Постанова

від 03.09.2019 по справі 499/706/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4081/19

Номер справи місцевого суду: 03

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Нива-1200 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом проведення експертизи, та відмову у задоволенні клопотання про зобов`язання відповідача надати до суду оригінали доказів,постановлену під головуванням судді Погорєлова І.В. 15 січня 2019року у смт. Іванівка Одеської області, -

встановила:

21 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Нива-1200 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (а.с. 2-5).

15 січня 2019 року представником позивача було надано клопотання про зобов`язання відповідача ТОВ Нива-1200 надати до суду оригінали всіх видаткових касових ордерів та платіжних доручень за період з 2016 року по 2018 рік, які підтверджують сплату орендної плати ОСОБА_1 згідно договору від 08 грудня 2015 року (а.с. 119-120).

Дане клопотання було обґрунтовано тим, що представником відповідача до відзиву на позовну заяву було долучено копії видаткових касових ордерів та платіжних доручень про сплату орендної плати позивачу, однак вони належним чином не завіренні, що є перешкодою в подальшому позивачу заявляти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Також, у той же день, представником позивача до суду було надано клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово-оціночної експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: яка нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - кадастровий номер 5121881000 : 01 :004:0331 станом на 08 грудня 2015 року, та чи відповідає грошова оцінка даної земельної ділянки сумі 97 299, 54 грн.? (а.с. 121-122).

Дане клопотання було обґрунтоване тим, що в договорі оренди землі від 08 грудня 2015 року вказано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, однак, у позивача виникають сумніви щодо її дійсності, оскільки відповідачем не надано документів, на основі яких було визначено дану нормативно-грошову оцінку.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 15 січня 2019 рокуу задоволенні клопотань ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом проведення експертизи, та про зобов`язання відповідача надати до суду оригінали доказів, -було відмовлено (а. с. 130-133).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що у разі надання копій документів (у даному випадку - видаткових касових ордерів та платіжних доручень що підтверджують орендну плату), вони повинні бути належним чином засвідчені та надані оригінали для огляду у судовому засіданні, і ненадання таких оригіналів є позбавленням права позивача на подання клопотання про призначення експертизи. Що стосується клопотання про забезпечення доказівшляхом призначення судово-оціночної експертизи земельної ділянки, то апелянт зазначив, що у позивача відсутні документи, що підтверджують нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідач їх не надав, і вказане ставить під сумнів дійсність договору оренди. На думку ОСОБА_1 , підстави відмови у задоволенні заявлених клопотань не зрозумілі та порушують принципи права та функції суду (а. с. 135-139).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З наведеного слідує, що подання відповідачем доказів в їх копіях є процесуальним правом сторони по справі. У разі неналежного засвідчення копії доказу, такий доказ не береться судом до уваги. Отже, ненадання відповідачем належним чином завірених копій доказів по справі не є підставою для зобов`язання відповідача надати такі докази, а обов`язком суду не брати їх до уваги, що тлумачиться на користь позивача.

Що стосується клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово-оціночної експертизи, то суд обґрунтовано відмовив у задоволенні даного клопотання, виходячи з наступного.

Згідно ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як вбачається з клопотання про забезпечення доказів, представник позивача просив суд здійснити забезпечення доказів шляхом призначення судово-оціночної експертизи, на якої поставити наступне питання: "яка нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - кадастровий номер 5121881000:01:004:0331 станом на 08 грудня 2015 року, та чи відповідає грошова оцінка даної земельної ділянки сумі 97 299, 54 грн.?".

Відповідно до статті 1 ЗУ Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ст.18 ЗУ Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Здійснення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2017 року №262.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах району здійснюється суб`єктами, які є розробниками документації із землеустрою, відповідно до Закону України "Про землеустрій" та може бути отримана власником земельної ділянки шляхом звернення до відповідного Центру надання адміністративних послуг.

Разом із тим, представником позивача не було надано до суду першої інстанції доказів неможливості отримання даних доказів, а тому підстави для їх забезпечення у суду були відсутні.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у разі надання копій документів (у даному випадку - видаткових касових ордерів та платіжних доручень що підтверджують орендну плату), вони повинні бути належним чином засвідчені та надані оригінали для огляду у судовому засіданні, і ненадання таких оригіналів є позбавленням права позивача на подання клопотання про призначення експертизи.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставами для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки останній визначив наступне: спірний договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку; до Договору не долучено кадастровий план земельної ділянки із відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; відсутній акт приймання-передачі об`єкта оренди та відсутня дата підписання цього акту; вказані у Договорі пункти, а саме: "орендна плата", "умови використання", "умови повернення" не розкривають сутність та не узгоджуються із законом.

Таким чином, оскільки у позовній заяві питання про не сплату чи сплату орендної плати не у повному обсязі не ставилось, та не вказано це підставою як для визнання договору недійсним, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку що докази, оригінали яких просив зобов`язати надати представник позивача, предмету спору не стосуються

Безпідставним є також посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що у позивача відсутні документи, що підтверджують нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідач їх не надав, і вказане ставить під сумнів дійсність договору оренди.

Як вірно вказано у рішенні суду, представником позивача не було надано до суду першої інстанції доказів неможливості отримання даних доказів у встановленому законом порядку, крім того, питання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати не є предметом доказування у даному спорі.

Позивач процесуальним правом на зміну чи збільшення позовних вимог не скористався.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Крім того, колегія суддів враховує той факт, що із відкритих даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 06 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Нива-1200 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - залишено без розгляду у зв`язку із неявкою позивача та його представника у судове засідання без поважних причин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

При вищевказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 15 січня 2019 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 15 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 04 вересня 2019 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе