Рішення

від 27.08.2019 по справі 904/1443/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2019м. ДніпроСправа № 904/1443/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астелік", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 238 830,59 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - Міхантьєв М.Д., ордер серія ЗП №132953 від 10.06.2019, адвокат;

від відповідача - Топчієнко О.Ю., виписка з ЄДР, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астелік" (далі - відповідач) про стягнення суми 61 500, 00 грн. попередньої оплати, 24 255, 00 грн. штрафу, 146 370, 00 грн. пені, 955, 34 грн. 3% річних, 5 750, 25 грн. інфляційних, 3 582, 46 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №2707 на поставку продукції від 27.07.2018 в частині поставки передплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1443/19, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.06.2019.

Ухвалою суду від 11.06.2019 підготовче засідання відкладено на 11.07.2019.

10.07.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкладено підготовче засідання на 18.07.2019 о 10:20 год.

17.07.2019 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої повідомляє суд про часткове погашення боргу відповідачем, у зв`язку з чим просить суд стягнути з останнього на користь позивача передплату у розмірі 30 000, 00 грн., штраф у розмірі 24 255, 00грн., пеню у розмірі 146 370, 00грн., 3% річних у розмірі 955, 34грн., інфляційні витрати у розмірі 5 750, 25грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 582, 46 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 26.03.2019, відкладено підготовче засідання на 06.08.2019.

Ухвалою суду від 06.08.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.08.2019 о 10:40год.

27.08.2019 відповідач надав відзив на позов, за змістом якого заперечує проти позову, вказує, що позивачем здійснено передплату товару з порушенням строків, що спричинило порушення відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

27.07.2018 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір №2707 на поставку продукції (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики якої зазначені у Специфікаціях до Договору (п.1.1 Договору).

Ціна Договору складається з суми усіх Специфікацій, що є додатками до Договору (п.2.1 Договору).

Ціни на продукцію визначаються в Специфікаціях до Договору (п.2.2 Договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, в порядку і строки, передбачені в Специфікації до Договору (п.2.5 Договору)

Постачальник здійснює поставку продукції за умовами, які вказуються у Специфікаціях до Договору (п.3.1 Договору).

Місце, строк поставки продукції визначається у Специфікаціях до Договору (п.3.2 Договору).

За умовами пункту 1, 2 Специфікації №1 від 31.07.2018 до Договору сторонами погоджено поставку продукції - кутик 100x100x12 ст.09Г2С/S345 міра (імпорт) в кількості 13 т. за ціною 22 211, 54 грн. (без ПДВ) на загальну суму 346 500, 00 грн. (57 750, 00 грн. - ПДВ).

Умови розрахунків: 100 % передоплата (п.3 Специфікації №1).

Постачальник здійснює поставку продукції на умовах поставки DAP склад покупця м.Миколаїв, Корабельний район, завод Океан, площа Заводська, 1 у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс - 2010 (п.4 Специфікації №1).

Строк поставки: протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту отримання 100% передплати (п.5 Специфікації №1).

На виконання умов Договору позивачем здійснено передплату товару на 346 500, 00 грн. (а.с.23), проте відповідачем не виконано зобов`язань щодо поставки обумовленого Договором товару у визначені пунктом 5 Специфікації №1 строки.

26.09.2018 відповідачем перераховано на користь позивача суму 285 000, 00 грн. (а.с. 24).

23.01.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.01.2019 за вих. №190122-02 з вимогою про сплату відповідачем протягом 7 днів з дня отримання претензії грошових коштів на користь позивача суми 89 994, 15 грн., з яких 61 500, 00 грн. - передплата, 24 255, 00 грн. - штраф, 3 643, 15 грн. - інфляційні, 596, 00 грн. - 3% річних.

З огляду на те, що відповідачем не задоволено вимогу позивача в частині повернення передплати у розмірі 61 500, 00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи 25.04.2019 відповідачем частково сплачено заборгованість на користь позивача у розмірі 31 500, 00 грн., у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 30 00, 00 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України)

Відповідно до положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

За викладених обставин, враховуючи те, що грошові кошти в сумі 346 500, 00 грн. перераховані позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору, в той час, як зобов`язання з поставки товару відповідачем за вказаним договором не виконано, натомість відповідачем здійснено часткове повернення передплати на суму 316 500, 00 грн., а доказів повернення суми передплати чи поставки товару на суму 30 000, 00 грн. матеріали справи не містять, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми 30 000, 00 грн. передплати.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму 24 255, 00 грн. штрафу, 146 370, 00 грн. пені за період з 26.09.2018 по 22.01.2019, 5 750, 25 грн. інфляційних за період з 26.09.2018 по 02.04.2019, 955, 34 грн. 3% річних за період з 26.09.2018 по 02.04.2019.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 26.10.2018 у справі №910/1775/18.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 ЦК України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

В даному випадку умовами Договору розмір і порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено.

Таким чином, оскільки за умовами договору на відповідача покладається зобов`язання по поставці товару, а не грошове зобов`язання, умовами договору відповідальність у вигляді процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено, а відповідні вимоги заявлені на підставі ст. 625 ЦК України, у суду відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень, передбачених частиною 3 статті 693 ЦК України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми 146 370, 00 грн. пені за період з 26.09.2018 по 22.01.2019, суд зазначає наступне.

За умовами пункту 9.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% від суми несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми несвоєчасно поставленої продукції (п.9.2 Договору).

За умовами ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд визнає його обґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, визначено, що у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи те, що заявлена до стягнення з відповідача сума пені значно перевищує розмір збитків кредитора, дійшов висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру пені до 20%, що становить суму 29 274, 06 грн.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача суми 24 255, 00 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

За умовам пункту 9.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції понад 20 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми несвоєчасно поставленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено передплату товару на суму 346 500,00 грн. 10.08.2018, отже кінцевий термін поставки товару - 24.09.2018.

26.09.2018 відповідачем здійснено часткове повернення передплати у розмірі 285 000, 00 грн.

Отже, залишок коштів, які відповідач не повернув позивачу зі спливом 20-денного терміну, становить суму 61 500,00 грн.

За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 7% штрафу, розрахованого відносно суми 61 500,00 грн., що становить 4 305,00 грн., тоді як в решті вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу відмовляється судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведене є підставою для часткового задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням зменшеної, але правомірно розрахованої суми пені у розмірі 146 370, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91,129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 39069887) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІК" (49000, м.Дніпро, вул. Щорса, буд.4, ідентифікаційний код юридичної особи 39450585) про стягнення 30 000, 00 грн. основного боргу, 146 370, 00 грн. пені, 24 255, 00 грн. штрафу, 955, 34 грн. 3% річних, 5 750, 25 грн. інфляційних, 3 582, 46 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити частково .

Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІК" (49000, м. Дніпро, вул. Щорса, буд.4, ідентифікаційний код юридичної особи 39450585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 39069887) суму 30 000, 00 грн. основного боргу, 29 274, 06 грн. пені, 4 305, 00 грн. штрафу, 2 710, 12 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 39069887) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІК" (49000, м. Дніпро, вул. Щорса, буд.4, ідентифікаційний код юридичної особи 39450585) про стягнення 955, 34 грн. 3% річних, 117 095, 94 грн. пені, 19 950, 00 грн. штрафу, 5 750, 25 грн. інфляційних, 872, 34 грн. витрат по сплаті судового збору відмовити .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 06.09.2019

Суддя А.В. Суховаров