Рішення

від 16.07.2019 по справі 927/510/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/510/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.,

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/510/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД",

вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро",

вул. Перемоги 9А, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська область, 15669

про стягнення 100860 , 09 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Леоненко О.І. керівник

від відповідача: Вороний В.К. заступник директора

Товариством з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" про стягнення заборгованості у сумі 54700 грн. 84 коп., що утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки нафтопродуктів №40 від 02.04.2018, пені у сумі 39897,50 грн, 3% річних у сумі 3421,86 грн, інфляційних нарахувань у сумі 2839,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/510/19 та призначено розгляд справи по суті на 16.07.2019 на 14:10 год.

Згідно ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

08.07.2019 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Чернігівської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/510/19» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/510/19 на підставі п. 6 рішення зборів суддів від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 справу № 927/510/19 передано для розгляду судді Фетисовій І.А.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2019 у справі № 927/510/19 суддею Фетисовою І.А. справу № 927/510/19 прийнято до свого провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.07.2019 на 14:10 год.

Відповідачем до початку судового засідання 08.07.2019 подано відзив на позовну заяву № 9 від 08.07.2019, в якому повідомив, що заборгованість по договору становить 54700,84 грн. Розрахунок індексу інфляції на заборгованість надана позивачем здійснено по днях (враховуючи здійснені відповідачем проплати), а не помісячно. При розрахунку 3 % річних позивачем допущено арифметичні помилки, неправильно визначено строк оплати виходячи зі святкових та вихідних днів, а також помилково враховано в розрахунок дні оплати. Зазначив, що якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки до іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Просить застосувати до даних правовідносин щодо стягнення пені (штрафу) строк позовної давності 6 місяців. Просить відмовити в позові частково. Додано опис вкладення про направлення копії відзиву позивачу.

Позивачем 08.07.2019 до початку розгляду по суті надано відповідь на відзив, в якому заперечені мотиви поданого відзиву на позов, додано докази направлення відповідачу.

В судове засідання 16.07.2019 з`явився повноважний представник позивача та відповідача.

Представником відповідача на підтвердження повноважень надано на огляд суду оригінал Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства оформленого протоколом № 17 від 11 лютого 2019 та протокол загальних зборів учасників товариства №2 від 31 травня 2019 про призначення ОСОБА_1 К членом колегіального виконавчого органу - заступником директора з юридичних питань. Так, відповідно до п.7.22 та 7.29 Статуту , наданого на огляд суду представником відповідача, в товаристві діє колегіальний орган управління Дирекція до складу якого входить директор, заступник директора з юридичних питань, головний бухгалтер. При цьому, заступник директора з юридичних питань без довіреності представляє товариство в судах України всіх інстанцій.

Представник позивача не заперечував наявність повноважень у присутнього представника позивача.

Представник відповідача усно повідомив суд про отримання відповіді на відзив та відсутність письмових заперечень на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 16.07.2019 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

З`ясувавши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши повноважних представників сторін, розглянувши подані документи, суд встановив:

02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Квестор ЛТД (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бімекс-Агро (покупець) укладено договір № 40 поставки нафтопродуктів.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві нафтопродукти (товар), вказаний у п. 1.2 договору з доставкою або без такої, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару та вартість доставки визначається в погоджених між сторонами документах, а саме: рахунок-фактура, видаткова і товарно-транспортна накладні, акт прийому-передачі та інших, погоджених між сторонами документах, які будуть невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата товару проводиться в національній валюті шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника протягом 3-х робочих днів з моменту одержання товару покупцем або його представником. Оплата також може бути попередньою до відвантаження товару покупцеві за узгодженням сторін.

Згідно п. 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін з печатками підприємств і діє до 31.12.2018.

Відповідно до п. 7.2 договору закінчення строку даного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору.

Факт укладення договору відповідачем визнано.

Позивачем було виставлено рахунки-фактури на оплату №№ СФ-0000100 від 05.04.2018 на суму 58234,37 грн, СФ-0000141 від 24.04.2018 на суму 58968,17 грн, СФ-0000162 від 26.04.2018 на суму 61404,38 грн, СФ-0000182 від 04.05.2018 на суму 61404,38 грн, СФ-0000223 від 16.05.2018 на суму 61404,38 грн, СФ-0000238 від 22.05.2018 на суму 61874,02 грн, СФ-0000459 від 11.09.2018 на суму 65601,72 грн, СФ-0000471 від 17.09.2018 на суму 68536,92 грн, СФ-0000479 від 18.09.2018 на суму 65513,66 грн, СФ-0000484 від 19.09.2018 на суму 65601,72 грн, СФ-0000499 від 24.09.2018 на суму 66335,52 грн, СФ-0000606 від 23.10.2018 на суму 79455,86 грн, СФ-0000610 від 25.10.2018 на суму 78311,14 грн, СФ-0000618 від 29.10.2018 на суму 147758,40 грн, СФ-0000635 від 02.11.2018 на суму 74700,84 грн., що не заперечено відпоідачем.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0000095 від 06.04.2018 на суму 58234,37 грн, РН-0000124 від 24.04.2018 на суму 58968,17 грн, РН-0000144 від 28.04.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000168 від 05.05.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000201 від 17.05.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000219 від 22.05.2018 на суму 61874,02 грн, РН-0000441 від 12.09.2018 на суму 65601,72 грн, РН-0000453 від 17.09.2018 на суму 68536,92 грн, РН-0000464 від 19.09.2018 на суму 65513,66 грн, РН-0000465 від 20.09.2018 на суму 65601,72 грн, РН-0000479 від 25.09.2018 на суму 66335,52 грн, РН-0000582 від 24.10.2018 на суму 79455,86 грн, РН-0000584 від 25.10.2018 на суму 78311,14 грн, РН-0000592 від 29.10.2018 на суму 147758,40 грн, РН-0000608 від 02.11.2018 на 74700,84 грн, а відповідачем отримано що підтверджується підписами та печатками товариства на накладних. Крім того між сторонами підписано акти узгодження ціни товару, якими виконано коригування ціни товару поставленого з видатковими накладними: №№ 1/168 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 168 від 05.05.2018 збільшення на суму 4901,78 грн, 2/201 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 201 від 17.05.2018 збільшення на суму 4901,78 грн, 3/219 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 219 від 22.05.2019 збільшення на суму 4432,15 грн. Всього поставленого товару на загальну суму 1089341,19 грн.

Факт поставки товару відповідачем визнано та не оспорюється.

Враховуючи умови п. 2.2 договору зобов`язання відповідача по оплаті товару повинно бути виконано по видатковим накладним РН-0000095 від 06.04.2018 до 11.04.2019, РН-0000124 від 24.04.2018 до 29.04.2018, РН-0000144 від 28.04.2018 до 04.05.2018, РН-0000168 від 05.05.2018 до 10.05.2019, РН-0000201 від 17.05.2018 до 22.05.2019, РН-0000219 від 22.05.2018 до 25.05.2018, РН-0000441 від 12.09.2018 до 17.09.2018, РН-0000453 від 17.09.2018 до 20.09.2018, РН-0000464 від 19.09.2018 до 24.09.2018, РН-0000465 від 20.09.2018 до 25.09.2018, РН-0000479 від 25.09.2018 до 28.09.2018, РН-0000582 від 24.10.2018 до 29.10.2019, РН-0000584 від 25.10.2018 до 30.10.2018, РН-0000592 від 29.10.2018 до 01.11.2018, РН-0000608 від 02.11.2018 до 07.11.2018.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 1034640,35 грн, що підтверджується банківськими виписками: 19.04.2018 - 58234,37 грн, 25.04.2018 - 58968,17 грн, 21.06.2018 - 10000 грн, 12.07.2018 - 25000 грн, 30.08.2018 - 10000 грн, 19.09.2019 - 65513,66 грн, 20.09.2018 - 65601,72 грн, 21.09.2018 - 349461,51 грн, 25.09.2018 - 66335,52 грн, 25.10.2018 - 157767 грн, 30.10.2018 - 147758,40 грн, 21.12.2018 - 20000 грн.

Факт отримання товару на умовах договору відповідачем не оспорено. Докази повної оплати в матеріалах справи відсутні, а відповідачем суду не надано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 54700,81 грн., яка визнана відповідачем по тексту відзиву на позов та присутнім в судовому засіданні представником відповідача.

Приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару в сумі 54700,84 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.3 договору за порушення грошових зобов`язань щодо порядку розрахунку та оплати товару зазначену в пункті 2 даного договору, покупець оплачує постачальникові неустойку (пеню), що розраховується від суми заборгованості (простроченого платежу) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день такого прострочення.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 4.4 договору сторони домовились не обмежувати себе строками нарахування штрафних санкцій і погодили нараховувати неустойку до повного виконання сторонами зобов`язань зазначених у договорі. Факт виконання зобов`язань за цим договором буде основою для припинення нараховувати неустойку. Сторони також домовились про збільшення строку позовної давності до трьох років по зобов`язаннях даного договору щодо неустойки (штрафу, пені) з моменту виникнення невиконаних зобов`язань у зобов`язаної сторони.

