Рішення

від 05.08.2019 по справі 910/17408/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 910/17408/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд»

про стягнення 223 287,84 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Литвиненко С.В.

вiдповiдача: Піцьків В.Я.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області за територіальною підсудністю (відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 року) надійшла справа № 910/17408/18 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про стягнення 223 287,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17408/18. Підготовче засідання призначено на 21.05.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.05.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 06.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2019 року підготовче засідання відкладено на 25.06.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 24.06.2019 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив б/н від 21.06.2019 року.

У підготовчому засіданні 25.06.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 25.06.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст.177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.07.2019 року.

У судовому засіданні 23.07.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував.

Згідно зі ст. 217 Господарського процесуального кодексу України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

У судовому засіданні 23.07.2019 року суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами та оголосив про перехід до судових дебатів, судове засідання було призначено на 06.08.2019 року.

В судовому засіданні 06.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 06.08.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» (відповідач, Підрядник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач, Замовник), в особі командира частини Нардекова М.М. було укладено Договір на проведення будівельно-монтажних робіт № 285 від 15.12.2015 року (далі - Договір) на суму 169 401,60 грн., за умовами якого Замовник доручав, а Виконавець зобов`язувався виконати послуги з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а замовник зобов`язувався прийняти виконану роботу та оплатити її у строк та у розмір, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 2.1. загальна сума Договору складає 169 401,60 грн.

Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ, в особі командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (знятий з посади у 2016 році) були прийняті послуги з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується Актом № 293/1-15 прийняття виконаних будівельних робіт за грудень, підписаним 21.12.2015 року. Відповідні роботи були оплачені за платіжним дорученням № 2789 від 21.12.2015 року.

Позивач зазначає, що 13.04.2018 року та 27.04.2018 року до військової частини НОМЕР_1 надійшли 2 позовні заяви ТОВ «Вестєвробуд» (подані до Господарського суду міста Києва) з вимогою про стягнення заборгованості за надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 .

При цьому позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено ще 3 аналогічні договори із надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Позивач зазначає, що ним було проведено експертне дослідження на території Військової частини НОМЕР_1 за участю судового експерта, яким встановлено, що відповідач при виконанні Договору від 15.12.2015 року № 285 із надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 від будівлі контрольно-пропускного пункту (КПП) до будівлі Передавального (в тому числі Договорів від 16.12.2018 року № 293, від 17.12.2018 року № 304, від 18.12.2018 року № 308) неналежно виконав обов`язки за Договором № 285 від 15.12.2015 року.

Висновком за результатами проведення експертного дослідження від 30.07.2018 року №30/15 встановлено, що фактично виконані об`єми робіт з асфальтобетонного покриття дороги в межах земельної ділянки (огорожі), на якій розташовані будівлі та споруди Військової частини НОМЕР_1 , не відповідають об`ємам робіт, прийнятих Замовником.

Позивач зазначає, що висновком експертизи кошторисна вартість фактично виконаних робіт з асфальтобетонного покриття дороги в межах земельної ділянки (огорожі), на якій розташовані будівлі та споруди Військової частини НОМЕР_1 , становить 454 318,56 грн. (з урахуванням ПДВ), в той час, як за кожним з чотирьох Договорів передбачалось виконання робіт на суму 169 401,60 грн., тобто всього на суму 677606,40 грн.

При цьому, як вбачається з пояснень позивача, Договори № 285 від 15.12.2015 року; № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року укладались попереднім керівництвом позивача фактично на один і той же об`єкт робіт, який був робитий на частини з метою спрощення тендерної закупівлі.

У зв`язку з викладеним, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав свої обов`язки за Договором від 15.12.2015 року № 285, в тому числі за Договорами від 16.12.2018 року № 293, від 17.12.2018 року № 304, від 18.12.2018 року № 308 на загальну суму 223 287,84 грн., чим завдав позивачу збитків на відповідну суму.

Зокрема, за твердженням позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ безпідставно було здійснено оплату за Договором від 15.12.2015 року №285, в тому числі за Договорами від 16.12.2018 року № 293, від 17.12.2018 року № 304, від 18.12.2018 року № 308 на загальну суму 677 606,40 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» не були виконані належним чином роботи з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 , що завдало збитків державі у розмірі 223 287,84 грн.

У зв`язку з чим, позивач в позові просить стягнути з ТОВ «Вестєвробуд» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 223 287,84 грн. збитків.

