Ухвала

від 05.09.2019 по справі 0440/5093/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2019 року

Київ

справа №0440/5093/18

адміністративне провадження №К/9901/18233/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №0440/5093/18 за адміністративним позовом Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірним наказу та дій,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Дніпропетровський державний цирк звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірним наказу та дій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державне підприємство Дніпропетровський державний цирк 27.06.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2018 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження. Крім того, заявником додано документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №0440/5093/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №3258-п від 12.06.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк , визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк .

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач надав контролюючому органу не усі запитувані документи, отже дії відповідача щодо видання наказу про проведення позапланової документальної перевірки були правомірними.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №0440/5093/18 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування наказу №3258-п від 12.06.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк , визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк , не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Державному підприємству Дніпропетровський державний цирк у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №0440/5093/18 за адміністративним позовом Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірним наказу та дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду