Постанова

від 03.09.2019 по справі 910/14243/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. Справа№ 910/14243/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 01.04.2019 (повний текст ухвали складено 02.04.2019)

у справі № 910/14243/13 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль

до Приватного акціонерного товариства Луч АО

заінтересовані особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арс-Капітал

про стягнення 2 618 511,87 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/14243/13 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/14243/13 відмовлено.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати. Доводи апелянта зводяться до того, що судом першої інстанції не вірно визначено юридичну природу Договорів відступлення прав вимоги № 60 від 19.12.2018 та № 181221-1В від 21.12.2018, а також помилково зазначено, що вони є договорами факторингу, в зв`язку з чим неможливе здійснення заміни кредитодавця-банка, який є фінансовою установою й має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг на фізичну особу, яка не є юридичною особою та фінансовою установою, відповідно не може надавати фінансові послуги. За твердженнями апелянта, оскільки метою цих Договорів є передача у власність права вимоги за отримані від нового кредитора кошти, останні за своєю правовою природою є оплатним відступленням права вимоги, до якого застосовуються положення про купівлю-продаж тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 03.09.2019 з`явився представник апелянта, представники інших учасників провадження не з`явились, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення їм відповідної ухвали про призначення розгляду справи, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав та оскаржувану ухвалу скасувати.

Заслухавши представника апелянта, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Луч АО про стягнення 2 618 511,87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 у справі №910/14243/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Луч АО на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 2 200 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 297 218, 06 грн. прострочених відсотків, 111 567, 12 грн. пені за кредитом, 9 726, 69 грн. пені за відсотками, 52 370, 24 грн. витрат з судового збору.

13.02.2014 на виконання цього рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 задоволено заяву Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль про заміну стягувача його правонаступником. Замінено стягувача Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт .

18.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником мотивована тим, що 21.12.2018 між ним та ТОВ Фінансова компанія Арс-Капітал , яке є процесуальним правонаступником ТОВ Фінансова компанія Форінт , укладено Договір № 181221-1В про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами застави, в тому числі й за генеральною кредитною угодою та похідними договорами, за якими ОСОБА_1 набув прав кредитора до Приватного акціонерного товариства Луч ОА (відповідача у даній справі).

Як вище згадувалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/14243/13 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником відмовлено. Постановляючи згадану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах, адже з укладенням Договору № 140/11/210 від 09.08.2018, відбулася заміна кредитодавця-банка, який є фінансовою установою й має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу - ОСОБА_1 , який не є юридичною особою та фінансовою установою, відповідно не може надавати фінансові послуги.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За змістом ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то й заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами ч. 1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Положеннями ст. 52 ГПК України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено матеріалами справи, 10.12.2004 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Акціонерним товариством закритого типу Луч АО , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Луч АО (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-01/02-138 (далі - Генеральна кредитна угода), за умовами якої кредитор зобов`язався надавати позичальнику гарантії, кредити, кредитні лінії в режимі овердрафт в порядку і на умовах, визначених в угоді, договорах про надання гарантій, кредитних договорах та договорах овердрафту, укладених в її рамках. Договори про надання гарантій, кредитні договори та договори овердрафту (далі - кредитні договори), укладені в рамках цієї угоди, є її невід`ємними частинами.

На підставі Договору № 140/11/210 від 09.08.2018, укладеного між Акціонерним товариством Райффайзен банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль відступило Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт своє право вимоги до Приватного акціонерного товариства Луч АО на 5 675 875,39 грн., в тому числі й на 2 670 882,11 грн., стягнуті за рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 у даній справі, в зв`язку з чим Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача його правонаступником, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 задоволено заяву Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль про заміну стягувача його правонаступником, замінено стягувача Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт .

В подальшому, 19.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арс-Капітал (новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги № 60 (далі - Договір № 60), за умовами якого кредитор зобов`язався передати у власність новому кредитору права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, а новий кредитор зобов`язався прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 60 перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх новим кредитором у власність відбувається за умови сплати новим кредитором кредитору загальної вартості прав вимоги відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру відступлених прав вимоги. Реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами у строк не пізніше 3 робочих днів з дня сплати новим кредитором кредитору загальної вартості прав вимоги в повному обсязі.

За змістом п. 2.5 Договору № 60 з дати відступлення прав вимоги кредитор перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлених прав вимоги, а новий кредитор стає виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами (стає новим кредитором за кредитними договорами) і набуває право вимагати повернення позичальником сум заборгованості окремо по кожному із Кредитних договорів в розмірі станом на дату відступлення права вимоги, зазначеному в Реєстрі відступлених прав вимоги. Права вимоги переходять до набувача в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення на користь кредитора (без регресу). Кредитор не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного викупу у набувача прав вимоги, не задоволених позичальником. За цим Договором новий кредитор не набуває права нараховувати позичальнику відсотки за користування грошовими коштами за кредитними договорами та будь-які штрафні санкції за неналежне виконання позичальником умов кредитних договорів.

Положеннями п. 2.10 Договору № 60 сторони погодили, що в зв`язку з відступленням прав вимоги кредитор за умови повного виконання новим кредитором свого обов`язку щодо сплати кредитору загальної вартості прав вимоги згідно п. 3.1, 3.2 Договору зобов`язався відступити новому кредитору, а новий кредитор - зобов`язався прийняти від кредитора права за Договорами забезпечення, зазначеними у Реєстрі договорів забезпечення. Для виконання зазначених зобов`язань сторони упродовж п`яти робочих днів з дати відступлення прав вимоги окремо укладають Договори відступлення прав за Договорами забезпечення, а саме: Договір відступлення прав за іпотечним Договором та Договір відступлення прав за Договором поруки, який не посвідчений нотаріально.

Після дати відступлення прав вимоги новий кредитор має право здійснювати будь-які не заборонені чинним законодавством України дії для реалізації прав вимоги та/або отримання сум заборгованості від позичальника особисто або уповноважувати на це третіх осіб (зокрема, шляхом укладення відповідних Договорів доручення); здійснювати будь-які передбачені чинним законодавством України дії, пов`язані з набутими правами вимоги, в тому числі щодо укладення мирової угоди, реструктуризації заборгованості, повного чи часткового прощення суми заборгованості, відмови від примусового стягнення заборгованості та інше; розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступний продаж та/або відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну або без сплати такої, за умови дотримання вимог чинного законодавства України та умов Кредитних договорів (п. 2.13 Договору № 60).

Відповідно до п. 4.1 Договору № 60 після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, упродовж п`яти робочих днів з дати відступлення прав вимоги, кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі до Договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням кредитора.

За умовами п. 5.1.7 Договору № 60 з дати відступлення прав вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення на майно за Договорами забезпечення, визнанням після дати відступленням прав вимоги недійсними, нікчемними чи припиненими Кредитних договорів та Договорів забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на майно за Договорами забезпечення, а також здійснює їх на власний розсуд з урахуванням вимог чинного законодавства України. Виникнення будь-яких процесуальних перепон чи ускладнень у стягненні новим кредитором заборгованості за Кредитними договорами та Договорами забезпечення не є підставою для розірвання цього Договору та/або зворотного відступлення прав вимоги та/або відшкодування кредитором будь-яких платежів чи збитків, що можуть виникнути у нового кредитора внаслідок наявності таких перепон чи ускладнень.

В подальшому, сторонами складено та підписано Додаток 1 Реєстр кредитних операцій до відступлення до Договору № 60, Додаток № 2 Реєстр договорів забезпечення до Договору № 60, Акт прийому-передачі документації від 19.12.2018, Реєстр відступлення прав вимоги, Акт прийому-передачі документації від 19.12.2018, згідно яких до ТОВ Фінансова компанія Арс-Капітал перейшло, зокрема, право вимоги за Кредитним договором № 010/14/535 Невідновлювальна Кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів від 13.08.2009, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-01/02-138,в межах суми кредитної заборгованості в розмірі 2 200 000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 2 540 615,31 грн. та штрафних санкцій у розмірі 935 260,08 грн.

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арс-Капітал (кредитор) та ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги № 181221-1В (далі - Договір № 181221-1В), за умовами якого кредитор зобов`язався передати у власність новому кредитору права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, а новий кредитор зобов`язався прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 181221-1В перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх новим кредитором у власність відбувається за умови сплати новим кредитором кредитору загальної вартості прав вимогизгідно п. 3.1, 3.2 Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру відступлених прав вимоги. Реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами у строк не пізніше 3 робочих днів з дня сплати новим кредитором кредитору загальної вартості прав вимоги в повному обсязі.

За змістом п. 2.5 Договору № 181221-1В з дати відступлення прав вимоги кредитор перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлених прав вимоги, а новий кредитор стає виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами (стає новим кредитором за кредитними договорами) і набуває право вимагати повернення позичальником сум заборгованості окремо по кожному із Кредитних договорів в розмірі станом на дату відступлення права вимоги, зазначеному в Реєстрі відступлених прав вимоги. Права вимоги переходять до набувача в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення на користь кредитора (без регресу). Кредитор не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного викупу у набувача прав вимоги, не задоволених позичальником. За цим Договором новий кредитор не набуває права нараховувати позичальнику відсотки за користування грошовими коштами за кредитними договорами та будь-які штрафні санкції за неналежне виконання позичальником умов кредитних договорів.

Положеннями п. 2.10 Договору № 181221-1В сторони погодили, що у зв`язку з відступленням прав вимоги кредитор, за умови повного виконання новим кредитором свого обов`язку щодо сплати кредитору загальної вартості прав вимоги згідно п. 3.1, 3.2 Договору зобов`язався передати новому кредитору, а новий кредитор - зобов`язався прийняти від кредитора Договори забезпечення, зазначені у Реєстрі договорів забезпечення. Крім цього, кредитор зобов`язався відступити новому кредитору, а новий кредитор - зобов`язався прийняти від кредитора права за Договором іпотеки. Для виконання зазначеного зобов`язання сторони упродовж п`яти робочих днів з дати відступлення прав вимоги окремо укладають Договір відступлення прав за Договором іпотеки.

Після дати відступлення прав вимоги новий кредитор має право здійснювати будь-які не заборонені чинним законодавством України дії для реалізації прав вимоги та/або отримання сум заборгованості від позичальника особисто або уповноважувати на це третіх осіб (зокрема, шляхом укладення відповідних Договорів доручення); здійснювати будь-які передбачені чинним законодавством України дії, пов`язані з набутими правами вимоги, в тому числі щодо укладення мирової угоди, реструктуризації заборгованості, повного чи часткового прощення суми заборгованості, відмови від примусового стягнення заборгованості та інше; розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступний продаж та/або відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну або без сплати такої, за умови дотримання вимог чинного законодавства України та умов Кредитних договорів (п. 2.11 Договору № 181221-1В).

У відповідності до п. 3.1 Договору № 181221-1В загальна вартість прав вимоги становить 260 000 грн. без ПДВ.

Новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору загальну вартість прав протягом двох робочих днів з дня укладення цього Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок Кредитора № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ОТП Банк (п. 3.3 Договору № 181221-1В).

За умовами п. 4.1 Договору № 181221-1В після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги упродовж п`яти робочих днів з дати відступлення прав вимоги кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі до Договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням кредитора.

Сторони на підставі п. 5.1.7 Договору № 181221-1В визначили, що з дати відступлення прав вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення на майно за Договорами забезпечення, визнанням після дати відступленням прав вимоги недійсними, нікчемними чи припиненими Кредитних договорів та Договорів забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості за Кредитними договорами та звернення стягнення на майно за Договорами забезпечення, а також здійснює їх на власний розсуд з урахуванням вимог чинного законодавства України. Виникнення будь-яких процесуальних перепон чи ускладнень у стягненні новим кредитором заборгованості за Кредитними договорами та Договорами забезпечення не є підставою для розірвання цього Договору та/або зворотного відступлення прав вимоги та/або відшкодування кредитором будь-яких платежів чи збитків, що можуть виникнути у нового кредитора внаслідок наявності таких перепон чи ускладнень.

Як встановлено матеріалами справи, до Договору № 181221-1В сторонами складено та підписано Реєстр відступлення прав вимоги від 21.12.2018, Додаток 1 Реєстр кредитних операцій до відступлення, Акт прийому-передачі документації від 21.12.2018, Додаток № 2 Реєстр договорів забезпечення, Акт прийому-передачі договорів забезпечення від 21.12.2018, в яких зазначено, зокрема, про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 010/14/535 Невідновлювальна Кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів від 13.08.2009, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-01/02-138, в межах суми кредитної заборгованості в розмірі 2 200 000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 2 540 615,31 грн. та штрафних санкцій в розмірі 935 260,08 грн.

Відповідно до квитанцій № 124САА1А22 від 22.12.2018 та № 13997921D4 від 22.12.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, ОСОБА_1 на виконання Договору № 181221-1В сплачено на користь ТОВ ФК Арс-Капітал 260 000, 00 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, слід зазначити, що Договори № 60 та № 181221-1В за своїм змістом та правовою природою є договорами відступлення права вимоги (цесії), на підставі яких старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується їх оплатити.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Цей договір може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі-продажу, оскільки статтею 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога немає особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не дослідив в повній мірі умови Договорів відступлення прав вимоги № 60 та № 181221-1В та вимоги чинного законодавства, відтак дійшов помилкового висновку, що укладені Договори за своєю правовою природою є Договорами факторингу, в зв`язку з чим заявник, який не є юридичною особою та фінансовою установою, не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах.

Крім цього, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про помилковість посилань суду першої інстанції на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 923/151/17, адже висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду стосувались застосування норм права у справах з іншими фактичними обставинами, не пов`язаними із заміною сторони у виконавчому провадженні, що виключає можливість їх застосування до правовідносин, що склалися у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 905/1976/16.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів визнання недійсними Договорів відступлення прав вимоги № 60 та № 181221-1В, законодавством нікчемність таких договорів також не передбачена, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 цілком на законних підставах набув право вимоги до Приватного акціонерного товариства Луч АО , зокрема, на суму грошових коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 у даній справі.

Відповідно до вимог чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

В зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження й припиняється її статус як сторони виконавчого провадження. Заміна такої особи належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ст. 334 ГПК України за заявою, зокрема, заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 334 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 910/14243/13 та замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 910/14243/13 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40658146) на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), відповідно задовольнити заяву останнього в повному обсязі.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником, відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/14243/13 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про залучення до справи ОСОБА_1 , здійснення процесуального правонаступництва у справі та заміну сторони виконавчого провадження задовольнити повністю.

Здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 910/14243/13 та замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 910/14243/13 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 32/2, ідентифікаційний код 40658146) на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Матеріали справи № 910/14243/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.09.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко