Постанова

від 26.01.2020 по справі 910/17408/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа№ 910/17408/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача Литвиненко С.В., довіреність №3 від 02.01.2020;

від відповідача Піцьків В.Я., адвокат, ордер серії ІФ №089150 від 24.01.2020,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2019 у справі №910/17408/18 (суддя Христенко О.О., повний текст складено 02.12.2019) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про стягнення 223 287,84 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2019 у справі №910/17408/18 відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про стягнення 223 287,84 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про ухвалення додаткового рішення та покладення на позивача - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про винесення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з наданого платіжного доручення не вбачається, що оплата відбулась саме за договором про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018, оскільки в призначенні платежу зазначено інший номер договору. Крім того, суд у своєму рішенні посилався на ненадання відповідачем жодного акту приймання-передачі наданих послуг ТОВ «Вестєвробуд», з конкретним розрахунком наданих послуг та переліком сум, а наданий опис робіт (надання послуг) та витрат на надання правової допомоги від 04.02.2019 на суму 20 000,00 грн. не містить відомостей, що перелічені послуги надані саме у справі №910/17408/18. Тому, з огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про покладення на позивача - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати вказане додаткове рішення Господарського суду Київської області.

Апелянт вважає, що додаткове рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, за доводами скаржника, відповідачем було надано суду усі необхідні документи на підтвердження понесених ним судових витрат на правничу допомогу. Однак, як зазначає апелянт, суд не дослідив питання фактичного надання послуг правової допомоги у судових засіданнях, складення та подання від імені відповідача процесуальних документів у справі №910/17408/18, а також відповідність наданих адвокатом послуг переліку послуг, зазначених в описі робіт (надання послуг), що на думку апелянта, призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Представник апелянта відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» 20 000,00 грн. витрат, понесених за надання правової допомоги.

На підтвердження вказаних судових витрат відповідачем до відзиву було додано: копію договору про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018, укладеного між ТОВ «Вестєвробуд» та АО «Станіслав Груп»; замовлення на надання правової допомоги №2 від 28.01.2019; платіжне доручення №1324 від 01.02.2019 на суму 20 000,00 грн.; опис робіт (надання послуг) та витрат на надання правової допомоги загалом на суму 20 000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001334 від 03.08.2018 та копію посвідчення адвоката, виданих на ім`я Піцьків Володимира Ярославовича; ордер на надання правової допомоги серії ІФ №061940 від 28.01.2019.

Згодом, до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про винесення додаткового рішення, яким стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., оскільки при ухваленні рішення від 06.08.2019 у справі №910/17408/18, судом не було вирішено питання про судові витрати (витрати на правничу допомогу), заявлені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні вказаної заяви.

Колегія суддів не погоджується з прийнятим судом додатковим рішенням, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд враховує, що докази, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, були подані ним у межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Станіслав Груп» (об`єднання) 12.11.2018 було укладено договір про надання правової допомоги №16.

У відповідності до п. 1.1 договору об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту щодо питань, передбачених цим договором та Замовленнями, які є невід`ємними додатками до договору, а клієнт зобов`язаний оплатити об`єднанню гонорар за надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно п. 1.2 договору види, вимоги, відповідальні особи за надання правової допомоги, яка надається клієнту вказуються в Замовленні на надання правової допомоги.

Відповідно до змісту п. 1 Замовлення на надання правової допомоги №2 від 28.01.2019, замовник (ТОВ «Вестєвробуд») доручає об`єднанню, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати наступні юридичні послуги: підготувати та направити відзив на позовну заяву по справі №910/17408/18; представляти інтереси замовника у Господарському суді м. Києва по справі №910/17408/18.

При цьому, відповідальними особами за виконання даного Замовлення визначені адвокати Володимир Костюк та Володимир Піцьків (п. 2.1 Замовлення).

Піцьків Володимир Ярославович є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001334 від 03.08.2018.

В матеріалах справи наявний ордер серія ІФ №061940 від 28.01.2019 про надання правової допомоги товариству з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» адвокатом Піцьків В.Я. у справі №910/17408/18.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором та Замовленням, відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано опис робіт (надання послуг) та витрат на надання правової допомоги від 04.02.2019.

Натомість, місцевий господарський суд вказаний опис робіт (надання послуг) визнав неналежним доказом надання адвокатських послуг, оскільки він не містить відомостей, що перелічені послуги надані саме у справі №910/17408/18.

Колегія суддів не може погодитись з наведеним висновком суду, з огляду на наступне.

Так, в зазначеному описі міститься перелік робіт (наданих послуг) загалом на суму 20 000,00 грн., а саме:

-ознайомлення та вивчення матеріалів позовної заяви (2 год.) 1 000 грн.;

-правовий аналіз позовної заяви (3 год.) 1 500 грн.;

-аналіз судових рішень по аналогічних справах в Єдиному державному реєстрі судових рішень (3 год.) 1 500 грн.;

-підготовка відзиву на позовну заяву (3 год.) 3 000 грн.;

-підготовка письмових клопотань (1 год.) 1 000 грн.;

-участь в судових засіданнях 2 000 грн.;

-гонорар АО «Станіслав Груп» - 10 000 грн.

Отже, наведений опис містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій, з конкретизацією обсягу наданих послуг та зазначенням вартості кожної з них окремо, а також вартість гонорару, оплата якого передбачена п. 3.3 договору про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018.

Крім того, у справі наявний акт здачі-приймання наданих юридичних послуг №1710 від 17.10.2019, відповідно до якого перелік наданих адвокатських послуг (з посиланням на номер справи) та їх вартість відповідають змісту, переліку та вартості послуг наведених у описі робіт (надання послуг) від 04.02.2019.

Водночас, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для прийняття такого акту здачі-приймання наданих юридичних послуг №1710 від 17.10.2019, як належного доказу понесених витрат на правничу допомогу, у зв`язку з його поданням поза межами строку встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, надані адвокатом Піцьків В.Я. послуги правової допомоги з представництва інтересів відповідача при розгляді справи №910/17408/18 відповідають змісту та переліку послуг, наведених у описі від 04.02.2019.

Викладені обставини, за висновком апеляційного суду, свідчать про доведеність факту надання відповідачу адвокатських послуг АО «Станіслав Груп» у справі №910/17408/18, згідно опису робіт (надання послуг) від 04.02.2019.

В свою чергу, не зазначення в описі номера справи, за наявності інших, встановлених судом обставин, підтверджених матеріалами справи, не вказує на його неналежність як доказу надання послуг у даній справі. При цьому, позивачем також не доведено належність опису до іншої певної справи.

Таким чином, факт надання відповідачу адвокатських послуг підтверджується описом робіт (надання послуг) та витрат на надання правової допомоги від 04.02.2019.

Стосовно посилань місцевого суду на відсутність акту приймання-передачі наданих послуг ТОВ «Вестєвробуд», з конкретним розрахунком наданих послуг та переліком сум, колегія суддів зазначає, що його складення не передбачено умовами договору про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018, а відтак, опис робіт (надання послуг) та витрат на надання правової допомоги від 04.02.2019 є достатнім доказом обсягу наданих відповідачу адвокатських послуг, оскільки дозволяє встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Аналогічна правова позиція щодо необов`язковості акту виконаних робіт, якщо в договорі немає про нього положення, викладена у п. 27 постанови Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За умовами договору про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018, клієнт зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати об`єднанню передбачений договором гонорар (п. 2.4.3 договору).

Розмір гонорару, який клієнт сплачує об`єднанню за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в Замовленні (п. 3.1 договору).

Крім того, у п. 3.3 договору визначено, що сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Відповідно до умов оформленого між сторонами Замовлення на надання правової допомоги №2 від 28.01.2019, оплата за надання правової допомоги згідно Замовлення становить 20 000,00 грн. Оплата проводиться замовником на підставі рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Замовлення (п.п. 4.1, 4.2).

На підтвердження фактичної сплати АО «Станіслав Груп» грошових коштів на надання правової допомоги, відповідачем додано до матеріалів справи платіжне доручення №1324 від 01.02.2019 на суму 20 000,00 грн.

Однак, вказаний платіжний документ суд першої інстанції не прийняв в якості належного доказу здійснення оплати, оскільки з призначення платежу не вбачається, що оплата відбулась саме за договором про надання правової допомоги №16 від 12.11.2018.

Так, у призначенні платежу платіжного доручення №1324 від 01.02.2019 зазначено: «За надання юридичних послуг зг. замовлення №2 до договору про надання правової допомоги №6 від 12.11.2018 без ПДВ».

В свою чергу, за доводами представника ТОВ «Вестєвробуд», при заповненні графи «призначення платежу» було допущено механічну помилку в номері договору (замість вірного №16, зазначено №6).

Крім того, в судовому засіданні 27.01.2020 представник відповідача зазначив про відсутність укладеного між сторонами договору №6 від 12.11.2018.

З огляду на те, що інші обов`язкові реквізити в платіжному дорученні заповнено вірно, а також в призначенні платежу міститься посилання на Замовлення №2, в якому вартість замовлених послуг відповідає сумі оплати, колегія суддів дійшла висновку про доведеність відповідачем фактичного здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000,00 грн.

При цьому, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відтак, навіть за відсутності проведеної оплати таких витрат, вказане не може бути підставою для відмови у їх розподілі, оскільки насамперед суд має встановити факт надання послуг, їх характерні ознаки, обсяг, передбачений умовами договору, тобто має бути підтверджено сам факт надання послуг, а не їх оплату.

При цьому, колегією суддів враховується, що згідно вимог ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок неспівмірності (постанова Верховного Суду у справі №910/4881/18 від 18.12.2018).

Водночас, позивачем, відповідно до ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимим доказами неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Разом з тим, колегією суддів досліджено подані відповідачем до суду першої інстанції докази, які свідчать про проведену адвокатом роботу, зокрема, по підготовці документів по справі, по участі у судових засіданнях у місцевому господарському суді та не встановлено неспівмірності вказаних витрат.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у додатковому рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірного висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про покладення на позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду скасуванню, з прийняттям нового про задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2019 у справі №910/17408/18 задовольнити повністю.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2019 у справі №910/17408/18 про відмову у покладенні на позивача витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти нове, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/17408/18 задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вестєвробуд» 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 31.01.2020 року.

Головуючий суддяЄ.Ю. Пономаренко

СуддіМ.А. Руденко

М.А. Дідиченко