ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2019 р. Справа№ 910/14724/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ
на рішення Господарського суду міста Києва
від 13.02.2019 (повний те кст складено 25.02.2019)
у справі № 910/14724/18 (суддя С.О. Чебикіна)
за позовом ОСОБА_1
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЛІНК
КОНСАЛТИНГ
2.Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
3. Державного реєстратора Дарницької районної в місті
Києві державної адміністрації Радько Інни Юріївни
про визнання недійсним рішення загальних зборів та
скасування реєстраційних дій
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ (далі - ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , відповідач-1), Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2), Державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Радько Інни Юріївни (далі - відповідач-3) про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його як учасника відповідача-1 не повідомлено про збори, які відбулись 07.05.2018, в оспорюваному рішенні загальних зборів учасників відповідача-1 від 07.05.2018№1, яким позивача виключено зі складу учасників відповідача-1, не обґрунтовано причин такого виключення, відтак просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 07.05.2018 №1 (пункти 1, 2, 4, 5, 6) в частині виключення позивача зі складу учасників відповідача-1, змін складу учасників, виплати частини майна Товариства позивачу, перерозподілу долей у статутному капіталі Товариства, затвердження статуту відповідача-1 в новій редакції та внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, а також визнати недійсними та скасувати реєстраційні дії від 10.05.2018 за №10741050014054249 на підставі ст.ст. 61, 64 Закону України Про господарські товариства .
Заперечуючи проти позову, відповідач-3 подав відзив на позовну заяву в частині вимог щодо визнання недійсними реєстраційних дій, вказуючи, що згадані реєстраційні дії проведено відповідачем-3 відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим Наказом Мін`юсту України № 359/5 9 від 09.02.2016.
У наданому суду першої інстанції відзиві на позов, відповідач-1 також заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивача було повідомлено про вказані збори належним чином.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/14724/18 позов до відповідача-1 ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ та відповідача-3 Державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Радько Інни Юріївни задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ №1 від 07.05.2018, оформлене протоколом №16 від 07.05.2018 року (пункти 1, 2, 4, 5, 6) в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , зміни складу учасників, виплати частини майна ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ ОСОБА_1 , перерозподілу долей у статутному капіталі ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , затвердження статуту ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ в новій редакції та внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Визнано недійсними та скасовано реєстраційні дії від 10.05.2018 року за № 10741050014054249 - зміна складу або інформації про засновників щодо ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , зміни складу учасників, перерозподілу долей у статутному капіталі ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , реєстрації нової редакції статуту ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ . Стягнено з ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 3 524, 00 грн. судового збору. В позові до відповідача-2 Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви б/н про визнання недійсним та скасування рішення зборів учасників Товариства, визнання недійсним та скасувати реєстраційні дії від 02.11.2018 повністю, окрім відмови у задоволенні позовної заяви до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 15 000, 00 грн. та судовий збір в розмірі 5 286, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також неповне дослідження доказів та неправильне з`ясування обставин справи. За твердженнями апелянта, Загальні збори учасників відповдіача-1 відбулися саме в призначений час (14.04.2018) згідно повідомлення вих. № 6/2-118-ТЛК від 14.03.2018, яке було надіслано позивачу листом з описом вкладення 14.03.2018 та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримано позивачем 22.03.2018, тобто за місяць до зборів. Відповідно ніхто та ніщо не перешкоджало позивачу та його представникам прибути на ці збори та прийняти в них участь. Апелянт звертав увагу на те, що рішення у формі протоколу вперше було нотаріально оформлено в день проведення загальних зборів (14.04.2018), а потім повторно подано до Шевченківської районної в місті Києві держаної адміністрації вже 18.04.2018. При цьому, стверджував, що нових загальних зборів ніхто не проводив, тому і не повідомляв про них позивача, а протокол №16 від 16.04.2018 за своїм змістом повністю відповідає протоколу №16 від 07.05.2018. В цих протоколах один і той самий номер, але різні дати через те, що за протоколом від 16.04.2018 відповідачем-2 вже було прийнято рішення про відмову, а повторно подавати реєстратору той самий протокол заднім числом і по якому вже була відмова не було потреби, адже не виключало повторної відмови. Крім цього, апелянт вказував на незрозумілість тверджень позивача, що його не ознайомлено з документами, винесеними до порядку денного загальних зборів, оскільки це не є обов`язком відповідача-1, а є правом позивача, яким він не скористався з невідомих причин тощо.
У наданому суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, державний реєстратор (відповідач-3) зазначив про обґрунтованість вимог апеляційної скарги в частині, що стосується позовних вимог до нього та просив її задовольнити, вказуючи на те, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи затвердженим Наказом Мін`юсту України № 359/5 9 від 09.02.2016.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував на безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив про не отримання повідомлення про проведення загальних зборів апелянта 07.05.2018, що є прямим порушенням приписів процесуального законодавства, не зрозумів причин переписування протоколу від 16.04.2018 та оформлення нового від 07.05.2018, як і неможливість проведення повторних зборів з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. За твердженнями позивача, подання ним скарги до Міністерства юстиції України щодо реєстрації Статуту в новій редакції та отримання на неї негативної відповіді не має відношення до суті його позову про оскарження незаконного рішення загальних зборів відповідача-1 від 07.05.2018. При цьому, позивач стверджував, що після розгляду його справи в Мінюсті члени комісії рекомендували йому звернутися до відповідного суду, вказуючи, що державний реєстратор виконував дії на підставі наданих йому апелянтом документів й не був зобов`язаний перевіряти факт проведення зборів 07.05.2018 та чи повідомлено позивача про проведення цих зборів тощо.
В судове засідання апеляційної інстанції 03.09.2019 з`явились позивач, його представник та представник відповідача-1, представники відповідачів 2 та 3 не з`явились, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення їм відповідної ухвали про відкладення розгляду справи, яка згідно повідомлень про вручення поштового відправлення отримана їх уповноваженими особами 27.08.2019. З огляду на наведене, зважаючи на клопотання відповідача-3 про розгляд справи за його відсутності, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви б/н про визнання недійсним та скасування рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, визнання недійсним та зобов`язання скасувати реєстраційні дії від 02.11.2018 повністю.
Позивач та його представник в даному судовому засіданні надали пояснення, в яких заперечили доводи апеляційної скарги, просили не брати їх до уваги, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши позивача, представників позивача та відповідача-1, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 (позивач) був учасником ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ (відповідача-1) із часткою у статутному капіталі в розмірі 34% на суму 2 040,00 грн., що підтверджується статутом ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , затвердженим загальними зборами учасників від 02.11.2016.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників відповідача-1 від 07.05.2018 №16, в цей день відбулися загальні збори учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , на які були запрошені наступні учасники Товариства: фізична особа громадянин України ОСОБА_1 , який володіє часткою у статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 2 040, 00 грн., що відповідає 34% статутного капіталу Товариства; фізична особа громадянин України ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 1 980, 00 грн., що відповідає 33% статутного капіталу Товариства; фізична особа громадянин України ОСОБА_3 , який володіє часткою у статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 1 980, 00, що відповідає 33% статутного капіталу Товариства. У згаданому протоколі зазначено, що учасник Товариства ОСОБА_1 на збори не з`явився.
На порядок денний загальних зборів учасників Товариства були поставлені питання щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ ; зміну складу учасників, виплати частини майна Товариства ОСОБА_1 ; перерозподіл долей у статутному капіталі Товариства; затвердження статуту Товариства в новій редакції та внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
07.05.2018 було прийнято, зокрема, наступні рішення:
- виключено зі складу учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ фізичну особу громадянина України ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу) в зв`язку з систематичним невиконанням та порушенням своїх обов`язків як учасника Товариства;
- виплачено учаснику товариства фізичній особі громадянину України ОСОБА_1 , який володіє часткою у статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 2 040, 00 грн., що володіє 34% статутного капіталу Товариства, частину майна Товариства пропорційну його частці в статутному капіталі;
- змінено склад учасників Товариства;
- перерозподілено долі у статутному капіталі Товариства;
- затверджено та підписано нову редакцію Статуту.
Зазначені рішення, оформлені протоколом №16 від 07.05.2018, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі 10.05.2018 за № 10741050014054249 - зміна складу або інформації про засновників .
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд згідно ст. 5 ГПК України захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст. 20 ГК України).
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст.16 ЦК України. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.
Таким чином, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників (ст. 145 ЦК України).
Корпоративними правами відповідно до ст. 167 ГК України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Положеннями ст. 10 Закону України Про господарські товариства , ст. 116 ЦК України встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається на підставі ст. ст. 50, 51 згаданого Закону товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні, зокрема містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ч. 4 ст. 58 Закону України Про господарські товариства ).
За змістом ст. 52 цього Закону, ч. 3 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Положеннями ст.ст. 58, 60 Закону України Про господарські товариства встановлено, що загальні збори учасників, що складаються з учасників товариства або призначених ними представників, вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Відповідно до п.п.17-18 постанови пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24.10.2008 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
За змістом п. п. (1) п. 13.10 Статуту ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ , затвердженого загальними зборами учасників згідно протоколу №15 від 02.11.2016, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються персонально шляхом надсилання кожному учаснику поштового повідомлення або факсимільним зв`язком або електронною поштою. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 (тридцять) днів до скликання загальних зборів. Загальні збори проводяться, як правило, за місцезнаходженням Товариства.
Як встановлено матеріалами справи, а саме, наданим відповідачем повідомленням про проведення загальних зборів учасників ТОВ ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ вих. № 6/2-18-ТЛК від 14.03.2018 року, ОСОБА_1 (позивач) повідомлявся про проведення загальних зборів учасників відповідача-1 на 16.04.2018. Доказів повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів 07.05.2018 матеріали справи не містять.
Посилання відповідача-1 (апелянта) про те, що загальні збори учасників відповдіача-1 відбулися в призначений час (14.04.2018) згідно повідомлення вих. № 6/2-118-ТЛК від 14.03.2018, яке було надіслано позивачу листом з описом вкладення 14.03.2018, нових загальних зборів ніхто не проводив, тому і не повідомляв про них позивача, а протокол №16 від 16.04.2018 за своїм змістом повністю відповідає протоколу №16 від 07.05.2018, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, адже відповідачем-1 жодними належними та допустимими доказами не доведено, що загальні збори, оформлені протокол від 07.05.2019, були проведені саме 16.04.2019, а не в дату їх оформлення спірним протоколом. Крім цього, слід зазначити, чинним законодавством не передбачено можливості зміни дати протоколу (прийняття рішення загальними зборами) в зв`язку з відмовою у його реєстрації та необхідністю повторної подачі документів для здійснення такої реєстрації.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем-1 факту повідомлення позивача на підставі п. п. (1) п. 13.10 Статуту Товариства про проведення спірних загальних зборів, які оформлені протоколом №16 від 07.05.2018, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на цих зборах недійсними.
За змістом п. 2.25 постанови пленуму Вищого Господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 100 ЦК України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.
При вирішенні спорів, пов`язаних із виключенням учасника з товариства, господарські суди, повинні дослідити всі обставини, пов`язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв`язку з діями (бездіяльністю) учасника. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 916/1553/17.
Проте як вбачається з тексту протоколу № 16 від 07.05.2018, в ньому не наведено жодних підстав для виключення позивача із складу учасників Товариства.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем-1, відповідно позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 07.05.2018 року №1 (пункти 1, 2, 4, 5, 6) про виключення позивача зі складу часників відповідача-1, змін складу учасників, виплати частини майна Товариства позивачу, перерозподілу долей у статутному капіталі Товариства, затвердження статуту відповідача-1 в новій редакції підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки вимоги про скасування реєстраційного запису №10741050014054249 від 10.05.2018 є похідними від вимоги про визнання спірних рішень загальних зборів недійсними, позов в цій частині також слід задовольнити.
Як вище згадувалось, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення, невизнання або оспорення його прав чи законних інтересів Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, тому в задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2 належить відмовити.
Доводи апелянта (відповідача-1) з приводу необґрунтованості та незаконності оскаржуваного рішення, неповного дослідження доказів та неправильного з`ясування обставин справи не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 15 000, 00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 286, 00 грн. покладаються на відповідача-1 (апелянта).
Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЛІНК КОНСАЛТИНГ залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/14724/18 - без змін.
Матеріали справи № 910/14724/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.09.2019
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2019 |
Оприлюднено | 05.09.2019 |
Номер документу | 84035134 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні