Ухвала

від 04.09.2019 по справі 815/3709/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2019 року

Київ

справа №815/3709/17

адміністративне провадження №К/9901/21196/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі №815/3709/17 за позовом Іноземного підприємства АІС АВТО-ЮГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області (далі -ДФС) направлені до суду поштою 26.07.2019.

Разом з касаційною скаргою ДФС було подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. При цьому, ці обставини є об`єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 42 886,76 грн.

На виконання вимог цієї ухвали, від ДФС 19.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження та відстрочити сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. При цьому, ці обставини є об`єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач повторно просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Звертає увагу на конституційне закріплення права на касаційне оскарження судових рішень. Також зазначає, що у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, доводи ДФС, що пропуск строку є незначним є необґрунтованими, оскільки, ухвалу Верховного Суду від 16.10.2018 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 24.10.2018, разом з тим, вдруге касаційну скаргу направлено поштою 26.07.2019 тобто більше ніж через дев`ять місяці після повернення первісної касаційної скарги, що на думку колегії суддів свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання ДФС про відстрочення сплати судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі №815/3709/17.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду