Постанова

від 01.11.2019 по справі 927/510/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2019 р. Справа№ 927/510/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Тарасенко К.В.

Хрипуна О.О.

в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року (повний текст складено 17.07.2019 р.)

у справі № 927/510/19 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро",

про стягнення 100 860,09 грн., -

в с т а н о в и в :

1.ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

1.1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення 100860,09 грн. (а.с.3-7).

1.1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не своєчасно виконував свої грошові зобов`язання за договором.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції;

1.2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі № 927/510/19 позов ТОВ "Квестор ЛТД" до ТОВ "Бімекс-Агро" про стягнення 100 860,09 грн. задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Бімекс-Агро" на користь ТОВ "Квестор ЛТД" борг в сумі 54 700,84 грн., пеня 39 897,50 грн., 3 % річних в сумі 3 421,86 грн., індекс інфляції в сумі 2 839,89 грн. та 1 921 грн. судового збору (а.с.92-97).

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги;

1.3.1. ТОВ "Бімекс-Агро" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019р. в частині стягнення пені в сумі 39 897,50 грн. та зменшити пеню, яка підлягає стягненню з ТОВ "Бімекс-Агро" в сумі 39 897,50 грн. на 50% - до 19 948,75 грн.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. Розподіл справи

2.1.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2019 року, апеляційна скарга ТОВ "Бімекс-Агро" у судовій справі № 927/510/19 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Тарасенко К.В.

2.1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі №927/510/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2.2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;

2.2.1 У апеляційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його прохання щодо зменшення пені.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1 Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

2.4. Інші процесуальні дії: не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи;

3.1.1. 02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (покупець) укладено договір № 40 поставки нафтопродуктів (а.с. 12).

3.1.2. Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві нафтопродукти (товар), вказаний у п. 1.2 договору з доставкою або без такої, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

3.1.3. Відповідно до п. 2.2 договору оплата товару проводиться в національній валюті шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника протягом 3-х робочих днів з моменту одержання товару покупцем або його представником. Оплата також може бути попередньою до відвантаження товару покупцеві за узгодженням сторін.

3.1.4. Відповідно до п. 4.3 договору за порушення грошових зобов`язань щодо порядку розрахунку та оплати товару зазначену в пункті 2 даного договору, покупець оплачує постачальникові неустойку (пеню), що розраховується від суми заборгованості (простроченого платежу) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день такого прострочення.

3.1.5. Згідно п. 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін з печатками підприємств і діє до 31.12.2018.

3.1.6. Відповідно до п. 7.2 договору закінчення строку даного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору.

3.1.7. На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0000095 від 06.04.2018 на суму 58234,37 грн, РН-0000124 від 24.04.2018 на суму 58968,17 грн, РН-0000144 від 28.04.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000168 від 05.05.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000201 від 17.05.2018 на суму 61404,38 грн, РН-0000219 від 22.05.2018 на суму 61874,02 грн, РН-0000441 від 12.09.2018 на суму 65601,72 грн, РН-0000453 від 17.09.2018 на суму 68536,92 грн, РН-0000464 від 19.09.2018 на суму 65513,66 грн, РН-0000465 від 20.09.2018 на суму 65601,72 грн, РН-0000479 від 25.09.2018 на суму 66335,52 грн, РН-0000582 від 24.10.2018 на суму 79455,86 грн, РН-0000584 від 25.10.2018 на суму 78311,14 грн, РН-0000592 від 29.10.2018 на суму 147758,40 грн, РН-0000608 від 02.11.2018 на 74700,84 грн, а відповідачем отримано що підтверджується підписами та печатками товариства на накладних (а.с. 13-18, 22-30).

3.1.8. Крім того між сторонами підписано акти узгодження ціни товару, якими виконано коригування ціни товару поставленого з видатковими накладними: №№ 1/168 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 168 від 05.05.2018 збільшення на суму 4901,78 грн, 2/201 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 201 від 17.05.2018 збільшення на суму 4901,78 грн, 3/219 від 07.09.2018 згідно з видатковою накладною № 219 від 22.05.2019 збільшення на суму 4432,15 грн. Всього поставленого товару на загальну суму 1089341,19 грн. (а.с. 19-21).

3.1.9. Враховуючи умови п. 2.2 договору зобов`язання відповідача по оплаті товару повинно бути виконано по видатковим накладним РН-0000095 від 06.04.2018 до 11.04.2019, РН-0000124 від 24.04.2018 до 29.04.2018, РН-0000144 від 28.04.2018 до 04.05.2018, РН-0000168 від 05.05.2018 до 10.05.2019, РН-0000201 від 17.05.2018 до 22.05.2019, РН-0000219 від 22.05.2018 до 25.05.2018, РН-0000441 від 12.09.2018 до 17.09.2018, РН-0000453 від 17.09.2018 до 20.09.2018, РН-0000464 від 19.09.2018 до 24.09.2018, РН-0000465 від 20.09.2018 до 25.09.2018, РН-0000479 від 25.09.2018 до 28.09.2018, РН-0000582 від 24.10.2018 до 29.10.2019, РН-0000584 від 25.10.2018 до 30.10.2018, РН-0000592 від 29.10.2018 до 01.11.2018, РН-0000608 від 02.11.2018 до 07.11.2018.

3.1.10. Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 1034640,35 грн, що підтверджується банківськими виписками: 19.04.2018 - 58234,37 грн, 25.04.2018 - 58968,17 грн, 21.06.2018 - 10000 грн, 12.07.2018 - 25000 грн, 30.08.2018 - 10000 грн, 19.09.2019 - 65513,66 грн, 20.09.2018 - 65601,72 грн, 21.09.2018 - 349461,51 грн, 25.09.2018 - 66335,52 грн, 25.10.2018 - 157767 грн, 30.10.2018 - 147758,40 грн, 21.12.2018 - 20000 грн.

3.1.11. Докази повної оплати в матеріалах справи відсутні.

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. Між сторонами справи виникли правовідносини щодо поставки.

3.2.2. За змістом п. 4.4 Договору сторони домовились не обмежувати себе строками нарахування штрафних санкцій та погодили нарахування неустойки до повного виконання сторонами зобов`язань зазначених у договорі. Факт виконання зобов`язань за цим договором буде основою для припинення нарахування неустойки. Сторони також домовились про збільшення строку позовної давності до трьох років по зобов`язаннях даного договору щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) з моменту виникнення невиконаних зобов`язань у зобов`язаної сторони.

3.2.3. Сторонами не заперечуються на спростовуються обставини, що зазначений у видаткових накладних товар був поставлений позивачем і в подальшому частково оплачений відповідачем.

3.2.4. У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування до правовідносин щодо стягнення пені (штрафу) строку позовної давності 6 місяців та зменшити неустойку (а.с. 72-77).

3.2.5. Враховуючи положення ч. 2 ст. 269 ГПК України, те, що позивачем подано апеляційну скаргу, в якій викладено незгоду з оскаржуваним рішенням в частині повного задоволення позовних вимог про стягнення пені, межами перегляду справи судом апеляційної інстанції є вимоги щодо стягнення пені.

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог про стягнення пені з огляду на те, що укладеним сторонами договором (п.п. 4.3, 4.4) передбачено можливість застосування за порушення відповідачем строків оплати відповідальності у вигляді неустойки, розрахованої від суми заборгованості (простроченого платежу) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення з урахуванням того, що сторони домовились не обмежувати себе строками нарахування штрафних санкцій та погодили нарахування неустойки до повного виконання сторонами зобов`язань та зазначити, що припиненням нарахування неустойки буде факт виконання зобов`язань за цим договором та погодили строк позовної давності щодо стягнення неустойки у три роки.

3.3.2. Оскільки матеріалами справи підтверджується існування заборгованості відповідача по оплаті отриманого товару в сумі 54700,84 грн., з урахуванням того, що нарахування пені здійснено позивачем в межах трирічного строку позовної давності (з 12.04.2018 по 26.04.2019), а також з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження існування обстави, які зумовлюють звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення неустойки (пені) в сумі 39897,50 грн. є обґрунтованими та такими, що, з урахуванням умов пункту 4.4 договору, підлягають задоволенню.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:

3.4.1. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем умов договору в частині здійснення своєчасних розрахунків за поставлений товар, за що умовами укладеного сторонами договору передбачено відповідальність у вигляді неустойки (пені).

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення пені є такими, що підлягають задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

4.2.1. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

4.2.2. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).

4.2.3. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - матеріали справи не містять.

4.2.4. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться

4.2.5. Враховуючи положення зазначених правових норм з урахуванням відсутності клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

4.2.6. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

4.2.7. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

4.2.8. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

4.2.9. В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.2.10. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

4.2.11. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

4.2.12. Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

4.2.13. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.2.14. Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

4.2.15. За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

4.2.16. Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

4.2.17. Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

4.2.18. Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

4.2.19. За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16.

4.2.20. Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (правова позиція Верховного Суду "Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. Колегія суддів зазначає про помилковість тверджень скаржника щодо можливості зменшення суми пені на 50% з огляду на те, що таких вимог відповідачем в процесі розгляду справи судом першої інстанції - не заявлено.

5.1.2. Також колегія суддів зазначає, що з огляду те, що шляхом підписання договору відповідач погодився в т.ч. з визначеним п.п. 4.3, 4.4 договором розміром, порядком та строком нарахування пені, враховуючи вартість непоставленого товару та тривалість періоду невиконання умов договору щодо оплати поставленого товару. Колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір пені не є надмірно великим порівняно із збитками кредитора.

5.1.3. Положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України не мають імперативного характеру та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.

5.1.4. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо.

5.1.5. Відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими положення ст. 617 ЦК України пов`язує звільнення особи, яка порушила зобов`язання від відповідальності за вчинене порушення, а саме того, що порушення зобов`язання зі сторони відповідача є виключенням чи випадком, а також доказів того, що порушення строків виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару сталось не з вини відповідача.

5.1.6. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження перебування його у тяжкому майновому стані, як підстави для зменшення розміру пені.

5.1.7. З огляду на те, що відповідачем не доведено факту існування обставин, з якими ч. 2 ст. 218 ГК України пов`язує можливість зменшення розміру пені, при встановленому та підтвердженому факті прострочення виконання грошового зобов`язання та те, що відповідач правом на звернення із відповідною заявою про зменшення розміру штрафних санкцій до суду першої інстанції не звертався, колегія суддів зазначає про відсутність у суду першої інстанції підстав для зменшення суми пені на 50% та, відповідно, звільнення покупця від відповідальності за несвоєчасне виконання визначеного договором зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

5.1.8. З огляду на вищевикладене, враховуючи адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення зобов`язання з оплати поставленої продукції, виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін та з урахуванням того, що розмір пені погоджено сторонами договору, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення таких санкцій у визначеному позивачем розмірі.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів зазначає, що рішення суду в оскаржуваній частині прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

6.1.2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19 залишити без змін.

6.1.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19 залишити без задоволення.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року у справі №927/510/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро".

4. Справу №927/510/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 01.11.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді К.В. Тарасенко

О.О. Хрипун