Ухвала

від 03.09.2019 по справі 552/3805/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/3805/19

Провадження № 1-кс/552/3358/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ ФОРМ» про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

02.09.2019 ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ» звернулось до суду із клопотанням про скасування арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ», відкритий у банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, що накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.07.2019. Клопотання обґрунтоване тим, що грошові кошти не входить до критерію майна та не може бути речовим доказом у справі.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника заявника надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутності, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали та докази, що надані сторонами, слідчий суддя керується наступним.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.07.2019 накладений арешт на на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ», відкритий у банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 120118170000000203 від 08.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Прокуратурою Полтавської області здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 120118170000000203 від 08.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Разом з тим, з наданих в обґрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно вказаного товариства відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього не здійснюється.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «Укргазвидобування» (код 30019775), а також службові особи їх структурних підрозділів, у т.ч. Філії ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» (код 0153100), за попередньою змовою з невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 2017 року по теперішній час, шляхом укладення в порушення Закону України «Про публічні закупівлі» договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг з рядом суб`єктів господарської діяльності, в т.ч. з ТОВ «Хозхімсервіс» (код 24157485), здійснили розтрату та заволодіння ввірених їм державних коштів.

Отже, доводи слідчого про необхідність накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ » з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.

Крім того, відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували, що грошові кошти набуті кримінально - протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто, що грошові кошти, які обліковуються на рахунках товариства є речовими доказами у розумінні положень ст. 98 КПК України.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При розгляді клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Слідчий не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ ».

Слідчим взагалі не надано жодного доказу у підтвердження виконання ухвали слідчого судді про накаледння арешту на грошові кошти на вказаному банківському рахунку, а саме виписку банку про залишок коштів арештованих на рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді про накладення арешту, відомості про факти надходження коштів на вищезазначені розрахункові рахунки після накладення арешту, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити походження вказаних коштів, а саме те, що вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є речовими доказами у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 25.07.2019 на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «КРІСТАЛ ФОРМ» ( код ЄДРПОУ 42808609), відкритий у банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1