Рішення

від 06.09.2019 по справі 917/958/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2019 Справа № 917/958/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69)"

про стягнення 79913,81 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69)" про стягнення 79913,81 грн., у тому числі: 58754,47 грн. - пені, 6107,43 грн. - 3% річних, 15051,91 грн. - інфляційних за договором постачання природного газу № 3310/16-БО-24 від 15.12.2015р., а також 1921,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за природний газ.

Відповідач у відзиві (вхід. №8015 від 31.07.2019) повідомив, що він повністю оплатив отриманий природний газ; прохає зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.

Даний відзив був надісланий позивачу 30.07.2019 та отриманий останнім 01.08.2019 (згідно даних веб-сторінки Пошук поштових відправлень ПАТ Укрпошта ).

Позивач відповідь на відзив суду не надав. Встановлений строк на подання цієї відповіді закінчився.

Згідно ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М.

За ухвалою господарського суду від 19.06.2019р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 10.07.2019 року відкрито провадження у справі № 917/958/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 11.07.2019р

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та відповідачем - Державним підприємством "Підприємство Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69)" (яке надалі було перейменовано в Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69)") було укладено договір постачання природного газу № 3310/16-БО-24 від 15.12.2015р. (далі-Договір).

Згідно п.1.1 Договору позивач, як постачальник, зобов`язався передати у власність відповідачу (споживачу) у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору.

В Додаткових угодах № 1 від 31.12.2015р., № 2 від 29.01.2016р., № 3 від 22.02.2016р. до Договору сторони встановлювали ціну природного газу, що постачається, порядок визначення цієї ціни.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу впродовж січня, лютого, березня 2016 року природний газ на загальну суму 323318,01 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 140729,05 грн., від 29.02.2016 на суму 89454,31 грн., від 31.03.2016 на суму 93134,65 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015р.) остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати природного газу виконав, сплативши 323318,01 грн., але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 6.1 Договору, за зобов`язаннями січня-березня 2016 року.

Зазначене підтверджується бухгалтерською випискою з балансового рахунку сальдо по підприємству та випискою по операціях з 01.01.2016 - 31.07.2018р., випискою з банківського рахунку.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що в разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, покупець зобов`язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 58754,47 грн. пені та 6107,43 грн. - 3% річних.

Дані нарахування проведені позивачем за період 16.02.2014р. - 24.10.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в січні 2016р., за період 15.03.2016р. - 24.10.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в лютому 2014р., за період 15.04.2016р. - 17.11.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в березні 2014р.,

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 15051,91грн. інфляційних. Дані нарахування проведені позивачем за період 01.03.2016р. - 30.09.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в січні 2016р., за період 01.04.2016р. - 30.09.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в лютому 2016р., за період 01.05.2016р. - 31.10.2016р. - за несвоєчасну оплату газу поставленого в березні 2016р.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за Договором позивачем правомірно нараховано 58754,47 грн. пені, 6107,43 грн. - 3% річних, 15051,91грн. інфляційних. Правильність розрахунків перевірено судом.

Відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій на 90 %.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що він є підприємством установи виконання покарань, яке здійснює професійно-технічне навчання засуджених, шляхом залучення засуджених до праці на наявних виробничих потужностях підприємства; джерелом надходження коштів є виконання робіт засудженими; наданий час затверджено план заходів щодо виконання робіт з консервації державної установи Кременчуцька виправна колонія ; усі засуджені переведені до інших установ; відтак, роботи на підприємстві не виконуються, на рахунку підприємства майже відсутні грошові кошти.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, беручи до уваги те, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті основного боргу за Договором, той факт, що відповідач є державним підприємством, відсутність у відповідача достатньої суми коштів на рахунках, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України , а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України , ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50%, тобто до 29377,24 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 29377,24 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29377,24 грн. пені, 15051,91 грн. інфляційних втрат та 6107,43 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7005226 від 06.06.2019р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 07.06.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№69)" (проїзд Зональний, буд. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код08680661) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 20077720) 29377грн. 24 коп . пені, 15051грн. 91 коп . - інфляційних, 6107грн. 43 коп . - 3% річних, 1921 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 06.09.2019.

Суддя Т. М. Безрук