Ухвала

від 02.09.2019 по справі 308/9795/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9795/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , особи у якої вилучено майно - ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області капітана податкової поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019070000000018 та погоджене з прокурором, про арешт вилученого у ОСОБА_5 майна,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим, за погодженням з прокурором, та доданих матеріалів вбачається, що 28.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що можуть свідчити про умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019070000000018 з попередньою правовою кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено схему умисного ухилення від сплати митних платежів, при незаконному переміщенні комерційних товарів на митну територію України, через пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян та подальшого ухилення від сплати податків при реалізації таких товарів на території України. Так, через пункт пропуску «Чоп-Захонь» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС пасажирськими та вантажно-пасажирськими мікроавтобусами, зокрема з номерними знаками AO7747BO та AO9959BT, систематично ввозиться одяг та взуття китайського виробництва, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян.

Переважно керування вказаними транспортними засобами при перетині державного кордону здійснюють гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) та гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований: АДРЕСА_2 ), які не зареєстровані фізичними особами - підприємцями.

При перетині пункту пропуску вищевказаними водіями мікроавтобусів обирається порядок проходження митного контролю по смузі руху «зелений коридор», що передбачає відсутність будь-яких товарів та предметів, які підлягають митному контролю. При цьому ними здійснюється пошук малозабезпечених жителів прикордонних районів, які погоджуються за винагороду в розмірі 150-200 грн. перемістити одяг та взуття китайського виробництва на митну територію України, шляхом їх подрібнення на дозволені законодавством партії, що дає змогу ухилятися від сплати митних платежів.

Одразу після перетину державного кордону, пасажири мікроавтобусів, які за винагороду перемістили товари на митну територію України, нібито для особистих потреб, виходять з транспортних засобів, а переміщені товари транспортуються за місцем реєстрації гр. ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 , де накопичуються на термін переміщення всієї партії товарів.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є гр. ОСОБА_5 .

22.08.2019 в рамках операцій «Бастіон», «Рубіж» на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного районного суду Закарпатської області від 14.08.2019 проведено обшук домоволодіння та території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Mercedes Vito» з д.н.з. НОМЕР_1 технічний паспорт НОМЕР_2 та ключі до нього, чорнові записи, одяг китайського виробництва різних кольорів та розміру, а саме: дитяче взуття марки «Clibee» в кількості 984 пар, дитяче взуття марки «Rocr and JOY» в кількості 204 пар, дитячі колготки «Ласточка» в кількості 17 352 штук, джинсові куртки марки «Resalsa» в кількості 118 штук, штани марки «ITENO» в кількості 96 штук, штани марки «SELENA» в кількості 840 штук, штани марки «ALINA» в кількості 240 штук, штани марки «Version» в кількості 210 штук, взуття без маркування в кількості 132 пари, дитяче взуття марки «NEW TLCK» в кількості 48 пар, джинсові штани марки «Verssion» в кількості 435 штук.

На даний час до СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області не надано жодних документів, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які вилучені згідно з протоколом обшуку від 22.08.2019 року.

Товарно-матеріальні цінності, які виявлено та вилучено в ході проведення обшуку складських приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: одяг та взуття, документи та чорнові записи згідно протоколу обшуку від 23.08.2019 відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є речовим доказом у кримінальному провадженні.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що з метою забезпечення збереження речового доказу в кримінальному провадження та необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Mercedes Vito» з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , технічний паспорт НОМЕР_2 та ключі до нього, чорнові записи, одяг китайського виробництва різних кольорів та розміру, а саме: дитяче взуття марки «Clibee» в кількості 984 пар, дитяче взуття марки «Rocr and JOY» в кількості 204 пар, дитячі колготки «Ласточка» в кількості 17 352 штук, джинсові куртки марки «Resalsa» в кількості 118 штук, штани марки «ITENO» в кількості 96 штук, штани марки «SELENA» в кількості 840 штук, штани марки «ALINA» в кількості 240 штук, штани марки «Version» в кількості 210 штук, взуття без маркування в кількості 132 пари, дитяче взуття марки «NEW TLCK» в кількості 48 пар, джинсові штани марки «Verssion» в кількості 435 штук, які були вилучені 22.08.2019 року.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали внесене клопотання з викладеними в ньому мотивами та просили його задоволити.

ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки таке є безпідставним. На думку адвоката, подане слідчим клопотання є неумотивованим і потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи його підзахисного.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши внесене слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, як випливає із вищенаведеної норми закону, арешт майна може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто, це особа, якій прокурором або слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру, зокрема, складено письмове повідомлення про підозру із зазначенням особи підозрюваного, змісту підозри, обставин вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікації за законом України про кримінальну відповідальність, і це повідомлення вручено цій особі з роз`ясненням його суті та процесуальних прав підозрюваного.

Згідно узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження" від 07.02.2014 року зробленого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Також у вказаному узагальненні зазначено, що враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

За матеріалами клопотання встановлено, що в кримінальному провадженні №32019070000000018, ОСОБА_5 не повідомлено про підозру.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна слідчим не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

Зі змісту клопотання, вбачається, що органом досудового розслідування, не доведено, що речі та майно, про арешт яких ставиться питання, мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, і підпадають під критерії, визначені в ст.98 КПК України, зокрема: не обґрунтовано в достатній мірі, що вони є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення вони на собі зберегли, і які інші відомості можна отримати за їх допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім тих, що вже були отримані, що вилучене майно відповідає ознакам речового доказу критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Задля збереження речових доказів, згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУДФС в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №32019070000000018 від 28.03.2019 внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212 КК України, в ході проведення якого встановлюються обставини за яких невстановлені особи з метою умисного ухилення від сплати митних платежів, організували схему ввезення на митну територію України товарів, які не декларують в повному обсязі та ввозять вантажними автомобілями через митні пости Закарпатської митниці ДФС. Зокрема 06.03.2019 року через митний пост «Мукачево» ввозилися не задекларовані автозапчастини, світильники, перетворювачі сигналу, колонки та навушники транспортним засобом марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_3 .

Між тим, в у наданому суду витягу з ЄРДР №32019070000000018 відсутні відомості, які б вказували на те, що вилучений 22.08.2019 під час обшуку, транспортний засіб марки «Mercedes Vito» з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 є засобом вчинення злочину у порушеному кримінальному провадженні.

Крім цього, внесене слідчим клопотання не містить і будь-яких інших підстав для арешту цього майна, не зазначено наслідки арешту цього майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки як слідує з витягу, засобом вчинення правопорушення, у порушеному кримінальному провадженні, є інший транспортний засіб.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що подане слідчим клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, оскільки в такому не зазначено чіткої підстави і мети, відповідно до вимог ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності у накладенні арешту саме на вказане у клопотанні майно, а тому вважаю за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області капітана податкової поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019070000000018 та погоджене з прокурором, про арешт вилученого у ОСОБА_5 майна - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, з момент отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1