Постанова

від 05.09.2019 по справі 908/2763/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019 року м. Дніпро Справа № 908/2763/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І. М. ( доповідач ),

суддів: Подобєда І. М., Дарміна М. О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 р.

( суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 13.06.2019 р.)

у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

( м. Запоріжжя ).

до відповідача: Фермерське господарство «Крупка В.А.»

( Запорізька область, Чернігівський район )

про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з позвом до Фермерського господарства «Крупка В.А.» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 35 834,87 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2019 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що вказані земельні ділянки належать Державі, а Відповідач визнає сам факт обробки ним зазначених земельних ділянок. Крім того, вказані земельні ділянки не передані у власність фізичних осіб, адже рішенням Чернігівської РДА наданий лише дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Тим самим спростовуються висновки суду першої інстанції про не доведеність Позивачем порушення прав та законних інтересів Держави Україна.

Головне управління наголошує на тому, що ним під час звернення з позовною заявою надані всі належні та допустимі, достатні письмові докази, передбачені конкретними нормами матеріального права, які доводять факт вчинення протиправних дій, а також наявність підстав для стягнення шкоди, заподіяної державі вказаними діями.

Водночас, на думку Скаржника, місцевий господарський суд не зазначив мотивів відхилення наданих Позивачем доказів, за умови, що правомірність створення інспектором кожного письмового доказу передбачена конкретною нормою матеріального права.

При цьому Скаржник зазначає, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, не впливає на вирішення справи в господарському суді про стягнення шкоди, заподіяної Державі протиправними діями Відповідача.

Від Фермерського господарства «Крупка В.А.» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, господарство посилається на те, що Господарський суд Запорізької області дослідив усі надані докази по справі і на підставі їх всебічного вивчення встановив, що надані Позивачем докази не підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки саме Фермерським господарством Крупка В ОСОБА_1 А. , та факт заподіяння ним шкоди.

Господарство зазначає, що Позивач безпідставно вважає що Фермерське господарство Крупка В.А. та громадянин ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.

Відповідач також вказує на те, що надана Позивачем постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки № 160/0/92-17-ДК/0032По/08/01/-18 від 07.05.2018 р. втратила законну силу, оскільки була оскаржена в судовому порядку.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргудо розгляду в судове засідання на 03.09.2019 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 р., у зв`язку з відпусткою судді - Кузнецової І.Л - члена колегії суддів, здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/2763/18.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О., апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 р. у справі № 908/2763/18 прийнято до свого провадження.

По розгляду апеляційної скарги було оголошено перерву з 03.09.2019 р. по 05.09.2019 р.

У судовому засіданні 05.09.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 15.06.2017 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області складений акт обстеження земельної ділянки № 122/91-17, яка знаходиться на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області ( за межами населених пунктів ), у контурі 121.

Загальна площа земельної ділянки: орієнтовно 120,0 га, форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земель - для ведення особистого селянського господарства.

В акті обстеження земельної ділянки зазначається, що речові права на земельні ділянки не зареєстровані, правовстановчі документи відсутні. Земельні ділянки у контурі 121 Новомихайлівської сільської ради використовуються без правовстановчих документів. Земельна ділянка обробляється.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 121/91-17, яким встановлено, що на час проведення перевірки земельної ділянки у контурі поля 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області ( за межами населених пунктів ), які відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 120,0 га, обробляється громадянами, що є порушенням діючого земельного законодавства. Для встановлення точного розміру земельної ділянки необхідно провести топографо-геодезичні роботи.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області направлене письмове клопотання від 16.06.2017 р. на адресу начальника Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНГ Запорізької області та начальнику Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури, про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель. Зокрема, інформація щодо самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 120 га у контурі № 121 ( Новомихайлівська сільська рада ).

Листом від 17.04.2018 р. № 2089/54-2018 Чернігівським відділенням поліції Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області було повідомлено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016080360000110 від 28.03.2016 р. за фактом самовільного зайняття земельних ділянок на території Чернігівського району за ч. 1 ст. 197 -1 КК України, в ході якого встановлено осіб, які самовільно з порушенням вимог земельного законодавства використовують земельні ділянки, зокрема: земельна ділянка на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області в контурі № 121 площею 23,3 га використовується громадянином ОСОБА_2 .

В якості додатку до вказаного листа, Чернігівським відділенням поліції також було надіслано до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області матеріали досудового розслідування на 42 аркушах з метою вжиття заходів адміністративного впливу за ст. 53, 53-1 КУпАП особами зазначених порушень вимог земельного законодавства.

25.04.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області складений протокол про адміністративне правопорушення № 160/0/92-17-ДК/0050П/07/01-18, яким встановлено, що 16.06.2017 р. земельна ділянка площею 23,3058 га у контурі поля 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, яка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства засіяна пшеницею без правовстановлюючих документів, що зафіксоване актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та актом обстеження земельної ділянки. Згідно з наявною інформацією земельна ділянка площею 23,3058 га у контурі 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області використовується ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації речових прав та за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування ( оренду ) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до відомостей про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення - в акті зазначено, що ОСОБА_2 працює в Фермерському господарстві «Крупка В.А.» та є його головою.

Із змісту протоколу про адміністративне порушення вбачається, що ОСОБА_2 від підпису відмовився.

07.05.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 160/0/92-17-ДК/0032По/08/01-18, якою встановлено, що голова ФГ «Крупка В ОСОБА_1 А.» порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та використовує земельну ділянку площею 23,3058 га у контурі 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації речових прав та за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність,або надання у користування ( оренду ) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

На підставі п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної Фермерським господарством Крупка В.А. внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, який становить 35 834,87 грн.

Розрахунок розміру шкоди, Відповідачем не оспорюється, але суму шкоди у розмір 35 834,87 грн. Фермерське господарство Крупка В.А. на користь держави не сплатило, що є предметом спору по цій справі.

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Позивач документально не довів наявності причинного зв`язку між діями Відповідача та наслідками - відсутні документи, які підтверджують факт зайняття Фермерським господарством «Крупка В.А.» спірної земельної ділянки, та спричинення шкоди. Також, Позивач не довів суду порушення прав та законних інтересів Держави Україна.

Зокрема, суд посилається на те, що із змісту акту обстеження земельної ділянки від 15.06.2017 р. № 122/91-17 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 121/91-17 неможливо встановити факт порушення вимог земельного законодавства Фермерським господарством «Крупка В.А.» . Так, слідчим у повідомленні № 2089/54-2018 вказується фізична особа ОСОБА_2 , а не Фермерське господарство «Крупка В.А.» , а в межах провадження 1-кс/329/164/2017 у справі № 329/689/17, Чернігівським районним судом Запорізької області винесена ухвала від 13.07.2017 р. про відмову прокурору Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури у задоволенні клопотання про арешт майна.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Ст. 4 вказаного Закону встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, в даному випадку, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки управління є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст. 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок, що спростовує доводи апелянта стосовно того, що порядок перевірки не регламентується Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту ст. ст. 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначається іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначалося раніше:

- Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області складений акт обстеження земельної ділянки від 15.06.2017 р. № 122/91-17, в якому встановлено використання земельної ділянки у контурі 121 Новомихайлівської сільської ради без правовстановчих документів.

- Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 121/91-17, яким встановлено, що на час проведення перевірки земельної ділянки у контурі поля 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області ( за межами населених пунктів ), які відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 120,0 га, обробляється громадянами, що є порушенням діючого земельного законодавства.

- Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області направлене письмове клопотання від 16.06.2017 р. на адресу начальника Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНГ Запорізької області та начальнику Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури, про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

- Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області складений протокол про адміністративне правопорушення від 25.04.2018 р. № 160/0/92-17-ДК/0050П/07/01-18, яким встановлено, що 16.06.2017 р. земельна ділянка площею 23,3058 га у контурі поля 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, яка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства засіяна пшеницею без правовстановлюючих документів, що зафіксоване актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та актом обстеження земельної ділянки. Згідно з наявною інформацією земельна ділянка площею 23,3058 га у контурі 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області використовується ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації речових прав та за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування ( оренду ) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

- Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 07.05.2018 р. № 160/0/92-17-ДК/0032По/08/01-18, якою встановлено, що голова ФГ «Крупка В ОСОБА_1 А.» порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та використовує земельну ділянку площею 23,3058 га у контурі 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації речових прав та за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність, або надання у користування ( оренду ) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Ст. 13 Конституції України визначено, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття, оскільки необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.

Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

За розрахунком Позивача, здійсненим на підставі п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., розмір шкоди, заподіяної Фермерським господарством Крупка В.А. внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, становить 35 834,87 грн. Зазначену суму Позивач просив стягнути з Відповідача на користь держави.

За змістом ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. ст. 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на Відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов`язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов`язок із відшкодування шкоди.

Вимагаючи відшкодування збитків, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76, 77 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", роз`яснено, що підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовуються без належних правових підстав можуть лише акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис ( з умовою усунення порушення земельного законодавства ), акт обстеження земельної ділянки.

Тобто належними та допустимим доказами факту самовільного зайняття земельної ділянки є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис ( з умовою усунення порушення земельного законодавства ), акт обстеження земельної ділянки, складені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Матеріали господарської справи містять вказані документи на підтвердження факту самовільного зайняття ФГ «Крупка В.А.» земельної ділянки площею 23,3058 га у контурі 121 на території Новомихайлівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації речових прав та за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність, або надання у користування ( оренду ) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Разом з тим, як слушно зауважив Скаржник в апеляційній скарзі є безпідставним посилання суду першої інстанції як на додаткову підставу для відмови в задоволені позовних вимог на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 13.07.2017 р. у справі № 329/689/17 про відмову прокурору Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури у задоволенні клопотання про арешт майна, яка не впливає на вирішення справи в господарському суді про стягнення шкоди, заподіяної державі протиправними діями Відповідача.

Слід зазначити, що районний суд у вказаній ухвалі послався на те, що ОСОБА_2 допитаний як свідок, пояснив, що обробляє землю на прохання людей.

Колегія суддів погоджується з доводами викладеними Скаржником, що вказані земельні ділянки не передані у власність будь яких фізичних осіб, адже рішенням Чернігівської РДА наданий лише дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Отже, вказані земельні ділянки належать Державі, що спростовує висновки суду першої інстанції про те, що Позивач не довів порушення прав та законних інтересів Держави Україна.

Щодо посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що слідчим у повідомленні № 2089/54-2018 вказується фізична особа ОСОБА_2 , а не Фермерське господарство «Крупка В.А.» , колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 - є головою Фермерського господарства «Крупка В.А.» , стосовно якого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 07.05.2018 р. № 160/0/92-17-ДК/0032По/08/01-18, яка не втратила чинності, як помилково вважає Відповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про фермерське господарство за порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення господарської діяльності, голова фермерського господарства несе відповідальність, передбачену законом.

Відповідальність безпосередньо фермерського господарства в силу ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про фермерське господарство поширюється за своїми зобов`язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа як голова СФГ є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 53-1 КУпАП України ( наведена правова пизиція знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.03.2018 р. у справі № 552/3951/17 ).

Отже, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Позивачем обґрунтовано та доведено наявності у діях Відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків, зокрема доведено факт самовільного зайняття і використання Відповідачем спірної земельної ділянки.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до п. п. 3, 4 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволеня позову.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 р. у справі № 908/2763/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Крупка В.А. на користь держави на розрахунковий рахунок 31417611008316; банк: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 37892348; отримувач: УК у Черніг. р-ні/Черніг.р-н/ 24062200 - шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 35 834,87 грн. , про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства «Крупка В.А.» на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області суму судового збору за подання позову до Господарського суду Запорізької області у розмірі 1 762,00 грн. та суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в розмірі 2 643,00 грн. про що видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв`язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Постанова складена у повному обсязі 06.09.2019 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін