Рішення

від 19.08.2019 по справі 160/5460/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року Справа № 160/5460/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод упаковки" (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 75В, код ЄДРПОУ 23650373) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

13 червня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.05.2019 року № 0000321202, яким виявлено відсутність права та отримання бюджетного відшкодування за період лютий 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 17 931 грн. 00 коп. по декларації за лютий 2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо порушення пункту 200.4 б , статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим у позивача відсуне право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2019 року у сумі 17 931 грн. 00 коп. є безпідставним. Положенням пункту 200.4 б , статті 200 Податкового кодексу України встановлено право отримувати відшкодування, у разі фактичної сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджетного України. Таким чином, платник податку, який має права на отримання бюджетного відшкодування, може використовувати вказані суми податку у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, або повернутим суму бюджетного відшкодування на рахунок банку. З огляду на наведене позивач вважає, що висновок акту перевірки не відповідає дійсним обставинам, а отже податкове повідомлення-рішення від 16.05.2019 року за № 0000321202, винесене на підставі акту перевірки, є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5460/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

11 липня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Камеральною перевіркою встановлено відсутність підтвердження наявності власних або орендованих об`єктів нерухомого майна, понесених витрат на утримання об`єктів, відсутність численності працівників для здіснення господарської діяльності, передбаченої видом діяльності підприємства та потребує дослідженню питання щодо місця проведення діяльності, фактичної сплати за придбані товари/послуги, умови їх зберігання, зокрема, придбаних у минулих звітних періодах, та проведення інвентаризації наявності основних засобів і фактичного використання в межах господарської діяльності - їх зв`язок із господарською діяльністю в частині подальшої мети їх використання у власній господарській діяльності та наявності достатньої кількості трудових ресурсів. Факти встановлені перевіркою свідчать про штучне створення податкового кредиту з ПДВ. Укладені годи між позивачем та ТОВ "Торгівельний будинок "Новіс" суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини за яких позивач мав намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької та іншої економічної діяльності у вигляді одержання відшкодування з ПДВ. При відображені позивачем у декларації за лютий 2019 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 26 497 грн. 00 коп., суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3, статті 200 Податкового кодексу України на момент податкової декларації у сумі 0 грн. суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 8 566 грн. 00 коп., бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 17 931 грн. 00 коп. встановлено порушення пункту 200.4 б , статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим позивач не має права на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2019 року у сумі 17 931 грн. 00 коп.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

18 квітня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Кузьменко В.С . відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку встановленому ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2019 року у сумі 17 931 грн. 00 коп., за результатами якої складено акт № 22359 Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (код ЄДРПОУ 23650373) з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2019 року .

Відповідно до висновку, перевіркою було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки :

- пункту 200.4 б , статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2019 року у сумі 17 931 грн. 00 коп.

13 травня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з запитом про отримання інформації, в якому просив повідомити чи приймалось в порядку п. 86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (код ЄДРПОУ 23560373) від 18.04.2019 року № 22359.

24 травня 2019 року відповідачем було надано відповідь № 61892/10/04-36-12-02-15, якою повідомлено позивача, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відповідно до норм діючого законодавства, 16 травня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення за формою В3 № 0000321202 про відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 17 931 грн. 00 коп. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на рахунок у банку та надіслано на адресу позивача.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 16 травня 2019 року №0000321202, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку означеному податковому повідомленню-рішенню суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному.

Отже, право на бюджетне відшкодування податкове законодавство обмежує виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та строком давності у 1095 днів. При цьому отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком суб`єкта господарювання, а являється його правом, і попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 19.03.2019 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 року.

В декларації за лютий 2019 року задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 26 497 грн. 00 коп. та зазначено в рядку 20.2 суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 17 931 грн. 00 коп.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування до податкової декларації позивачем зазначено звітний період, у якому виникло бюджетне відшкодування - січень 2019 року - у загальному розмірі 17 931 грн. 00 коп.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 76.1, 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З акту перевірки вбачається, що під час опрацювання декларації використовувались дані, зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2019 року (декларація № 9050056245 від 19.03.2019 року), січень 2019 року (декларація № 9024404560 від 18.02.2019).

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на момент подання заявки на бюджетне відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку та на момент проведення перевірки:

- неможливо визначити джерела походження коштів, спрямованих на придбання товарів/послуг та наявність фактичної сплати ПДВ постачальникам;

- відсутня можливість проведення інвентаризації щодо наявності придбаних товарно-матеріальних цінностей та наявність складських приміщень для їх зберігання, які має Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (код ЄДРПОУ 23650373);

- неможливо визначити виробничі потужності для здійснення господарської діяльності;

- відсутність чисельності працівників для здійснення господарської діяльності;

- відсутність витрат на експлуатацію та утримання складських або виробничих приміщень;

- відсутність податкових зобов`язань по операціях на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, та на яку визначається сума бюджетного відшкодування, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, на підставі дослідження податкових декларацій за лютий 2019 року та січень 2019 року, контролюючим органом встановлено відсутність права Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платнику у банку, відображені у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2018 року у сумі 17 931 грн. 00 коп.

При цьому, пункт 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральну перевірку, при проведенні якої підлягають перевірці дані, задекларовані платником податків у поданій ним до податкового органу податковій звітності.

Аналогічні положення містяться у Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 №165.

Зважаючи на вимоги наведених норм права, суд вбачає відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати реальність та підтвердження здійснених позивачем господарської операції, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платіжками (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати реальність господарських операцій, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Така правова позицію узгоджується з постановою Верховного Суду України від 23.10.2018 року по справі №809/2400/15 (адміністративне провадження №К/9901/25692/18).

Таким чином, у даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань походження грошових коштів платника податків, на які останній здійснював господарські операції, можливості проведення інвентаризації щодо наявності придбаних товарно-матеріальних цінностей та наявність складських приміщень для їх зберігання, які має Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (код ЄДРПОУ 23650373), визначення виробничої потужності для здійснення господарської діяльності, відсутність численності працівників для здійснення господарської діяльності, відсутність витрат на експлуатацію та утримання складських або виробничих приміщень, відсутність податкових зобов`язань по операціях на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, та на яку визначається сума бюджетного відшкодування, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, вийшов за межі предмету камеральної перевірки.

У зв`язку з цим, податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 921 грн.00 коп., що документально підтверджується платіжним дорученням № 122 від 07 червня 2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1 921 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 75В, код ЄДРПОУ 23650373) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16 травня 2019 року № 0000321202.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод упаковки (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 75В, код ЄДРПОУ 23650373) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко