Рішення

від 30.08.2019 по справі 826/10665/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/10665/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Експо Трейд К простягнення податкового боргу представники позивача - Болдуреску О.В. ;

сторін: відповідача - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДФС у Миколаївській області або Контролюючий орган) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Експо Трейд К (надалі - відповідач або ТОВ Експо Трейд К або Товариство), у якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 6 257 762,72 грн.

В якості обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено податковий борг, що стало підставою для звернення Контролюючого органу до суду.

Ухвалою від 17.07.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 11.09.2018.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Зважаючи на неявку представників сторін, фіксування судового засідання 11.09.2018 не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 18.10.2018, доручено Миколаївському окружному адміністративному суду провести судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 задоволено клопотання представника позивача щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції; судове засідання призначено на 22.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.02.2019.

05.02.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В квітні 2017 року працівниками Головного управління ДФС у Херсонській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Прометей-Грейн (код ЄДРПОУ) з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту для визначення податку на додану вартість в частині господарських відносин з ТОВ Генезіс-ЛТД (код ЄДРПОУ 39845572) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Прометей-Грейн пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІІ квартал 2016 року на загальну суму 11844412,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 05.05.2017 № 102/21-22-14-04/11/38694075, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення 26.05.2017 № 0001531422 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 14805515,00 грн., з яких: 11844412,00 грн. за основним платежем та 2961103,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене рішення 01.06.2017 отримано під підпис представником ТОВ Прометей-Грейн за довіреністю Задорожньою.

В подальшому ТОВ Прометей-Грейн було змінено найменування на ТОВ Експо Трейд К , що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом від 28.02.2018 № 1003689097 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис від 27.12.2016 № 15221050013036497).

Відтак, загальна сума заборгованості ТОВ Експо Трейд К з податку на прибуток приватних підприємств, з урахуванням часткового погашення заборгованості на суму 5 586 649,30 грн., становить 6 257 762,72 грн.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (по тексту - ПК України) під податковим зобов`язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Як передбачено пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Враховуючи вимоги статті 59 ПК України, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області виставлено податкову вимогу від 11.05.2016 № 266-17 на суму 365400,00 грн., яку 16.05.2016 вручено Товариству об`єктом поштового зв`язку Миколаїв 30 з індексом 54030.

За пунктом 9.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6257762,72 грн. не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6257762,72 грн. відповідачем суду не надано.

Наявність податкового боргу у вказаній сумі також підтверджується розрахунком податкової заборгованості та витягом з інтегрованої картки платника податків.

Згідно з підпунктом 20.1.34 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Зокрема, відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

При цьому, оскільки поняття кошти включає готівку та безготівкові кошти, то судове рішення про стягнення коштів на погашення податкового боргу передбачає стягнення як коштів з рахунків платника, так і вилучення готівки в рахунок погашення податкового боргу.

В силу приписів пунктів 95.3, 95.4 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Експо Трейд К (адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 29, код ЄДРПОУ 38694075) на користь Головного управління ДФС у Миколаївський області (адреса: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 6, код ЄДРПОУ 39394277) суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6 257 762 (шість мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 72 копійки з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, як то Товариства з обмеженою відповідальністю Експо Трейд К (адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 29, код ЄДРПОУ 38694075).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко