Рішення

від 28.08.2019 по справі 924/635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2019 р. Справа №924/635/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", м. Хмельницький

про стягнення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 300315,02 грн., 97855,22 грн. - інфляційних втрат, 23474,00 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса"

Представники сторін:

від позивача: Гавриленко Р.В. згідно ордеру від 12.06.2019р.;

від відповідача: не з`явився;

Рішення виноситься 28.08.2019р., оскільки в судовому засіданні 14.08.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача вартість частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 300315,02 грн., 97855,22 грн. - інфляційних втрат (нарахованих за період листопад 2016р. - червень 2019р.), 23474,00 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" (нарахованих за період з 11.11.2016р. по 20.06.2019р.).

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 була учасником ТОВ "Всесвіт Преса" із часткою у статутному фонді товариства у розмірі 8,404410 %. 10 серпня 2015 року, користуючись правом на вихід із складу учасників товариства, ОСОБА_1 надіслано до ТОВ "Всесвіт Преса" нотаріально посвідчену Заяву про вихід із товариства за реєстраційним номером №1134, від 10.08.2015 року. У заяві ОСОБА_1 вказано, що виплату належної їй частки у розмірі 8,404410%, просить здійснити шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді товариства. 10 листопада 2015 року Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса" №7 вирішено: виключити ОСОБА_1 . зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" та виплатити вартість частини майна, пропорційну частці учасника в порядку, строки та в спосіб встановлений статутом відповідно до вимог закону. 14.12.2016 року Рішенням загальних зборів товариства №8 вартість належної їй частки визначена у розмірі 20228 грн. 80 коп. Зважаючи на порушення прав товариством, яке полягає у невиконанні вимог законодавства України при визначенні розміру належної учаснику частки, ОСОБА_1 звернулась за захистом своїх прав до господарського суду Хмельницької області, який розглянув спір, однак виніс рішення, яке скасоване Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі №924/147/16. Скасування рішення суду першої інстанції потягнуло за собою перегляд справи із встановленням обставин суті правовідносин, які стосуються дотримання відповідачем законності при визначенні розміру частки та її розміру.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р. у справі №924/147/16 встановлено, що 11.05.2007 року за рішенням засновників створено ТзОВ "Всесвіт Преса" як суб`єкт господарювання у формі господарського товариства шляхом перетворення Колективного підприємства "Всесвіт". Частка позивача в статутному капіталі Товариства складає 8,40441%, що в грошовому еквіваленті станом на 15.05.2013р. становить 3529 грн. 85 коп. 10.08.2015 року Позивач звернулась до загальних зборів ТзОВ "Всесвіт Преса" з нотаріально посвідченою заявою про вихід з Товариства, в якій заявила про вихід зі складу учасників ТзОВ "Всесвіт Преса" із виплатою належної їй частки. Датою виходу просила вважати 10.11.2015 р. Також, позивач просила здійснити виплату частки у розмірі 8,404410% шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товариства. 10.11.2015 року відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №7, на яких, зокрема, вирішено вивести (виключити) Позивача зі складу учасників ТзОВ "Всесвіт Преса" та провести виплату вартості частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса", що становить 8,404410%) від статутного капіталу товариства, в порядку, строки та в спосіб, встановлені статутом відповідно до вимог закону. Рішенням №8 загальних зборів учасників ТзОВ "Всесвіт Преса" від 14.12.2015 року вирішено: визначити суму вартості частини майна, що підлягає виплаті Позивачу у зв`язку із виходом з учасників ТзОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 20228 грн.80 коп.; виплату вказаної суми здійснити згідно статуту Товариства після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу позивача з ТзОВ "Всесвіт Преса". Для визначення дійсної ринкової вартості всього майна Товариства станом на дату виходу позивача, судом апеляційної інстанції призначено судову експертизу. За результатами експертизи судовий експерт дійшов висновку, що дійсна ринкова вартість усього майна ТОВ "Всесвіт Преса", станом на 31.10.2015 року з урахуванням зобов`язань підприємства та не розподіленого прибутку складає 3573302 грн. 85 коп. При цьому, здійснивши розрахунок 8,40441% частки учасника у статутному капіталі Товариства від загальної суми ринкової вартості усього майна, колегія суддів встановила, що частка позивача станом на 31.10.2015р. у грошовому еквіваленті становить 300315 грн. 02 коп. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі №924/147/16 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми 20228 грн. 80 коп. вартості частини майна, що пропорційна частці, а частка позивача станом на 31.10.2015 року у грошовому еквіваленті становить 300315 грн. 02 коп.

Позивач, посилаючись на ч.4 статті 75 ГПК України, зазначив, що обставини, встановлені вказаним рішенням суду, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Виходячи з такого, вважаю, що розмір частки яка підлягає виплаті позивачеві у зв`язку з його виходом із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" та яка залишається не виплаченою з вини відповідача з 10.11.2016 року становить 300315 грн. 02 коп. Строк виконання зобов`язання з виплати частки виник у відповідача 11.10.2015 року та сплив 10.11.2016 року. Вартість частки, а саме ї ринкова вартість мала бути відома відповідачеві, оскільки це випливає із суті закону, а його бездіяльність та перешкоди, які ним чиняться позивачеві протягом останніх трьох років є підставою для звернення до суду за примусовим стягненням. 12.06.2019 року позивачем направлено вимогу - пропозицію до відповідача з проханням виплатити вартість належної їй частки та добровільно сплатити інфляційні втрати в розмірі 97855,22 грн. та 3% річних в розмірі 23474,00 грн. Відповідач, як боржник у зобов`язанні, ухиляється від виконання свого обов`язку. Позивач повідомив суд, що між сторонами існував спір про незаконність рішення загальних зборів відповідача про визначення вартості частки, який розглянуто у справі №924/147/16.

У відзиві на позов від 07.08.2019р. представник відповідача зазначив, що, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, Рішення господарського суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року по справі №924/1579/15 встановлює преюдиційний факт - датою виходу ОСОБА_1 із ТОВ "Всесвіт Преса" є 10 листопада 2015 року.

За доводами відповідача, розмір частки позивача Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 року у справі №924/147/16 визначено не на дату виходу зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса", а станом на 31.10.2015р. Також зазначив, що позивач помилково тлумачить Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 року як таку, що містить преюдиційний факт - розмір вартості майна, що належить виплатити учаснику, який вийшов. Тому, позивач помилково здійснював розрахунок трьох процентів річних, а також індексу інфляції із суми, яка не є вартістю частини майна учасника, що підлягає виплаті учаснику, який вийшов. Як вбачається із Довідки, виданої в.о. директора, головним бухгалтером ТОВ "Всесвіт Преса" ОСОБА_2 , рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса" (протокол №8 від 14 грудня 2016 року) у відповідності до ч. 2 ст. 148 ЦК України та п. 4.9 Статуту ТОВ "Всесвіт Преса" було визначено, що вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв`язку із її виходом зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" становить 20228,80 грн., яка включає в себе нерозподілений прибуток в сумі 570,62 грн. (6789,57 грн. - загальна сума нерозподіленого прибутку згідно балансу товариства станом на 31.10.2015 року, з яких 8,404410% - 570,62 грн. розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі). Нерозподілений прибуток в сумі 570,62 грн., який підлягає виплаті ОСОБА_1 (в складі вартості її частини в майні товариства) є доходом, який підлягає оподаткуванню, згідно вимог Податкового кодексу України. Згідно з п. 170.2.2, 167.5.2 ПК України сума нерозподіленого прибутку - 570,62 грн. була оподаткована податком на доходи фізичних осіб за ставкою 55% - 28,53 грн. та військовим збором за ставкою 1,5% - 8,56 грн. Таким чином, фактична сума для виплати ОСОБА_1 , з урахуванням утриманих (сплачених) податків і зборів складала 20191,71 грн. (20228,80 грн. - 28,53 грн. - 8,56 грн.), яка була перерахована 11 жовтня 2016 року на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 . Як вбачається із копії платіжного доручення №1295 від 11 жовтня 2016 року, ТОВ "Всесвіт Преса" перерахувала 20197,71 грн. 11 жовтня 2016 року на особистий картковий рахунок ОСОБА_1

Окремо відповідач звертає увагу на те, що у справі №924/147/16 предметом спору була вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасник Товариства, оформленого протоколом №8 від 14 грудня 2015 року, в частині визначення суми вартості майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства та про стягнення з ТОВ "Всесвіт Преса" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі Товариства (в тому числі нерозподілений прибуток) в сумі 360000 грн. З огляду на це, позивач уже звертався із позовом до ТОВ "Всесвіт Преса" про виплату вартості частки майна учасника товариства з обмеженою відповідальністю учаснику.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення від 26.06.2019р., від 17.07.2019р., від 15.08.2019р.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. у справі №924/147/16 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" про визнання частково недійсним рішення та стягнення 360 000, 00 грн вартості частини майна товариства у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Суд мотивував свої висновки тим, що: позивач як учасник відповідача не мав права вимагати проведення з ним розрахунків на підставі ринкової вартості майна з огляду на врегульованість у статуті відповідача порядку і способу обчислення вартості частини майна та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства; станом на дату подання позову установлений законом 12-місячний строк проведення виплати вартості частини майна товариства ще не сплив.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми 20228,80 грн. вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства, яка складає 8,40441%. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2018р. залишено без змін.

Ухвалюючи нове рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми 20228,80 грн. вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

Водночас, залишаючи без змін рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Всесвіт Преса" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в сумі 360000,00 грн., суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду про те, що станом на дату подання позову установлений законом 12-місячний строк проведення виплати вартості частини майна товариства ще не сплив, а тому позов у вказаній частині є передчасним.

Постановою Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №924/147/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 924/147/16 залишено без змін.

Згідно зі ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховним Судом встановлено, що відповідно до Статуту ТОВ "Всесвіт Преса", затвердженого протоколом зборів засновників №1 від 11.05.2007, ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ "Всесвіт Преса".

10.08.2015 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Всесвіт Преса" з нотаріально посвідченою заявою про вихід з Товариства, в якій, посилаючись на ст.148 ЦК України та ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", заявила про вихід зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" із виплатою належної їй частки. Датою виходу просить вважати 10.11.2015 Також, у цій заяві ОСОБА_1 просить здійснити виплату частки у розмірі 8,404410% шляхом перерахунку суми коштів, пропорційних до ринкової вартості її частки в статутному фонді Товариства.

Матеріали справи також містять заяву ОСОБА_1 від 13.08.2015 про визначення вартості частки, адресовану директору ТОВ "Всесвіт Преса", у якій з метою визначення ринкової вартості майна ТОВ "Всесвіт Преса" та частки учасника станом на 31.10.2015 просила скликати загальні збори з внесенням даного питання до порядку денного та визначити ринкову вартість майна Товариства та частки його засновників шляхом проведення економічного дослідження та встановлення ринкової вартості активів та пасивів (основних засобів, оборотних коштів, кредиторської та дебіторської заборгованості, іншого).

У відповідь на вказану заяву ТОВ "Всесвіт Преса" повідомило, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна учасника товариства у статутному капіталі встановлюється статутом і законом. Такий порядок і спосіб встановлені п. 4.9 статуту Товариства, де не передбачено обов`язку визначати вартість частини майна учасника при його виході з Товариства з урахуванням ринкової вартості майна.

Згідно зі Свідоцтвом (довідкою), виданим 19.08.2015 директором ТОВ "Всесвіт Преса" на ім`я ОСОБА_1 , остання дійсно є учасником ТОВ "Всесвіт Преса" з часткою 8,404410% в статутному фонді, який складає 42000 грн.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників, які відбулися 10.11.2015, оформлені протоколом №7, вирішено вивести (виключити) ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" та провести виплату вартості частини майна, пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса", що становить 8,404410% від статутного капіталу товариства, в порядку, строки та в спосіб, встановлені статутом відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями п. 4.9 Статуту ТОВ "Всесвіт Преса" - учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Зазначене повідомлення здійснюється у формі нотаріально посвідченої заяви. У разі виходу з товариства учасник має право одержати грошові кошти у розмірі вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капталі. При цьому, за домовленістю між учасником і товариством така виплата може бути замінена переданням майна в натурі. Така заміна може бути ініційована як товариством, так і учасником товариства. Рішення про таку заміну приймається загальними зборами учасників товариства. Зазначені виплата або передання майна в натурі здійснюється тільки після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня його виходу. Для реалізації свого права на одержання вартості частини майна учасник, який має намір вийти з товариства, повинен подати товариству нотаріально засвідчену заяву про це, яка є підставою для зазначених розрахунків. В цій заяві повинна бути зазначена дата виходу з товариства.

Директором товариства протягом місяця, наступного за місяцем, в якому учасник вийшов з товариства, видається наказ про визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника товариства у статутному капіталі. Ця частка визначається протягом 60-ти календарних днів з дня виходу учасника з товариства на підставі балансу товариства станом на: останній день місяця, який передує місяцю, в якому вийшов учасник з товариства, якщо день виходу припадає на період з 1-го по 15-те число місяця (включно); останній день місяця, в якому вийшов учасник з товариства, якщо день виходу припадає на період з 16-го числа по останній день цього місяця (включно). У разі неспівпадіння останнього дня місяця з 31 грудня, з 31 березня, 30 червня, 30 вересня товариством для визначення вартості частини майна складається відповідний проміжний баланс товариства.

Для цілей визначення вартості частини майна при виході учасника з товариства вартістю майна товариства вважається сума власного капіталу товариства на дату складання балансу або проміжного балансу.

Сума вартості частини майна (СВЧМ), що підлягає виплаті при виході учасника з товариства, визначається у такий спосіб : СВЧМ = СВК х (Ч:100), де:

СВК - сума власного капіталу товариства на відповідну дату у гривнях (код рядка 380 по графі 4 додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2);

Ч - частка у статутному капіталі учасника товариства, що вийшов з товариства, %;

100 - константа.

У разі, коли розмір вищевказаної суми вартості частини майна становить менше суми внеску учасника товариства до статутного капіталу товариства, вартість частини майна при виході учасника товариства визначається на рівні зазначеної суми внеску.

Наказом директора ТОВ "Всесвіт Преса" №112 від 14.11.2015 передбачено провести розрахунок вартості частини майна, що пропорційна часткам учасників товариства (у тому числі ОСОБА_1 ) в статутному капіталі, надати вказаний розрахунок на розгляд загальних зборів Товариства. На головного бухгалтера та заступника директора Товариства покладено обов`язок здійснити розрахунок розміру частки позивача у майні ТОВ "Всесвіт Преса".

16.11.2015 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Всесвіт Преса" із заявою про проведення інвентаризації, оцінки майна та складання окремого балансу на дату її виходу з Товариства.

Відповідно до витягу з протоколу №8 на загальних зборах учасників ТОВ "Всесвіт Преса", які відбулись 14.12.2015, було вирішено: визначити суму вартості частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв`язку із виходом з учасників ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 20228,80 грн; виплату вказаної суми здійснити згідно зі Статутом Товариства після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_1 з ТОВ "Всесвіт Преса".

Також Постановою Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №924/147/16 встановлено, що апеляційний суд дійшов вірного висновку, що частка позивача станом на 31.10.2015 у грошовому еквіваленті становить 300315,02 грн., що було встановлено на підставі висновку судової експертизи №9287 від 25.04.2019, що дійсна ринкова вартість усього майна ТОВ "Всесвіт Преса" станом на 31.10.2015 (з урахуванням зобов`язань підприємства та нерозподіленого прибутку) складає 3573302,85 грн. Оскільки оспорюваним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015, визначено, що до виплати позивачеві належить 20228,80 грн., то суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що таке рішення у вказаній частині порушує його право на отримання частки в статутному капіталі Товариства в належному розмірі, а тому є підставою для визнання такого рішення у зазначеній частині недійсним. Зазначена у п. 4.9 Статуту формула не містить спеціального порядку визначення вартості частини майна, а лише відображає загальноприйняте правило математичного розрахунку частки (відсотків) від цілого. При цьому, зі змісту п. 4.9 Статуту вбачається, що частка учасника розраховується від суми власного капіталу Товариства, що не спростовує висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивач має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

У матеріалах справи наявна вимога - пропозиція до відповідача з проханням виплатити вартість належної їй частки та добровільно сплатити інфляційні втрати в розмірі 97855,22 грн. та 3% річних в розмірі 23474,00 грн.

Також, у матеріалах справи наявний договір від 11.06.2019р. №36 "Про надання професійної правничої допомоги адвокатом в господарському суді", укладений між Адвокатським об`єднанням "Гавриленко та партнери" в особі голови Гавриленко Романа Валентиновича, та ОСОБА_1 (Клієнт) з іншої сторони, уклали даний договір на таких умовах: предметом договору є надання Представником професійної правничої допомоги Клієнту у Господарському суді Хмельницької області за позовом до ТОВ "Всесвіт Преса" про стягнення вартості частки у статутному капіталі, інфляції та 3% річних. Витрати Клієнта на професійну правничу допомогу (гонорар) визначаються на підставі складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною спору та значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони. Розмір гонорару погоджено сторонами та він становить 7000,00 грн. без ПДВ.

До матеріалів справи додано попередній розрахунок на суму 7000,00 грн. згідно договору про надання професійної правничої допомоги №36 від 11.06.2019р.

У матеріалах справи наявний меморіальний ордер про сплату Адвокатському об`єднанню "Гавриленко та партнери" 7000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання професійної правничої допомоги №36 від 11.06.2019р.".

До матеріалів справи додано довідку з розрахунком вартості частини майна ОСОБА_1 та довідку щодо нерозподіленого прибутку в сумі 570,62 грн., який підлягає виплаті ОСОБА_1 .

У матеріалах справи наявне платіжне доручення №1295 від 11.10.2016р. про виплату ТОВ "Всесвіт Преса" ОСОБА_3 Ларисі ОСОБА_4 20191,71 грн. з призначенням платежу "виплата частки учасника пропорційної вартості майна підприємства згідно протоколу №8 від 14.12.2015р.".

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі в редакції, чинній на дату виходу) передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами 1 та 2 статті 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Як вже зазначалось, Постановою Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №924/147/16 встановлено, що частка позивача станом на 31.10.2015 у грошовому еквіваленті становить 300315,02 грн., що було встановлено на підставі висновку судової експертизи №9287 від 25.04.2019р., а тому? з врахуванням положень ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені Постановою Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №924/147/16, не доказуються при розгляді справи №924/635/19, відповідно, суд не вбачає підстав відходити від висновків, покладених в основу постанови Верховного Суду від 20.08.2019р. у справі №924/147/16, щодо розміру частки ОСОБА_1 в ТОВ "Всесвіт Преса", так як такий розмір визначено належними способами доказування у межах справи №924/147/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що частка ОСОБА_1 , яка підлягає виплаті при виході з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" у грошовому еквіваленті становить 300315,02 грн., а тому заявлена в позові сума належній позивачу частки є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Доводи відповідача щодо того, що розмір частки позивача Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 року у справі №924/147/16 визначено не на дату виходу зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" - 10.11.2015р., а станом на 31.10.2015р., судом до уваги не приймаються, оскільки відповідач не навів будь яких доказів, з яких би вбачалася зміна частки ОСОБА_1 за період в 10 днів - з 31.10.2015р. (дати, на яку встановлено частку позивача в розмірі 300315,02 грн.) до 10.11.2015р. (дати виходу позивача зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса").

Судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо того, що ним сплачено ОСОБА_1 20191,71 грн. в якості виплати частки учасника, оскільки платіжне доручення №1295 від 11.10.2016р., на яке посилається відповідач, містить призначення платежу "виплата частки учасника пропорційної вартості майна підприємства згідно протоколу №8 від 14.12.2015р.", в свою чергу, рішення, яке було оформлене протоколом №8 від 14.12.2015р., визнано недійсним. Відповідно, отримані ОСОБА_1 кошти в розмірі 20191,71 грн. за таким платіжним дорученням та за рішенням, яке визнано недійсним, не можуть бути визнані судом як плата за частку ТОВ "Всесвіт Преса", оскільки набуті ОСОБА_1 без достатньої правової підстави .

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на які він посилається, зазначаючи про необґрунтованість позову.

З врахуванням викладеного, аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень зазначеної матеріальної норми, позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням 97855,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період листопад 2016р. - червень 2019р., а також 23474,00 грн. 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса", нарахованих за період з 11.11.2016р. по 20.06.2019р.

З моменту виходу учасника з ТОВ з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов`язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема визначені ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо прострочення виконання грошового зобов`язання наведена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018р. по справі №904/10610/17.

Як вище встановлено судом, датою виходу позивача зі складу учасників ТОВ "Всесвіт Преса" є 10.11.2015р., а отже, з урахуванням вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачені законом виплати, мали бути проведені товариством в строк до 10.11.2016р., відповідно, з 11.11.2016р. виникає прострочення виконання зобов`язання й позивач правомірно здійснює нарахування з 11.11.2016р. по 20.06.2019р. 3% річних та з листопада 2016р. по червень 2019р. інфляційних втрат. Розрахунки, надані позивачем, відповідають чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, та правильно враховано періоди нарахувань.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з ТОВ "Всесвіт Преса" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" в розмірі 300315,02 грн., 97855,22 грн. - інфляційних втрат (нарахованих за період листопад 2016р. - червень 2019р.), 23474,00 грн. - 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса" (нарахованих за період з 11.11.2016р. по 20.06.2019р.).

Щодо заявлених позивачем до стягнення коштів за надану професійну правничу допомогу, судом враховується, що в тексті позову позивач вказував про попередній розрахунок судових витрат в розмірі 10000,00 грн., однак, до матеріалів справи додано попередній розрахунок на суму 7000,00 грн. згідно договору про надання професійної правничої допомоги №36 від 11.06.2019р., в самому договорі зазначається, що розмір гонорару погоджено сторонами та він становить 7000,00 грн. без ПДВ, в свою чергу в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а тому суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу становить 7000,00 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов1язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат Гавриленко Р.В. надавав правову допомогу позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги від 11.06.2019р. та ордеру від 12.06.2019р.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів справи додано попередній розрахунок на суму 7000,00 грн. з детальним описом виконаних адвокатом дій.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано меморіальний ордер про сплату Адвокатському об`єднанню "Гавриленко та партнери" 7000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання професійної правничої допомоги №36 від 11.06.2019р.".

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судом враховується, що відповідачем не заперечувався орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, під час подання відзиву на позов.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими фактично понесення позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи №924/635/19 в розмірі 7000,00 грн.

Тому заява позивача про стягнення з позивача 7000,00 грн. судових витрат підлягає задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1,5% від розміру задоволених позовних вимог (300315,02+97855,22+23474,00 = 421644,24*1,5% = 6324,66 грн.).

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 73, код 14152340) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 300315,02 грн. (триста тисяч триста п`ятнадцять гривень 02 коп.) - вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному капіталі ТОВ "Всесвіт Преса", 97855,22 грн. (дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 22 коп.) інфляційних втрат, 23474,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 00 коп.) 3% річних, 6324,66 грн. (шість тисяч триста двадцять чотири гривні 66 коп.) витрат по сплаті судового збору, 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 грн.) витрат на правову допомогу адвоката.

Видати наказ.

Повний текст складено 05.09.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (29000, м. Хмельниьцкий, вул. Уборевича, 1/3),

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 73).