Постанова

від 22.08.2019 по справі 904/3708/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3708/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.

за участю представників:

позивача - Каретна Є.В. (адвокат),

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019 (судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Криворізької міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради про внесення змін до розділу 7 договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 №2013368 для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрська", яка знаходиться у Жовтневому районі міста Кривого Рогу, доповнивши його текстом в такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018 річна орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" у розмірі 1 124 209 грн 03 коп. (один мільйон сто двадцять чотири тисячі двісті дев`ять грн 03 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди."

1.2. 21.09.2018 відповідач подав до місцевого господарського суду відзив, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки, на його думку норма пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України не може застосовуватись при визначенні мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки, надані гірничовидобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, оскільки розмір орендної плати встановлюється в договорі відповідно до норми пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, якою встановлено мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 відмовлено у позові повністю.

2.2. Відмовляючи у позові місцевий господарський суд виходив із того, що норма пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлює пільгову ставку земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, але позивачем доказів того, що земельна ділянка для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрська" використовується в діяльності позивача, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин не надано.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 і прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 №2013368 для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрська", яка знаходиться у Жовтневому районі міста Кривого Рогу шляхом доповнення його текстом в такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018 річна орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 1 124 209 грн 03 коп. виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди."

2.4. Постанову апеляційного господарського суду обґрунтовано тим, що основною діяльністю позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10), даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №560675 від 14.12.2012. Саме з цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, що безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди, що підтверджуються спеціальним дозволом від 12.10.2001 №2557 на користування надрами з видобування залізних руд та актом від 28.12.2011 №1927 про надання гірничого відводу, наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із рішенням апеляційного господарського суду Криворізька міська рада у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Доводи, викладені у касаційній скарзі, обґрунтовані тим, що оскільки позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, на нього як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування, встановлені для платників земельного податку пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

На думку заявника, за змістом договору позивачу було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрсьска", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язано з видобуванням та розробкою родовищ корисних копалин.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків суду апеляційної інстанції і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.09.2013, на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.11.2012 №1551, між Криворізькою міською радою (орендодавцем) та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки №2013368, на підставі пункту 1 якого орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення і обслуговування проммайдану шахти "Октябрська", яка знаходиться в Жовтневому районі міста Кривого Рогу.

4.3. В оренду передано земельну ділянку площею 55,8634 га (пункт 2 договору).

4.4. Відповідно до пунктів 3-6 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нерухомість згідно із бухгалтерською довідкою про балансову належність будівлі станом на 01.10.2012. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:226:0027 .Договір укладено терміном на 5 років.

4.5. За змістом пункту 7 договору в редакції протоколу розбіжностей сторони погодили, що річна орендна плата протягом 2013 року вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюються Податковим кодексом України, на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Розмір орендної плати на 2013 рік визначається розрахунком, який є невід`ємною частиною договору.

Розмір орендної плати починаючи з 1 січня 2014 року погоджується між орендодавцем і орендарем окремою додатковою угодою та відповідним розрахунком розміру орендної плати, який є невід`ємною частиною договору.

4.6. На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 55,8634 га, кадастровий номер 1211000000 : 04:226:0027 для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрська" у Жовтневому районі міста Кривого Рогу.

4.7. Із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.12.2012 АБ №560675 убачається, що основною діяльністю позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10).

4.8. Позивач 02.05.2018 направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 №2013368 у частині зміни умов розділу 7 договору, яким передбачено річний розмір орендної плати. При цьому він посилався на те, що згідно із Законом України від 07.12.2017 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, за змістом якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу,.

4.9. У листі від 11.05.2018 №6/18-1407 відповідач відмовився від підписання спірної додаткової угоди, мотивуючи відмову невідповідністю класифікації земельних ділянок, передбачених пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, видам цільового призначення земель, встановлених Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

4.10. Позивач вважає відмову відповідача у підписанні додаткової угоди до договору оренди безпідставною, тому звернувся із позовом до господарського суду.

4.11. Предметом позову у цій справі є внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати у зв`язку із внесенням змін до Податкового кодексу України.

4.12. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

4.13. Згідно із статтею 15 цього Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

4.14. Статтею 30 вказаного Закону передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

4.15. Згідно із Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Отже, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю.

4.16. Статтею 12 Гірничого закону України визначено, що відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

4.17. За змістом частини першої статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

4.18. Як встановлено судом апеляційної інстанції, основною діяльністю позивача є видобування залізної руди (код КВЕД 07.10). Із цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у виді залізної руди.

4.19. Зазначені обставини підтверджуються спеціальним дозволом від 12.10.2001 №2557 на користування надрами з видобування залізних руд в межах поля шахти "Октябрська" та актом від 28.12.2011 №1927 про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Октябрська" наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", які наявні в матеріалах справи.

4.20. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди від 06.09.2013 №2013368 з огляду на імперативність приписів Податкового кодексу України.

4.21. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, що позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, а тому на нього як на платника саме орендної плати, не поширюються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку згідно з пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, з огляду на таке.

4.22. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто плата за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - однією із форм плати за землю як місцевого податку нарівні із земельним податком.

4.23. Стаття 284 цього Кодексу регулює особливості оподаткування плати за землю. Таким чином, дія положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, які встановлюють пільги щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, поширюється, у тому числі, і на орендарів земель комунальної власності.

4.24. Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 13.06.2019 у справі №904/3715/18, від 16.07.2019 у справі №904/3720/18.

4.25. Доводи скаржника, що за змістом договору позивачеві було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування проммайдану шахти "Октябрська", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язано з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин, є такими, що досліджені та спростовані судом апеляційної інстанції на підставі установлених обставин і наявних доказів у справі.

4.26. Фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, апеляційний господарський суд не встановив, а доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав.

4.27. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі заявника, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та стосуються лише переоцінки обставин справи, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

4.28. Колегія суддів Верховного Суду, погоджується із висновками апеляційного господарського суду, що запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 №2013368 повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для задоволення у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку із чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення у справі не вбачається.

5.6. Водночас Верховний Суд погоджується із доводами, наведеними у відзиві позивача на касаційну скаргу, як такими, що узгоджуються із встановленими судами обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради у справі №904/3708/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі №904/3708/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова