Постанова

від 05.09.2019 по справі п/811/1094/16(2-кас/340/6/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2019 року справа № П/811/1094/16 2-кас/340/6/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі № П/811/1094/16 (пров. 2-кас/340/6/19) (справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження 12.06.2019р., суддя Хилько Л.І.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач) та просив, з урахуванням зміни предмета позову від 23.11.2016 р., визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу від 05.08.2016 №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн.;

- рішення від 05.08.2016 №0005231302 про застосування штрафних санкцій у сумі 24468 грн. 16 коп. за донарахування єдиного внеску;

- податкові повідомлення-рішення від 31.08.2016:

- № 0005751302 про збільшення суми військового збору на загальну суму 7179 грн.;

- № 0005761302 про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 198040,31 грн;

- № 0005771302 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 27.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задовольнив (т. 1 а.с.216-219, т.2 а.с.94-96).

Верховний Суд постановою від 19.02.2019р. за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 р. в частині визнання протиправною та скасування вимоги від 05 серпня 2016 р. №Ф-000281302 про визначення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 164477 грн. скасував та направив у цій частині справу на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017р. залишено без змін (т.2 а.с.197-207).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року позовні вимоги позивача задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.08.2016року №Ф-000281302.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДФС у Кіровоградській області, була подана апеляційна скарга. В скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час перевірки контролюючим органом за 2014рік та 2015рік було обраховано згідно банківських виписок, актів наданих послуг, податкових декларацій про майновий стан і доходи суму чистого оподатковуваного доходу позивача, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження бази нарахування єдиного внеску на 962367,57грн, в тому числі за 2014 рік на суму 579487,42, а за 2015 рік - на суму 382 880,15грн. Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується внесок у розмірі 34,7% встановлено, що в порушення вимог п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування донараховано єдиного внеску в сумі 164 477,00грн. вважає скаржник, що відсутні підстави для скасування оскарженої позивачем вимоги.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу. Наполягає, що ним було правильно визначено чистий оподатковуваний дохід, на який нараховується єдиний внесок у 2014, 2015 роках, а відтак, висновок контролюючого органу про порушення п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є помилковим. Просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області як платник податків (т.1 а.с.14).

У період з 18.07.2016 р. по 29.07.2016 р. уповноваженими особами відповідача була проведена виїзна планова перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р..

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2016 № 534/11-23-13-02/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.17-60), яким встановлено порушення, серед іншого:

- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 164477 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 80204,54 грн., за 2015 рік в сумі 84272,46 грн..

05.08.2016 р. прийнято податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000281302 на загальну суму 164477 грн. (т.1 а.с.15).

Позивач, вважаючи вимогу протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу за період, що перевірявся, а саме за 2014 рік - на 579487,42 грн., за 2015 рік - на 382880,15 грн., як бази нарахування єдиного внеску та про незаконність донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою 34,7%.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Відповідно до вимог ч.3 ст.7 Закону №2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Положеннями п.5 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст.9 Закону №2464-VI).

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Донарахування позивачу зобов`язання зі сплати єдиного внеску має похідний характер від суми, на яку збільшено дохід (прибуток), отриманий позивачем від підприємницької діяльності, оскільки їх розмір визначався виходячи саме із цієї суми.

Виходячи із висновків акту перевірки та доводів відповідача, у перевіряємому періоді позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.

Зокрема, перевіркою достовірності визначення задекларованих витрат, відображених позивачем у податкових деклараціях про майновий стан і доходи та додатку 5 та 4 до декларацій підтверджених документально встановлено завищення витрат на загальну суму 1197376,84 грн., в т.ч.: за 2014 рік на суму 619240,60 грн., за 2015 рік на суму 578136,24грн.

Відтак, встановлено заниження суми чистого оподаткованого доходу на загальну суму 962367,57 грн., в т.ч.: за 2014 рік на суму 579487,42 грн., за 2015 рік на суму 382880,15 грн., як наслідок заниження бази нарахування суми єдиного внеску, а тому донараховано єдиного внеску (34,7 %) на суму 164477,00 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 80204,54 грн., за 2015 рік - 84272,46 грн..

Однак, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 р. у справі № П/811/1094/16 (т.1 а.с.216-2019), що набрала законної сили (т.2 а.с.94-96, 197-207), було задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування рішення від 05.08.2016 №0005231302 про застосування штрафних санкцій у сумі 24468,16 грн. за донарахування єдиного внеску; податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 № 0005751302 про збільшення суми військового збору на загальну суму 7179 грн.; № 0005761302 про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 198040,31 грн.; № 0005771302 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн..

Суд у своєму рішенні встановив, що невизнані відповідачем витрати позивача все ж пов`язані із підприємницькою діяльністю останнього у 2014-2015, оскільки використання у підприємницькій діяльності власного нерухомого майна свідчить про необхідність здійснення витрат на його утримання, а отримання доходу від надання в оренду нерухомого майна неможливе без здійснення таких витрат. Суд дійшов висновку про відсутність факту завищення позивачем витрат, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, а відтак податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7179,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Також не підтверджені та необґрунтовані висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, а відтак податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 198 040,31грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, згідно до вимог ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак, оскільки висновки контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу за період, що перевірявся, а саме за 2014 рік - на 579 487,42 грн., за 2015 рік - на 382 880,15 грн., як бази нарахування єдиного внеску, судом визнано безпідставними та такими, що спростовано в судовому порядку, є, відповідно незаконним та протиправним донарахування позивачу на ці суми єдиного внеску за ставкою 34,7%.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Кіровоградській області висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі № П/811/1094/16 ( пров. 2-кас /340/6/19) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова