Ухвала

від 04.09.2019 по справі 638/13443/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13443/19

Провадження № 2-з/638/364/19

04.09.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Омельченко К.О.,

за участю секретаря Юрченко Д.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до подання позову, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та просить суд: накласти арешт на нежитлові приміщення, що належать на праві приватної власності приватному підприємству ВАРНЕР (КОД ЄДРПОУ 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12 А) ; передати відповідне майно на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО КОРПУС (КОД ЄДРПОУ 39946740, 04205, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 15, офіс 162) ; заборонити приватному підприємству ВАРНЕР (ЄДРПОУ: 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12 А) або уповноваженим ним особам чинити будь-які перешкоди у володінні та користуванні товариству з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ЧАС (КОД ЄДРПОУ 30038850, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12А); фізичній ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . 07.07.1974 ) належними заявнику приміщеннями до вирішення справи по суті.

Заява обґрунтована тими обставинами, що 09.07.2004р. заявник набула у власність нежитлові приміщення підвалу № X-XVII, LIV, XLa, XLII, 1-го поверху № 17, 19, 20, 21, 22, 33, в літері А-3 , 3-го поверху № 94, 97, 98, 99, 100, 106-109, 98а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Адамовою Л.А., реєстровий № 3396 у ПП Росинка . Заявник зазначає, що в процесі експлуатації вищевказаних приміщень нею було здійснено перебудову (перепланування) належних їй приміщень 3-го поверху, внаслідок чого площа приміщень дещо збільшилась. 02.09.2008 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, яке набрало законної сили 13.09.2008, визнано право власності за заявником на нежитлові приміщення 3-го поверху № 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105-108, 107а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: Харківська обл., місто Харків, вулиця Двадцять АДРЕСА_2 . Крім того, заявник вказує, що 02.01.2016 вона передала Товариству з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ЧАС частину належних їй нежитлових приміщень в оренду на підставі Договору оренди № 15 від 02.01.2016.

При цьому, заявник зазначає, що у весь час володіння та користування вказаними нежитловими приміщеннями в неї не виникло жодних проблем, пов`язаних з доступом до своїх нежитлових приміщень.

23.08.2019р. за твердженнями заявника, з посиланням на докази додані до заяви, вона не змогла отримати доступ до жодного із своїх нежитлових приміщень через те, що приватне підприємство ВАРНЕР установило на загальному вході до будівлі електронний замок та ввело пропускний вхід до будівлі за адресою Харківська обл., місто Харків, вулиця АДРЕСА_2 Серпня АДРЕСА_3 12-А. При намаганнях заявника та представників орендаря, належних їй приміщень, отримати доступ до своїх приміщень представники ПП Варнер відмовили у доступі, зазначивши, що з 01.08.2019 коридори, проходи та ліфти, через які здійснюється доступ до нежитлових приміщень заявника, разом із входом до будівлі загалом, належать йому на праві власності. Аналогічні обставини, за твердженнями заявника з посиланням на докази, наданими в обґрунтування заяви, сталися і 27.08.2019, а саме представники ПП Варнер відмовили заявник у доступі до своїх приміщень.

Заявником зазначено, що за ПП Варнер 01.08.2019 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. А-3 (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17.1 кв.м., № II площею 118,1 кв.м., № XVIII площею 29,7 кв.м., № XXV площею 9,2 кв.м., № XXXIV,площею 28,3 кв.м., № ХLVI площею 17,1 кв.м., № XLV площею 96,0 кв.м., № XXXVI площею 109,7 кв.м., № LI площею 14,6 кв.м., № ХLVII площею 5,8 кв.м., № ХLVIII площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: № 1 площею 23,1 кв.м., № 2 площею 19,4 кв.м., № 9 площею 22,4 кв.м., № 23 площею 54,5 кв.м., № 30 площею 8,0 кв.м, № 26 площею 13,0 кв.м., № 16 площею 17,1 кв.м., № 24 площею 42,9 кв.м., № 14 площею 16,1 кв.м., №. 6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: № 40 площею 36,1 кв.м.,№ 42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м. №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м. №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 - Спірні приміщення), якіє коридорами та проходами в межах нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо фактичних підстав забезпечення позову та заходів забезпечення, які належить застосувати, заявник вказує, що ПП Варнер протиправним шляхом зареєстрував право власності на проходи та коридори, які перебувають у спільній частковій власності всіх власників нежитлових приміщень у будівлі за адресою АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності; останнім вчиняються дії, пов`язані із обмеженням господарської діяльності орендаря, належних заявнику приміщень, та права власності самого заявника у вигляді фактичного обмеження його доступу до власних приміщень.Вказує, що такі дії створюють загрозу для нежитлових приміщень, належних заявнику, майну орендаря нежитлових приміщень належних заявнику, зазначає, що необмежена можливість ПП Варнер відчуження місць загального користування може порушити права інших співвласників приміщень у нежитловій будівлі за будівлі за адресою АДРЕСА_4 Харків АДРЕСА_5 вулиця АДРЕСА_2 , інтереси осіб на користь яких спірне майно може бути відчужене, що унеможливить ефективний судовий захист прав заявника, заявник вважає, що необхідно вжити вищевказаних заходів забезпечення.

Крім того, заявник зазначає, що предметом майбутнього позову є майнова вимога про визнання права спільної часткової власності на спірні приміщення.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 має намір звернутися до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ПП Варнер про визнання права спільної часткової власності на місця загального користування у нежитловій будівлі по вул. Двадцять третього серпня АДРЕСА_2 .

Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії, накладанням на арешту на майно відповідача, передачею спірного майна на відповідальне зберігання. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду або ефективності захисту прав позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід є фактично.

За правовою позицією Конституційного Суду України, сформульованої ним у абзаці 2 пункту 3.1 рішення від 30.06.2009 № 16-рп/2009. суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина,прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об`єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

У своїх інших рішеннях Конституційний Суд У країни також наголошував, що право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Зважаючи на викладене очевидно, що невиконання остаточного судового рішення та ефективний захист прав позивача нівелює мету, з якою здійснюється правосуддя, оскільки особа позбавляється можливості отримати присуджене їй судовим рішенням, а тому право особи залишається захищеним лише декларативно.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Європейський суд з прав людини у рішеннях Бурдов проти Росії (Burdov v. Russia від 7 травня 2002 року, п. 40) та Ясіуньєне проти Литви (Jasiuniene v. Lithuania від 6 березня 2003 року, п. 45) вказав, що неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володінням майном, як вказано у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника.

Таким чином, неможливість Заявника користуватись належними йому приміщеннями призводить до порушення її основоположних прав, зокрема права на вільне володіння своїм майном.

У своєму рішенні від 16.06.2011 № 5-рп/2011 Конституційний Суд України (справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України Про Вищу раду юстиції , Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження ) вказав, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення (така позиція висловлена Верховним Судом наприклад у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 372/1223/17 та від 31 січня 2019 року у справі № 761/45074/17).

За правовою позицією Верховного Суду, висловленої ним в Постанові від 17.04.2019 у справі № 308/3824/16-ц, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Запропонований заявником вид забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що належить самому заявнику не є співмірним із вимогами майбутнього позову та суперечить п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, яка передбачає, що арешт може бути накладений на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, отже суд вважає, що відповідати меті забезпечення майбутнього позову буде вжиття інших заявлених заявником заходів забезпечення позову.

Таким чином, з урахуванням предмету майбутнього позову, суд вважає за необхідне вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно:

що належить на праві приватної власності приватному підприємству ВАРНЕР (КОД ЄДРПОУ 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12 А), а саме нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. А-3 (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17.1 кв.м., № II площею 118,1 кв.м., № XVIII площею 29,7 кв.м., № XXV площею 9,2 кв.м., № XXXIV,площею 28,3 кв.м., № ХLVI площею 17,1 кв.м., № XLV площею 96,0 кв.м., № XXXVI площею 109,7 кв.м., № LI площею 14,6 кв.м., № ХLVII площею 5,8 кв.м., № ХLVIII площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: № 1 площею 23,1 кв.м., № 2 площею 19,4 кв.м., № 9 площею 22,4 кв.м., № 23 площею 54,5 кв.м., № 30 площею 8,0 кв.м, № 26 площею 13,0 кв.м., № 16 площею 17,1 кв.м., № 24 площею 42,9 кв.м., № 14 площею 16,1 кв.м., №. 6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: № 40 площею 36,1 кв.м.,№ 42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м. №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м. №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Передати все вищевказане нерухоме майно на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО КОРПУС (КОД ЄДРПОУ 39946740, 04205, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 15, офіс 162).

Заборонити приватному підприємству ВАРНЕР (ЄДРПОУ: 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12 А) або уповноваженим ним особам чинити будь-які перешкоди у володінні та користуванні товариству з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ЧАС (КОД ЄДРПОУ 30038850, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12А); фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 07.07.1974 ); нежитловими приміщеннями підвалу № X---XVII, LIV, XLa, XLII, 1-го поверху № 17, 19-22, 33, 3-го поверху № 94, 97-100, 106-109, 98а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 12-А, загальною площею 599,1 кв. м.; нежитловими приміщеннями 3-го поверху № 94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105-108, 107а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: Харківська обл., місто Харків, вулиця АДРЕСА_2 загальною площею 425,1 кв. м.; що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 07.07.1974 ); у тому числі у формі обмеження проходу до цих приміщень або іншого обмеження доступу до цих приміщень.

У іншій частині заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 04 вересня 2019 року, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 04вересня 2022 року .

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 157Цивільного процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за цим виконавчим документом ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . 07.07.1974 ).

Боржником за цим виконавчим документом є приватне підприємство ВАРНЕР (ЄДРПОУ: 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО СЕРПНЯ, будинок 12 А )

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в порядку статтей353-355Цивільного процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підписана 04.09.2019.

Суддя Омельченко Катерина Олексіївна