Відповідачем в ході розгляду спору подано відзив, в якому він позовні вимоги заперечував, зазначив, що обставини, наведені позивачем в позовній заяві, є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Умовами п. 1.1. Договору (Договори № 285 від 15.12.2015 року; № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року є аналогічними і укладені щодо одного й того ж обсягу робіт) передбачено, що Замовник (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира частини Нардекова М.М.) доручає, а Виконавець (ТОВ «Вестєвробуд» в особі директора Зінов`єва М.О.) зобов`язується виконати послуги з поточного ремонту дорожнього покриття військової частини НОМЕР_1 НГУ за ДК: 016-2010, а саме: будування автомобільних доріг і автомагістралей, інших доріг, елементів доріг; злітно-посадкових смуг летовищ (код. категорія відповідно до ДК 42.11.2) на загальну суму (чотири Договори) 677 606,40 грн. Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її у строк та розмірі, передбаченими договорами.

На виконання умов Договорів сторонами складено та підписано дефектні акти, договірну ціну та локальний кошторис.

Пунктом 2.1. Договорів визначено, що загальна сума за кожним договором складає 169 401,60 грн., сума чотирьох Договорів становить 677 606,40 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договорів замовник здійснює оплату виконавцю після виконання робіт у розмірі 100% не пізніше 5 (п`яти) робочих днів на підставі акту виконаних робіт ПФ № КБ- 2 в та довідки про вартість виконаних робіт ПФ №КБ-3.

Згідно із п.п. 3.1, п. 3.2 Договорів початок виконання робіт - 01.12.2015 року. Закінчення виконання робіт - не пізніше 22.12.2015 року.

Відповідно до п. 4.1 Договорів робота вважається виконаною після підписання замовником Акту виконаних робіт ПФ №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ПФ №КБ-3.

Згідно із Актами № 285/1-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 21.12.2015 року; № 293/1-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 21.12.2015 року; № 304/1-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 21.12.2015 року; № 308/1-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 21.12.2015 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 21.12.2015 року вартість виконаних відповідачем робіт за Договорами № 285 від 15.12.2015 року; № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року в загальній сумі становить 677 606,40 грн.

Вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року від 21.12.2015 року підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Крім вказаних Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 НГУ Нардекова М.М. (Наказ № 180 від 19.11.2015 року) призначено комісію для прийняття виконаних робіт за Договорами: № 285 від 15.12.2015 року; № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року. До складу комісії увійшли: Голова комісії - заступник командира частини підполковник Якимчук Л.І. та члени комісії - начальник фінансової служби підполковник ОСОБА_2 , заступник начальника штабу зі спеціального зв`язку майор Соколюк С.Ю., начальник квартирно-експлуатаційної служби майор ОСОБА_3 , начальник юридичної служби капітан юстиції Литвиненко C.B. та начальник речової служби капітан Кодацький A.B. Даною комісією складено Акти прийому виконаних робіт, а саме Акт № 52, акт № 56, акт № 58 та Акт 61.

В Акті № 52 від 17.12.2018 року зазначено, що під час прийому виконаних робіт встановлено, що роботи виконувались спеціалізованою підрядною організацією ТОВ «Вестєвробуд» на підставі Договору № 285 від 15.12.2015 року (щодо якого позивач наводить обґрунтування в позові); Роботи виконувались по поточному ремонту дорожнього покриття. Висновок комісії: 1.Роботи виконані відповідно до кошторисної документації; 2.Роботи виконано якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами зазначеного вище Договору; 3.Претензій по якості та обсягу робіт немає.

Даний Акт підписаний усіма членами комісії та затверджено командиром військової частини ОСОБА_1 , про що свідчать його підпис на даному акті.

Аналогічними Актами, а саме № 56, № 58 та № 61 підтверджено прийняття робіт за Договорами № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року відповідно.

Також, відповідач заперечував наданий позивачем в якості доказу висновок експертного дослідження, оскільки такий експертний висновок не відповідає вимогам до проведення судових експертиз, не містить докладного опису проведених досліджень, тому не може вважатись належним доказом. Наведені у висновку методи дослідження, а саме, шляхом використанням мірної рулетки довжиною 30м, цифрового лазерного далекоміру та фотоапарату, не спроможні забезпечити обґрунтованість висновків. Також, висновок не містить результатів обміру, фотографій та інших фактичних даних, що ставить під сумнів достовірність викладеної в ньому інформації.

Крім того, відповідач зауважив, що у наданому позивачем висновку експертного дослідження зазначено, що для його проведення використовувались надані наступні документи: Акт № 140316 за березень 2016 року приймання виконаних будівельних робіт. Асфальтування (нижній шар); Акт № 250316 за березень 2016 року приймання виконаних будівельних робіт. Асфальтування (верхній шар); Акт № 285/1-15 за грудень 2015 року приймання виконаних будівельних робіт. Асфальтування; Акт № 293/1-15 за грудень 2015 року приймання виконаних будівельних робіт.Асфальтування; Акт № 304/1-15 за грудень 2015 року приймання виконаних будівельних робіт.Асфальтування; Акт № 308/1-15 за грудень 2015 року приймання виконаних будівельних робіт. Асфальтування. Однак, крім Актів № 285/1-15, № 293/1-15, № 304/1-15, № 308/1-15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, інші зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт не мають жодного відношення до розгляду справи № 910/17408/18.

Крім того, у висновку експертного дослідження не зазначено, в чому саме полягає невідповідність актів приймання виконаних будівельних робіт та в яких актах виявлено порушення.

Відповідач зазначив, що Замовником (позивачем) було прийнято роботи за договорами підряду, а також прийнято роботи у складі комісії, що свідчить про належне виконання позивачем робіт за укладеними договорами. Претензій та зауважень щодо неналежного виконання робіт, їх якості у приймаючої сторони не було.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Договорів Виконавець несе повну відповідальність за якість виконаних робіт протягом шести місяців з моменту підписання акту виконаних робіт ПФ № КБ- 2в та довідки про вартість виконаних робіт ПФ № КБ-3.

Пунктом 5.2. Договорів передбачено, що у випадку неякісного виконання робіт, використання неякісних матеріалів, Виконавець за вимогою Замовника зобов`язаний або зменшити вартість Договору на суму невідповідних робіт, або виконати роботи (усунути недоліки) за власний рахунок за вказані Замовником строки.

Однак, як зазначає відповідач, від позивача жодних вимог на адресу відповідача не надходило з моменту прийняття робіт, як протягом гарантійного терміну (шість місяців), так і після спливу строку гарантії.

Відповідач також зауважив, що претензії (вимоги) про неналежну якість роботи у позивача виникли тільки після того, коли Господарським судом м. Києва за позовами ТОВ «Вестєвробуд» до в/ч НОМЕР_1 НГУ про стягнення боргу за виконання робіт за аналогічними договорами, було винесено рішення на користь ТОВ «Вестєвробуд», зокрема у справах № 910/3744/18, № 910/4377/18, № 910/4374/18, № 910/4375/18, № 910/4376/18, 910/4371/18, № 910/4356/18 та № 910/5144/18.

Наведене, на думку відповідача, свідчить про спроби позивача уникнути оплати виконаних робіт за судовими рішеннями шляхом подання штучного та безпідставного позову з метою спростування обсягу та факту виконання робіт.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що роботи були прийняті та оплачені у 2015 році і 14.01.2016 року військова частина НОМЕР_1 НГУ звернулася з листом-претензією № 19 до ТОВ «Вестєвробуд», оскільки були виявлені дефекти, що не дозволяють якісно експлуатувати дорожнє покриття, та з вимогами усунути виявлені недоліки за рахунок ТОВ «Вестєвробуд» до 20.03.2016 року, однак, недоліки не були усунуті.

Позивач зазначає, що з огляду на норму ч.2 ст. 884 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Також позивач, посилаючись на ч. 3. ст. 853 Цивільного кодексу України, стверджує, що виявлені ним недоліки не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи (приховані недоліки), про які Військова частина НОМЕР_1 повідомила ТОВ«Вестєвробуд» шляхом надання претензії. Також позивач стверджує, що недоліки були вказані під час перевірки Рахунковою палатою України в присутності директора ТОВ«Вестєвробуд» ОСОБА_4 .

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач заперечував факт отримання листа-претензії від 14.01.2016 року №19. Позивачем не зазначено та не долучено до матеріалів справи доказів її надсилання відповідачу.

Щодо посилання позивача на дані перевірки Рахункової палати України, відповідач зазначив, що відповідний Акт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених військовій частині НОМЕР_1 НГУ від 15.02.2016 року № 02-10 5 «ОС» (надалі Акт), стосувався встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, економності використання бюджетних коштів, виділених військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Стосовно спірних робіт, Акт містить лише дані щодо неспівпадання дат виконаних робіт і в той же час, перевіркою встановлено, що під час проведення аудиту вищевказані порушення були усунуті в повному обсязі підрядником (ТОВ «Вестєвробуд») відповідно до гарантійних умов, визначених у договорах підряду.

Судом досліджено наведені позивачем обставини, заперечення відповідача, подані ними докази та пояснення, та встановлено наступне.

Як визначено ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Виходячи з предмету Договору № 285 від 15.12.2015 року (на який посилається позивач в позові, та аналогічних Договорів № 293 від 16.12.2015 року; № 304 від 17.12.2015 року; № 308 від 18.12.2015 року, за таким Договором передбачалось надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття Військової частини НОМЕР_1 на суму 169401,60 грн. Крім того, умовами Договору не передбачалось здійснення відповідного ремонту дорожнього покриття з розробленням проектної документації, роботи виконувались лише на підставі кошторису.

Таким чином, відповідний Договір є звичайним договором підряду і підпадає під регулювання глави параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України про загальні вимоги до договору підряду.

Загальний порядок прийняття підрядних робіт визначений ст.853 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

З огляду на викладені позивачем обставини, недоліки робіт полягали у виконанні робіт в обсязі, меншому, ніж підписано Акти виконаних робіт. Тобто, за твердженням позивач та в сукупності наданих ним доказів, має місце недовиконання робіт з ремонту (будівництва) дорожнього покриття військової частини на загальну суму 223 287,84 грн. в сукупності за чотирма Договорами від 15.12.2015 року № 285, від 16.12.2018 року № 293, від 17.12.2018 року № 304, від 18.12.2018 року № 308, в підтвердження чого, позивач посилається на висновок експертизи.

Однак, відповідний експертний висновок не відповідає вимогам до проведення судових експертиз, оскільки відсутні відомості про попередження експертів про кримінальну відповідальність та відсутнє посилання до якої судової справи адресовано відповідний висновок.

Крім того, в дослідженні не відображено всіх Договорів та всіх первинних документів, дослідження проведено поверхово. Крім того, за даними проведеного дослідження вартість виконаних робіт визначена в сумі 454318,56 грн., недовиконання робіт з ремонту (будівництва) дорожнього покриття військової частини складає 223 287,84 грн., однак, при цьому не наведено фактичних даних проведених вимірів, не визначено які роботи і якою вартістю не виконано чи завищено ціну, при дослідженні використано первинні документи, які не мають відношення до Договорів. У зв`язку з чим, виникає питання, які з визначених кошторисом робіт відповідачем не були виконані, або на які суми кошторис містить невідповідності. Щодо наведених обставин Висновок перевірки не містить інформації.

Крім того, у Висновку зазначено що загальна Договірна ціна та вартість робіт (згідно позовних заяв та претензій) становить всього 956704,56 грн., кошторисна вартість 759453,99 грн. Однак, Висновок не містить переліку Договорів та проектно кошторисної документації, за якими визначено відповідні суми. Оскільки, відповідні суми як за фактичною, так і за кошторисною вартістю перевищують наведені позивачем, має місце перевищення кошторисної вартості внаслідок виконання виконання робіт за іншими договорами, або виконання додаткових робіт. Однак, з Висновку експертизи не можливо встановити з яких вихідних даний визначено досліджувані сума, за якими Договорами і в частині яких робіт виявлено невідповідності.

Таким чином, відповідний експертний Висновок не містить достатньої інформації, що має значення для справи, результати експертного дослідження не можуть вважатись достатньо обґрунтованими і прийматись судом в якості доказу.

За таких обставин, наведений висновок експертизи не приймається судом в якості доказу у справі, оскільки не відповідає вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, позивач, посилаючись на неналежність виконаних робіт, в ході підготовчого провадження у справі не заявляв про необхідність проведення у справі судової експертизи.

Враховуючи, що позивач протягом підготовчого провадження у справі безпідставно не скористався можливістю проведення у справі судової експертизи, відповідні дії позивача свідчать про незабезпечення ним доведеності тверджень про фактичний стан виконаних робіт.

Частиною 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на норму ст. 119 Господарського процесуального кодексу України підставою для поновлення процесуального строку є визнання судом поважності причин пропуску строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частинами 1, 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

В той же час, суд в сукупності всіх, встановлених в ході розгляду обставин та враховуючи недостатність та суперечливість фактів, які покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог, не вбачає достатніх підстав для призначення експертизи за власною ініціативою.

Зокрема, в доданому позивачем до матеріалів справи Акті №349/2018 про проведення огляду асфальтного покриття території військового містечка від 07.06.2018 року зазначено про невідповідність об`ємів виконаних робіт. Кошторисною документацією передбачалось виконання робіт з улаштування одношарових покриттів товщиною 15 см із щебеню з межею міцності на стискання понад 98,1 МПа. Однак, як стверджує позивач, фактично було створено шар товщиною 3-5 см, що менше необхідного та оплаченого обсягу.

Також, позивач стверджує, що як ним виявлено у 2018 році, у 2015 році роботи по перевезенню грунту не виконувались, оскільки грунт нікуди не перевозився.

Однак, наведені в Акті недоліки щодо об`ємів фактично виконаних робіт з асфальтного покриття (ріниця 240кв.м), товщина щебеневої підложки 3-5 см замість 15 см, обставини щодо перевезення грунту, тощо, не можуть вважатись прихованими недоліками, могли і повинні були виявитись при звичайному огляді та прийнятті робіт.

В той же час, Акти виконаних робіт були підписані замовником і роботи вважаються прийняті. В тому числі, матеріали справи містять Акти огляду та прийняття прихованих робіт.

До відповіді на відзив позивачем долучено лист-претензію від 14.01.2016 року № 19 про неякісне виконання робіт, в якому йдеться посилання на виявлення дефектів, а саме, просідання дорожнього покриття під час проходження військової техніки та похилення бетонних опор силового кабелю, з вимогами усунути недоліки до 20.03.2016 року.

Однак, відповідач заперечував факт отримання відповідного листа-претензії, позивачем не надано жодних доказів чи пояснень в підтвердження факту надіслання та отримання листа-претензії відповідачем.

В той же час, позивачем не надано доказів вжиття інших заходів щодо усунення недоліків робіт з січня 2016 року, позов подано майже через три роки після виявлення наведених в листі-претензії недоліків.

Крім того, наведені в Акті №349/2018 про проведення огляду асфальтного покриття території військового містечка від 07.06.2018 року та у висновку експертизи недоліки відрізняються між собою та від наведених в листі-претензії.

Наведені обставини свідчать про суперечливість позиції позивача та намагання перекласти на відповідача відповідальність за недбалі дії свого попереднього керівництва.

В разі, якщо протягом гарантійного строку виявлено наведені в лист-претензії недоліки, позивач мав довести відповідні недоліки до відома відповідача (доказів чого суду не надано) та мав право вимагати їх безоплатного усунення. Однак, крім єдиного листапретензії без доказів його надіслання, позивач протягом тривалого часу користувався дорожнім покриттям, тому проведення проведення експертизи після понад трьох років користування асфальтовим покриттям не забезпечить відтворення дійсного стану та якості робіт в мжах гарантійного строку.

Щодо невідповідності об`ємів виконаних робіт, чинним законодавством передбачені інші правові наслідки, до того ж відповідні недоліки могли бути своєчасно виявлені при звичайному обстеженні, оскільки відсутність майже третини запланованого дорожнього покриття належить до очевидних обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до ч.3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на наведену норму ст. 858 Цивільного кодексу України право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків виникає лише після безрезультатного вжиття заходів, наведених в ч.1 відповідної статті або в разі якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк.

Однак, наведені в позові недоліки щодо обсягів та якості робіт мали були очевидними і могли бути застережені під час належного прийняття робіт замовником. Крім того, про такі недоліки не було своєчасно заявлено підряднику, чого позивачем не дотримано. У зв`язку з чим, відсутні підстави стверджувати, що недоліки не були усунені у встановлений замовником розумний строк. Крім того, відповідні недоліки не мають ознак істотності і можуть бути усунуті.

Стаття 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно зі ст. 860 Цивільного кодексу України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Дослідивши викладені сторонами обставини та надані до матеріалів справи докази, судом встановлено, що п. 5 Договору визначено гарантійний строк щодо виконаних робіт тривалістю шість місяців з моменту підписання Акту виконаних робіт та Довідки про вартість робіт. Аналогічні положення містять решта Договорів, які фактично стосувались повного комплексу робіт з ремонту покриття, однак були розбиті на декілька окремих аналогічних догворів з метою спрощення тендерної процедури.

Також, під час розгляду спору відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог, пов`язаних з якістю підрядних робіт.

Згідно зі ст. 863 Цивільного кодексу України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Згідно зі ст. 864 Цивільного кодексу України якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

Щодо посилання позивача у відповіді на відзив на Акт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України від 15.02.2016 року № 02-10/5«ОС», містить лише неспівпадання дат виконання робіт і не містить жодної інформації про їх обсяги.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю та не обґрунтованістю належними і допустимими доказами. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, питання тпропуску позовної давності не впливають на результат вирішення спору, тому не підлягають дослідженню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати на сплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про стягнення 223 287,84 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.09.2019 року

Суддя А.Ю. Кошик