Таким чином позиція відповідача викладена по тексту відзиву на позов щодо застосування 6 місячного строку позовної давності є безпідставною та відхиляється судом, оскільки спростовується умовами договору, а саме п.4.4. Окрім того, відповідач помилково ототожнює 6 місячний строк позовної давності з 6 місячним строком нарахування санкцій, передбачених ч.6 ст.232 ГК України й відповідно до норми цієї статті визначено правило 6 місячного нарахування санкцій, однак в разі якщо інше (інший строк) не встановлений законом або договором.

З огляду на таке, враховуючи що нарахування пені відбувається в межах трирічного строку позовної давності (з 12.04.2018 по 26.04.2019) , за умовами п.4.4 договору, підстави для застосування строку позовної давності відсутні й заява відповідача про її застосування задоволенню не підлягає.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 39897,50 грн за період з 12.04.2018 по 14.06.2018, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню з урахуванням умов пункту 4.4 договору.

При цьому, відповідач по тексту відзиву зазначає приписи ст.233 ГК України, ст. 509, 551 ЦК України, Постанову №14 від 17.12.2013 Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань щодо практики застосування судами права зменшити розмір неустойки. В той же час, прохальна частина відзиву й сам текст відзиву не містять клопотання про зменшення пені як не наводяться докази в обґрунтування необхідності застосування судом права зменшення пені.

Відсутність обґрунтованості, доведеності наявності таких обставин відповідачем свідчить що використання такого права суду є незаконним, наявність лише посилань відповідачем на норми права не є підставою для зменшення розміру пені судом, а тому судом до уваги не приймаються та відхиляються.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3421,86 грн 3 % річних за період з 12.04.2018 по 14.06.2019 та індекс інфляції в сумі 2839,89 грн за грудень 2018 року - травень 2019 року.

Здійснивши перевірку наданого в обґрунтування розрахунку заявлених інфляційних за період з грудня 2018 по травень 2019, суд вважає безпідставним та відхиляє посилання відповідача на неправомірність розрахунку позивачем інфляційних по дням, а не помісячно, оскільки з наявного по тексту позовної заяви розрахунку позивача нарахування здійснено саме за місяцями, арифметичних помилок не вбачається, а тому є обґрунтованими, вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме стягненню 2839,89 грн.

В частині заперечень відповідача про неврахування позивачем при розрахунку річних дат, а саме неврахування святкових, вихідних днів, врахування днів оплат , суд здійснивши перевірку таких заперечень та наданого розрахунку позивачем річних зазначає, що в 2018 році, відповідно до календаря, дати початку нарахування річних позивачем а саме 12.04., 07.05, 11.05., 23.05, 28.05, 21.06, 12.07, 30.08, 07.09, 13.09, 18.09, 19.09, 20.09, 08.11, 21.12 не є святковими або вихідними днями, а кінцеві дати нарахування є датами визначеними позивачем що передують наступній даті на яку збільшується сума боргу з огляду на проведене постачання та отримання товару відповідачем та з огляду на проведені оплати.

За таких обставин, такі заперечення відповідача судом відхиляються, а заявлена до стягнення сума річних 2839,89 грн. є правомірно розрахованою, доведеною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за договором по своєчасній та повній оплаті отриманого товару в повному розмірі, заперечення позову є недоведеними, контрозрахунку заявлених пені, інфляційних та річних не надано в обґрунтування заперечень, заяв та клопотань на момент проведення судового засідання 16.07.2019 відповідач суду не надав.

В той же час, позивачем доведено доказами фактичні обставини, правомірно вчинено розрахунок всіх заявлених вимог, що не спростовано відповідачем.

Усні посилання представника відповідача на сезонність діяльності товариства в галузі сільського господарства судом відхиляються, оскільки не є обставиною звільнення відповідача від грошових зобов`язань які виникли на підставі договору, так й від заявлених до стягнення пені, інфляційних та річних за приписами ст.617 ЦК України.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті товару в повному розмірі не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю борг в сумі 54700,84 грн, пеня 39897,50 грн, 3 % річних в сумі 3421,86 грн та індекс інфляції в сумі 2839,89 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1921 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 42, 74, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (вул. Перемоги 9А, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська область, 15669) про стягнення 100860 , 09 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (вул. Перемоги 9А, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська область, 15669, код ЄДРПОУ 38166599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 22821016) борг в сумі 54700,84 грн, пеня 39897,50 грн, 3 % річних в сумі 3421,86 грн та індекс інфляції в сумі 2839,89 грн та 1921 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 17.07.2019

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова