Рішення

від 29.08.2019 по справі 914/887/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 справа № 914/887/18

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: суддя Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Мазовіти А.Б. та Манюка П.Т. за участі секретаря судових засідань Банзули М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Комп`ютекс , м. Пустомити,

до відповідача : Акціонерного товариства «Українська залізниця , в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Львів,

про зобов`язання на укладення Додаткової угоди

За участю представників:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Пантюшева А.М. - адвокат.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Комп`ютекс , м. Пустомити, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов`язання Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Виробничого структурного підрозділу Львівська Дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця укласти з позивачем Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 06.07.2016 р. № Л/ДН-1/16/726/м/п. Згодом позивачем тричі уточнювалися позовні вимоги та змінювалась редакція додаткової угоди про внесення змін та доповнень до Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 06.07.2016 р. № Л/ДН-1/16/726/м/п, яку він просить суд зобов`язати укласти відповідача. Позивач подавав заяви процесуального характеру від 07.09.2018 р. № 5-2/2, від 11.03.2019 р. за № 305/1 та від 11.05.2019 р. за № 3-5/4.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач вважає, що Акціонерне товариство «Українська залізниця , в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Львів, відмовивши йому 14 грудня 2017 р. в укладенні згаданої вище додаткової угоди, порушило право позивача на отримання законодавчо обгрунтованого (справедливого) розрахунку по нарахуванню збору за подачу та забирання вагонів в обидва кінці станції Глинна-Наварія.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 р. у справі № 914/1455/17, яке набрало законної сили. Вказаним рішенням, на думку позивача, встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована станційна колія № 6 перебуває у постійному користуванні Залізниці та не може бути відчужена; відновлена колія протяжністю 417,8 м розташована на земельній ділянці, яка належить станції Глинна-Наварія і є продовженням станційної колії № 6 до 1497 м і не може вважатись під`їзною колією; внаслідок виконання робіт по відновленню станційної колії № 6 стало можливим її примикання до під`їзної колії № 101 позивача стрілочним переводом № 26 перебуває у постійному користуванні Залізниці. На думку позивача, вказані обставини в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді справи № 914/887/18.

Обов`язковість укладення Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії встановлено нормами ст. 1 Закону України Про залізничний транспорт та ч. 6 ст. 179 ГК України.

Позивач у позовній заяві також посилається на приписи ст. 188 ГК України.

У поясненнях від 25.07.2019 р. позивач посилається на те, що вказані відповідачем величини у пунктах 2, 3 та 18.10 Договору не відповідають дійсності.

Довжина колії протяжністю 417,8 м, яку Залізниця вважає частиною під`їзної колії позивача і на яку здійснює відповідні нарахування, насправді збудована (відновлена) в 2006 році безпосередньо Львівською залізницею (колійною машинною станцією №125 та ПЧ-1) на земельній ділянці залізниці (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 176717 від 20.08.2010 року) та з будівельних матеріалів залізниці. Позивач лише оплатив виконані роботи.

Технічні умови на примикання під`їзної залізничної колії позивача на станції Глинна-Наварія від 25.12.2005 року чітко і однозначно видані на те, що станційна колія має бути продовжена до 1497 км ПК 2, врізка в колію № 6 стрілочного переводу (правосторонній Р-65(50)1/9) здійснена між опорами контактної мережі №46 та №48. Тобто, довжина збудованої колії протяжністю 417,8 м є лише продовженням станційної колії № 6, примикання під`їзної колії позивача (№ 101) по своїй межі до станційної колії № 6 відбувається на стрілочному переводі № 26. Дані факти підтверджує відповідач (абз.1 стор. 3 протоколу спільної наради при начальнику комерційного відділу - заступника начальника дирекції від 26 січня 2011 року № 63/ДНМ).

Вищевказані факти (обставини) встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 року по справі № 914/1455/17. Залізницею їх оскаржено не було, рішення набрало законної сили. В силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно якої встановлено ці обставини.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, посилаючись на те, що відмовляючи позивачу в укладенні Додаткової угоди, якою передбачались зміни Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 06.07.2016 р. № Л/ДН-1/16/726/м/п в частині зменшення довжини під`їзної колії та відповідно й плати за використання цієї колії, він прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушив.

Відповідач посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 р. у справі № 914/1455/17 позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог до Залізниці повністю.

Відповідач стверджує, що зазначена у Договорі протяжність під`їзної колії відповідає відомостям Технічного паспорта на спірну під`їзну колію.

Відповідач посилається на приписи ст. 71 Статуту залізниць України, ч. 2 розділу 12, п. 3.2. ч. 3 розділу 12 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, вказівки Укрзалізниці від 30.07.2015 р. № ЦМ-8/690.

Стислий виклад відповіді позивача на відзив.

Позивач вважає, що відповідач мав би внести в технічний паспорт під`їзної залізничної колії ТзОВ НВП Комп`ютекс на ст. Глинна-Наварія на підставі рішення суду у справі № 914/1455/17 відповідні зміни щодо побудованої (відновленої) розгорнутої довжини колії самостійно.

Необгрунтованими є твердження відповідача, які стосуються визначення відстані для нарахування збору за подачу та забирання вагонів на під`їзну колію позивача, так як вони надані відповідачем виходячи з того, що відновлена розгорнута довжина колії протяжністю 417,8 м на ст. Глинна-Наварія є під`їзною колією ТзОВ НВП «Комп`ютекс» , а не продовженням станційної колі №6, як це встановив суд.

Позивач вважає, що законність його вимог підтверджується нормами п.2.2 ст.2 Розділу 12 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 875/5096, із змінами та доповненнями. Цими нормами передбачено, що договір про експлуатацію під`їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п`ять років. У разі зміни технічного оснащення, технології роботи станції або залізничної під`їзної колії у договір на вимогу однієї із сторін вносяться відповідні зміни і доповнення або укладається новий договір.

У даному випадку, на думку позивача, мали місце відповідні зміни технічного оснащення, технології роботи станції Глинна-Наварія. Позивач законно звернувся до відповідача з листом про укладення додаткової угоди про внесення змін та доповнень до Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 05.07.2016 року № Л/ДН-1/16/726/М/п. Відповідач йому безпідставно відмовив в укладенні Додаткової угоди, чим порушив право позивача на отримання законодавчо обгрунтованого (справедливого) розрахунку по нарахуванню збору за подачу та забирання вагонів в обидва кінці на станції Глинна-Наварія.

Стислий виклад додаткових пояснень відповідача (вхідний номер суду 13892/19 від 03.04.2019 р.

Відповідач стверджує, що згідно з Технічно-розпорядчим актом станції Глинна-Наварія, форма бланку ДУ-41а, затвердженого 26.08.2016 розпорядженням начальника відділу перевезень (витяг додається), колія №6 від стрілочного переводу №19 до Знаку Межа під`їзної колії є станційною вантажно-розвантажувальною колією, а від Знаку Межа під`їзної колії до стрілочного переводу №26 не є станційною колією, що додатково підтверджується схематичним планом, складеним за матеріалами інженерно-геодезичних вишукувань, виконаних Львівським відділенням філії ПВІЗТ в квітні 2016 року (про що свідчить печатка інженера-геодезиста ОСОБА_1 , який здійснює свою діяльність на підставі кваліфікаційного сертифіката №010076). Цей бланк, у відповідності до абзацу 9 п.4.5 Інструкції зі складання технічно-розпорядчих актів станції ЦД-0059, є обов`язковим додатком до Технічно-розпорядчого акту будь-якої станції. Наведене також підтверджується довідкою від 02.04.2019 №215 виробничого підрозділу Львівська дистанція колії , яка надана на запит виробничого структурного підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень від 01.04.2019 №ДНЮ-44.

Відповідач вважає, що у поданому позивачем новому Технічному паспорті під`їзної колії невірно визначено місце примикання та межу під`їзної колії, у цей Технічний паспорт внесено дані, які не відповідають дійсності.

Відповідач стверджує, що при виготовленні Технічного паспорта не враховано вимоги п. 1.2. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів , а саме, що межа під`їзної колії позначається знаком "Межа під`їзної колії". Місце встановлення такого знаку визначається залізницею.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява ухвалою суду від 21.05.2018 р. залишалась без руху.

Ухвалою суду від 13.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовчі засіданні у справі відкладались, у підготовчих засіданнях оголошувались перерви та строки підготовчого провадження продовжувались з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 09.10.2018 р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/887/18.

Позивачем тричі уточнювалися позовні вимоги та змінювалась редакція додаткової угоди про внесення змін та доповнень до Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 06.07.2016 р. № Л/ДН-1/16/726/м/п, яку він просить суд зобов`язати укласти відповідача, шляхом подання заяв процесуального характеру від 07.09.2018 р. № 5-2/2, від 11.03.2019 р. за № 305/1 та від 11.05.2019 р. за № 3-5/4.

Позивачем подавалось клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою суду від 03.04.2019 р. проведено заміну відповідача з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Виробничого структурного підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця . Крім цього, цією ухвалою суду прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог № 3-5/4 від 11.03.19р.

У зв`язку з перебуванням членів колегії суддів у відпустках. Склад колегії суддів з розгляду справи № 914/887/18 змінювався внаслідок автоматизованих розподілів судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті, яке було призначене на 08.07.2019 р., оголошувалась перерва до 29.07.2019 р.

Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось з підстав, наведених в ухвалі від 29.07.2019 р., з урахуванням виправлених ухвалою суду від 31.07.2019 р. описок.

Судове засідання, призначене на 14.07.2019 р., не відбулось у зв`язку з відрядженням члена колегії суддів Мороз Н.В. та не здійсненням заміни члена колегії суддів з тих підстав, що строки розгляду спору, встановлені ГПК України, не будуть порушені.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мороз Н.В., 21.08.2019 р. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та суддю Мороз Н.В. замінено на суддю Мазовіту А.Б.

Позивачем 28.08.2019 р., подано у канцелярію суду клопотання за № 6/2-7 про розгляд справи за відсутності представника позивача, на підставі наявних у матеріалах справи матеріалів.

Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Суд встановив, що 05 липня 2016 р. між сторонами у справі укладено Договір № Л/ДН-1/16/726/М/п. про експлуатацію залізничної під`їзної колії.

Позивач 24.11.2017 р. звернувся до відповідача з листом за № 29, в якому запропонував укласти додаткову угоду до цього Договору. У Додатковій угоді позивач пропонував змінити зміст пунктів 1, 2, 3 та 18.10 Договору. Позивач запропонував укласти Додаткову угоду до Договору, якою змінити визначені Договором: межу під`їзної колії, розгорнуту довжину під`їзної колії, площу земельної ділянки, зайняту колією, а також відстань в обидва кінці, яка використовується при нарахуванні збору за подачу-забирання вагонів на (з) місце (я) вантажного фронту, при подачі-забиранні локомотивом Залізниці в сторону зменшення.

Відповідач від укладення такої Додаткової угоди відмовився у листі № ДНЮ-184, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 р. у справі № 914/1455/17 позивачу відмовлено у задоволенні позову з тих, підстав, що відповідачем не порушено його прав та охоронюваних законом інтересів.

Згодом, позивач в уточненнях позовних вимог від 07.09.2018 р. за № 5-2/2 просив суд зобов`язати відповідача укласти Додаткову угоду в редакції п. 18.10., з якого було виключено положення про нарахування збору за подачу-забирання вагонів по середньозважених ставках Таблиць Тарифного керівництва № 1.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 р. у справі № 914/1455/17, яке не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, відмовлено позивачу повністю у задоволенні позову до відповідача. Позов у справі № 914/1455/17 подавався позивачем до відповідача про встановлення права власності щодо побудованої (відновленої) розгорнутої довжини колії протяжністю 417,8 м на станції Глинна-Наварія за Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ; зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни в техніко-розпорядчий акт станції Глинна-Наварія щодо назви побудованої (відновленої) розгорнутої довжини колії протяжністю 417,8 м на станції Глинна-Наварія, визнавши її як продовження колії № 6 станції Глинна-Наварія; зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» установити знак «Межа під`їзної колії» безпосередньо на під`їзній колії № 101 ТзОВ НВП «Комп`ютекс» , на ділянці, що неподалік стрілочного переводу № 26.

Згідно з приписами ст. ст. 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Всі зміни та доповнення до договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Випадки та умови, за яких можлива зміна умов, укладеного між сторонами Договору, на вимогу однієї із сторін, встановлені статтею 652 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Договором № Л/ДН-1/16/726/М/п про експлуатацію залізничної під`їзної колії у п. 19 передбачено, що зміни до нього вносяться в порядку, встановленому Правилами обслуговування залізничних під`їзних колій.

Відповідно до п. 3.4. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, додаткові угоди до договору про експлуатацію під`їзної колії, на його продовження, доповнення або часткові зміни оформляються у порядку, встановленому для оформлення договору про експлуатацію під`їзної колії.

Вказаний порядок є таким: проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;

залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов`язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. згаданих Правил, проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під`їзної колії (додаток 4).

Залізниця спільно з підприємством провадить обстеження під`їзної колії і її технічного оснащення. Результати обстеження оформлюються актом обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання, в якому вказуються всі дані про фактичний стан під`їзної колії, а саме: довжина під`їзної колії; площа ділянки землі (у кв. м), зайнята під`їзною колією, і окремо - зайнята спорудами підприємства у смузі відведення; відстань, за яку повинна стягуватися плата за подачу та забирання вагонів; розмір та характер вантажообороту; спеціалізація складських площ; вантажні фронти; наявність вантажних машин і механізмів та їх паспортна потужність; наявність контрагентів тощо. Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів з дати обстеження.

У разі непогодження з даними, які внесено до акта обстеження, представник підприємства, який бере участь в обстеженні, зобов`язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження.

Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у підприємства, другий - у залізниці.

До акта обстеження власником під`їзної колії додається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії, масштабний план з нанесеним на ньому розташуванням вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт і поздовжній профіль колії.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази дотримання наведеного вище порядку укладення додаткових угод чи внесення часткових зміни до Договору № Л/ДН-1/16/726/М/п про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 05 липня 2016 р.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази наявності передбаченої статтею 652 ЦК України істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, докази одночасної наявності умов, викладених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, докази наявності виняткових випадків, передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах за рішенням суду.

Висновок суду про необхідність доведення наявності вищевказаних обставин, у тому числі й виняткових, у випадках звернення з позовом про внесення змін у договір за рішенням суду, а також про неможливість внесення змін у договір у судовому порядку за відсутності згоди іншої сторони та за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обгрунтування, відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 12 лютого 2019 р. у справі № 914/2649/17 (п.п. 8.20, 8.32., 8.34, 8.35.)

Навпаки, наявними у матеріалах справи доказами спростовується існування обставин, за наявності яких відповідно до приписів ст. 652 ЦК України допускається зміна умов договору за рішенням суду при відсутності згоди на це сторони договору.

Так, позивач посилається на ту обставину, що вказані у договорі величини під`їзної колії не відповідають дійсності. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на лист від 12.10.05 р. № 12/4, Акт вибору примикання для будівництва під`їзної колії від 21 жовтня 2005 р., технічні умови на примикання під`їзної залізничної колії позивача на станції Глинна-Наварія від грудня 2005 р. № ДТ-38/10, акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію залізничної під`їзної колії позивача на станції Глинна-Наварія після проведення реконструкції від 21 лютого 2006 р., переписку між сторонами у справі, яка мала місце у 2006 р. та у 2011 р. Усі ці докази спростовують факт істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, факт одночасної наявності умов, та наявності виняткових випадків, передбачених ч. 2 та ч. 4 ст. 652 ЦК України, оскільки свідчать про те, що обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, існували на момент укладення між сторонами у справі Договору № Л/ДН-1/16/726/М/п про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 05 липня 2016 р. Про них було відомо позивачу при укладенні згаданого договору.

Невідповідність умов Договору фактичній дійсності може бути підставою для визнання договору недійсним, але не підставою для зміни договору за рішенням суду.

Між сторонами у справі фактично існує спір щодо правового статусу частини колії (під`їзна, чи станційна), а відтак й щодо правомірності нарахування частини плати за користування під`їзною колією. Однак, вказані спірні відносини жодним чином не свідчать про наявність обставин, за яких законодавством України дозволено змінювати умови договору та примушувати сторону договору до продовження його дії на змінених умовах за рішенням суду.

Крім цього, суд також вважає за доцільне зазначити, що у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази, які б свідчили про виконання ним зазначених у п. 3 Акту від 21 лютого 2016 р. заходів, необхідних для введення в експлуатацію збудованої під`їзної колії.

Що стосується правового статусу колії, то відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).

Залізничні під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Межа під`їзної колії позначається знаком "Межа під`їзної колії". Місце встановлення такого знака визначається залізницею.

Стрілка примикання і частина колії підприємства від стрілки примикання до знака "Межа під`їзної колії" перебуває в розпорядженні залізниці.

Відповідач визначив у пункті 4 Технічно-розпорядчого акту станції Глинна-Наварія Форма ДУ-41, який затверджено 26.08.2016 р. розпорядженням начальника відділу перевезень, що спірна колія належить до п`їзної з огляду на визначене залізницею місце встановлення знака "Межа під`їзної колії". Докази, які підтверджують наведену обставину, долучено відповідачем до матеріалів справи у якості додатків до додаткових пояснень (вхідний номер суду 13892/19 від 03.04.2019 р.).

Наведеним спростовується обгрунтованість посилань позивача на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1455/17.

Суд не бере до уваги посилання позивача на рішення у згаданій вище справі ще й з таких мотивів.

Згаданим рішенням суду відмовлено позивачу у задоволенні таких його позовних вимог до відповідача як: зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни в техніко-розпорядчий акт станції Глинна-Наварія щодо назви побудованої (відновленої) розгорнутої довжини колії протяжністю 417,8 м на станції Глинна-Наварія, визнавши її як продовження колії № 6 станції Глинна-Наварія; зобов»язання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» установити знак «Межа під`їзної колії» безпосередньо на під`їздній колії № 101 ТзОВ НВП «Комп`ютекс» , на ділянці, що неподалік стрілочного переводу № 26.

З витягу з схематичного плану, долученого до додаткових пояснень (вхідний номер суду 13892/19 від 03.04.2019 р.). вбачається, що знак Межа під`їзної колії встановлено залізницею на момент укладення Договору неподалік від стрілочного переводу № 19. Позивачу відмовлено судом у перенесенні знаку Межа під`їзної колії далі, до стрілочного переводу № 26. Позивачу відмовлено також і у внесенні зміни в техніко-розпорядчий акт станції Глинна-Наварія щодо назви побудованої (відновленої) розгорнутої довжини колії протяжністю 417,8 м на станції Глинна-Наварія, в зв`язку з визнанням її як продовження колії № 6 станції Глинна-Наварія. Таким чином, зміни у згаданий вище судом Технічно-розпорядчий акт станції Глинна-Наварія Форма ДУ-41, який затверджено 26.08.2016 р. розпорядженням начальника відділу перевезень, рішенням суду у справі № 914/1455/17 станом на день вирішення справи судом, не внесено. Зазначена у цьому акті та рішенні суду колія, продовжує залишатись під`їзною.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Комп`ютекс (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8, код ЄДРПОУ 05839397) до Акціонерного товариства «Українська залізниця (м. Київ), в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Комп`ютекс (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8, код ЄДРПОУ 05839397).

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.09.2019 р.

Головуючий суддя Бортник О.Ю.,

Суддя Мазовіта А.Б.,

Суддя Манюк П.Т.