Постанова

від 04.09.2019 по справі 520/3869/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 р.Справа № 520/3869/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Лях О.П.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 (повний текст виготовлено 07.05.2019, головуючий суддя І інстанції Бадюков Ю.В., м.Харків) по справі № 520/3869/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якому просила скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань "Включення відомостей про юридичну особу" № 1 480 120 0000 049808 від 31.03.2011 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комора» (код ЄДРПОУ 31557009).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 відмовлено у відкритті провадження в справі.

Ухвалюючи рішення щодо відмови у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених корпоративних прав, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та напрвити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про порушення судом норм процесуального права.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» . З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із аналізу вказаних норм слідує, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 914/2006/17.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Комора» (код ЄДРПОУ 31557009), окрім позивачки, ще є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим, під час розгляду даної справи про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Включення відомостей про юридичну особу" № 1 480 120 0000 049808 від 31.03.2011 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комора» (код ЄДРПОУ 31557009) судом можуть бути порушені корпоративні права зазначених осіб.

За таких обставин предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії/бездіяльність суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки використання засновниками товариства своїх корпоративних прав, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

За правилами п.п.3 та 4 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави колегії суддів вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а стосується захисту його корпоративних прав.

З огляду на вказане, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить розглядати в порядку господарського судочинства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 236, 241, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/3869/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 по справі № 520/3869/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2019 року .

.

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц