Ухвала

від 04.09.2019 по справі 490/226/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/226/19 04.09.2019

н\п 1-кс/490/5843/2019

Справа № 490/226/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42018150410000198 внесеного до ЄРДР 19.09.2018 підозрюваному:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Грозний, Російська Федерація, громадянину України, національність росіянин, офіційно не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 , маючого на утриманні малолітнього сина 2012 року народження, раніше судимого 20.02.2017 Фрунзівським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців, звільненого від відбування покарання 05.11.2018 по закінченню випробувального терміну, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , слідчий ОСОБА_6

підозрюваний ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

29 серпня 2019 року слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із погодженим прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27,ч.5ст.191,ч.2ст.366 КК України у кримінальному провадженні №42018150410000198, відомості про яке 19.09.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вислухавши думку прокурора, який доводи клопотання підтримав, пояснення підозрюваного та його захисника, які вважали клопотання прокурора необґрунтованим, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

Так, з клопотання та наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 , з 19.11.2016 відповідно до довіреності наданою директором ТОВ «Лі Тур» (код ЄДРПОУ 37366371) ОСОБА_4 , на підставі статуту ТОВ «Лі Тур» затвердженого Загальними зборами учасників Протокол від 15 листопада 2016 року, яка надала право ОСОБА_3 вести від іменні Товариства переговори та попередньо узгоджувати усі процедурні питання, від імені Товариства подавати та підписувати заяви та документи, підписувати договори стосовно господарської діяльності Товариства, за виключенням підписання та укладання договорів про відчуження майна товариства здійснював діяльність пов`язану з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій та відповідно до положень ч.3 ст. 18 КК України будучи службовою особою, діючи умисно вчинив пособництво в заволодінні службовими особами чужого майна в особливо великих розмірах, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

20.06.2017 між замовником - Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» (код ЄДРПОУ 07856371) (далі ДП «МБТЗ») в особі директора ОСОБА_8 та виконавцем - ТОВ «Лі Тур» в особі директора ОСОБА_4 , укладено договір №223 щодо поставки та здійснення монтажу будиночків подвійних з терасою, для бази відпочинку «Вітерець» №1за адресою: Миколаївська область, село Коблеве, вулиця Миколаївська 1, загальною вартістю 1015000 гривень.

Згідно з умовами п.1.1. зазначеного договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, для Замовника виготовити, поставити та здійснити монтаж (збірку і установку) будиночків подвійних з терасою, для бази відпочинку «Вітерець» №1, комплектність та технічні характеристики якого визначаються в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити Товар в порядку та строки, передбачені даним Договором.

У відповідності з Додатковою угодою №1 до Договору №223 від 20.06.2017 передплата, у розмірі 50% від загальної вартості вказаної в договорі здійснюється замовником протягом 7 банківських днів від дати отримання рахунку виконавця на оплату за умови наявності погоджених замовником кошторису та проектної документації. Чергова оплата у розмірі 35% від загальної вартості вказаної у договорі здійснюється замовником після підписання сторонами Акту передачі приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється замовником не пізніше 7 календарних днів від дати підписання сторонами Акту приймання передавання. Виконавець зобов`язаний виготовити, поставити та здійснити монтаж в строк до 01.08.2018.

Зазначені та інші умови Договору були достовірно відомі директору ОСОБА_9 , якою його було підписано в особі виконавця.

Так,невстановлена вході досудовогорозслідування особау невстановленийдосудовим розслідуваннячас,але непізніше 22.06.2017,за попередньоюдомовленістю з ОСОБА_9 ,яка немала наміруна належневиконання умовдоговору №223від 20.06.2017,склала тапередала ОСОБА_3 офіційні документи, які містять завідомо неправдиві відомості, а саме: рахунок на оплату №22061 від 22.06.2017 на суму 507500 грн., видаткову накладну №07111 від 07.11.2017, акт приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 07.11.2017, рахунок на оплату №03011 від 03.02.2018 на суму 355250,03 грн.

У свою чергу ОСОБА_3 , отримавши вказані завідомо неправдиві офіційні документи, достовірно знаючи, що будинки подвійні з терасою на територію бази відпочинку «Вітерець» №1 чи на територію ДП «МБТЗ» поставлені не були, усвідомлюючи, що документи із недостовірними даними будуть засобом для вчинення заволодіння виконавцем ТОВ «Лі Тур» коштами ДП «МБТЗ», а його дії сприятимуть протиправному заволодінню бюджетними коштами, у вказаний період часу, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці підписав від іменні директора ТОВ «Лі Тур» - ОСОБА_4 надані йому рахунок на оплату №22061 від 22.06.2017 на суму 507500 грн, видаткову накладну №07111 від 07.11.2017, акт приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 07.11.2017, рахунок на оплату №03011 від 03.02.2018 на суму 355250,03 та передав їх відповідальним особам ДП «МБТЗ».

На підставі вказаних вище підроблених офіційних документів, а саме рахунку на оплату №22061 від 22.06.2017 на суму 507500 грн, видаткової накладної №07111 від 07.11.2017, акту приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 07.11.2017, рахунку на оплату №03011 від 03.02.2018 на суму 355250,03 грн., ДП «МБТЗ» було проведено оплату робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок ТОВ «Лі Тур» в ПАТ «Укрсоцбанк» № НОМЕР_1 в сумі 862750,03 грн.

Згідно висновку експерта №11 від 22.02.2019 сума завданого збитку ДП «МБТЗ» за фактом відсутності будиночків подвійних з терасою у кількості 7-ми штук становить 862750,03 грн., яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Крім того, у невстановлений у ході досудового розслідування час але не пізніше 22.06.2017, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , яка не мала наміру на належне виконання умов договору №223 від 20.06.2017 ОСОБА_3 підписав від імені ОСОБА_4 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме рахунок на оплату №22061 від 22.06.2017 на суму 507500 грн, видаткову накладну №07111 від 07.11.2017, акт приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 07.11.2017, рахунок на оплату №03011 від 03.02.2018 тим самим здійснивши видачу службовою особою документів до оплати, зміст яких не відповідає дійсності.

На підставі зазначених недостовірних документів ДП «МБТЗ» безпідставно перераховано на поточний банківський рахунок ТОВ «Лі Тур» в ПАТ «Укрсоцбанк» № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 862750,03 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

За вказаних дій ОСОБА_3 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

28.08.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

З метою запобігання спроби ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, прокурор просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів доходить висновку про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, виходячи з наступного.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, зокрема, заява про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначено що посадові особи ТОВ «Лі Тур» не виконують умови договору поставки товару №13/07 від 13.07.2017 укладеного між ТОВ «Лі Тур» та ТОВ «ЕКО МОДУЛЬ УКРАЇНА», щодо поставки конструкцій каркасу мобільного блочно модульного будинку; договір №223 від 20.06.2017 укладеного між ДП «МБТЗ» та ТОВ «Лі Тур», щодо поставки та здійснення монтажу будиночків подвійних з терасою для бази відпочинку «Вітерець» №1 та додатковою угодою №1 від 29.12.2017 до вищевказаного договору у якій зазначено, що чергова оплата, у розмірі 35% від загальної вартості, вказаної в п. 4.4. вказаного договору здійснюється замовником після підписання сторонами акту передачі приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання; оборотно сальдова відомість ДП «МБТЗ» згідно якої будиночки подвійні з терасою в кількості 3.5 шт. поставлені на баланс підприємства; видатковою накладною №07111 від 07.11.2017 згідно якої ОСОБА_10 прийняла від постачальника 3.5 шт. будиночків подвійних з терасою; протокол огляду місцевості від 10.10.2018, а саме бази відпочинку «Вітерець», де подвійних будиночків з терасою виявлено не було; висновком експерта №11 від 22.02.2019 згідно якого збиток завданий ДП «МБТЗ» становить 862750,03 грн.; протокол допиту свідка директора ТОВ «ЕКО МОДУЛЬ УКРАЇНА», який пояснив, що ТОВ «Лі Тур» не здійснило жодних заходів, щодо прийняття від нього каркасів для блочно-модульних будинків каркасного типу у кількості 7 шт., також останній додав, що він для ТОВ «Лі Тур» виготовив 3.5. каркаси які так і залишились у його володінні; лист №332 від 02.07.2019 від ТОВ «ЕКО МОДУЛЬ УКРАЇНА» в якому повідомлено, що оскільки ТОВ «Лі Тур» так і не виконало умови договору № 13/07 то 3.5 каркаси для будинків блочно модульного типу продані третім особам; протокол тимчасового доступу до речей і документів, а саме до поточних банківських рахунків ТОВ «Лі Тур» згідно яких було встановлено, що грошові кошти отримані від ДП «МБТЗ» в подальшому були перераховані на картку, яка відкрита на ім`я ОСОБА_11 та витрачені в особистих цілях або були знятті готівкою; висновок почеркознавчої експертизи №136 від 19.06.2019, згідно якої ОСОБА_3 були виконані підписи від імені ОСОБА_4 в рахунку на оплату №22061 від 22.06.2017 на суму 507500 грн., видатковій накладної №07111 від 07.11.2017, акті приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 07.11.2017, рахунку на оплату №03011 від 03.02.2018 на суму 355250,03 грн.; довіреність видана ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , згідно якої останній фактично виконував адміністративно розпорядчі функції ТОВ «Лі Тур»; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2019, згідно якого працівники ДП «МБТЗ» вказали на ОСОБА_3 , та що саме він вирішував всі питання пов`язанні з діяльністю ТОВ «Лі Тур» на території ДП «МБТЗ», свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 злочинів, зазначених у повідомленні про підозру.

Крім того, матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За змістом ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Проте, прокурором у судовому засіданні не доведено той ризик, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, разом із цим не доведено що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, як встановлено під час судового засідання, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 , має на утриманні малолітнього сина 2012 року народження, раніше судимий 20.02.2017 Фрунзівським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців, але звільнений від відбування покарання 05.11.2018 по закінченню випробувального терміну.

Врахувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, слідчий суддя доходить висновку про те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, цілком забезпечить запобіганню спробам підозрюваного ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Доводи прокурора про наявність ризику можливого переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду лише через тяжкість покарання, що загрожує останньому, є безпідставними, оскільки слідчим та прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, ОСОБА_3 буде ухилятись від слідства та суду.

Будь-яких виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, прокурором не наведено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3 буде достатнім для запобігання ризикам, на які посилається прокурор.

Доводи захисника щодо неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність вважаю передчасними.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Отже, керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", ст.ст. 177, 178, 183, 186, 309, 392 КПК України,

Отже, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 309, 392 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_3 запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком по 27.10.2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, строком по 27.10.2019 року покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

- носити електронний засіб контролю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування особисто та/або через інших осіб із підозрюваними (окрім дружини ОСОБА_4 ) та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали для виконання направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1