Рішення

від 29.07.2019 по справі 460/707/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2019 року м. Рівне №460/707/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Якименко О.А., адвокат Сокаль В.О.,

відповідача: представник Кокіль І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Колективне підприємство-фотоательє "Рівнефото" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов, - В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство-фотоательє "Рівнефото" (далі - КП-фотоательє "Рівнефото", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просило суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ122/955/000062/ПГ-ФС та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ122/955/000063/МГ-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12-13.02.2019 у КП-фотоательє "Рівнефото" було проведено інспекційне відвідування, за результатами якого був складений акт №РВ112/955/АВ від 13.02.2019. 19.06.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000062/ІГ-ФС, якою було накладено штраф на позивача у розмірі 4173,00 грн та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ122/955/000063/МГ-ФС, якою накладено штраф на позивача у розмірі 250380,00 грн.

Позивач не погоджується з оскарженими постановами, вважає їх винесеними передчасно, без встановлення реальних обставин справи та з порушеннями законодавства. Ствердив, що під час інспекційного відвідування посадовим особам позивача не було повідомлено та роз`яснено прав та обов`язків.

Вважає, що висновки про кількість відпрацьованих годин в табелях використання робочого часу є помилковими і порушення підприємства полягає виключно в помилках у табелях, а не в розмірі оплати праці, а інспектор не повідомляла позивача про те, що він має можливість подати коригуючі чи уточнюючі табелі.

Позивач, посилаючись на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу законів про працю України, просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення на нього штрафу.

Ухвалою судді від 01.04.2019 позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк тривалістю не більше 10 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою від 15.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Відповідач позову не визнав, подав суду відзив на позовну заяву (а.с.31-35), в якому стверджував, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 11.02.2019 №235, направлення на інспекційне відвідування від 11.02.2019 №189-Н/09-27 13.02.2019 інспектором праці було проведено інспекційне відвідування КП-фотоательє "Рівнефото".

За результатами інспекційного відвідування було складено акт, внесено припис на усунення виявлених порушень, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесені оскаржені постанови. Зокрема, виявлено наступні правопорушення: ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 33 Закону України "Про оплату праці"; ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці"; ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці"; ч. 2 ст. 97 КЗпП України; ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці".

Відповідач зазначив, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Тому, у зв`язку з порушенням позивачем вимог законодавства щодо додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, заходи про притягнення його до відповідальності не могли не вживатися.

Також повідомив, що на виконання вимог припису позивачем було нараховано та виплачено індексацію, донараховано заробітну плату за виконану місячну норму праці та проведена доплата до рівня мінімальної заробітної плати, а також заробітна плата за першу половину лютого виплачена вчасно. Зазначене вказує, що позивачем було визнано факт допущення вказаних порушень, тому оскаржені постанови не можуть бути визнані протиправними.

На думку відповідача, матеріалами інспекційного відвідування повністю підтверджується порушення трудового законодавства з боку позивача.

З наведених підстав, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Протокольною ухвалою від 24.06.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково повідомили, що на час розгляду справи судом у відповідача відсутні повноваження щодо проведення інспекційного відвідування. Вказали, що у зв`язку з тим, що працівники підприємства виявили бажання отримувати заробітну плату один раз на місяць у повному розмірі, заробітна плата виплачувалась їм таким чином, а тому не вважає порядок такої виплати порушенням чинного законодавства. Також вказали, що бухгалтер підприємства помилково недорахувала кошти до розміру своєї мінімальної заробітної плати за відпрацьовану норму на 0,86 ставки, оскільки замість 3201,00 грн нарахувала 3200,00 грн. На виконання припису відповідача такі недоліки були виправлені.

На думку представників позивача, були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до підприємства, оскільки порушення чинного законодавства полягало у невиплаті індексації заробітної плати у незначному розмірі та недоплаті бухгалтером підприємства до своєї заробітної плати 1,86 грн щомісяця, а розмір штрафних санкцій за такі порушення визначений відповідачем у сумі 250380,00 грн. У зв`язку з значною сумою застосованої санкції та неспроможністю підприємства сплатити такий штраф, доведеться звільняти працівників підприємства через помилкові порушення чинного законодавства, які є незначними. Таким чином, на думку представників позивача, розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій не є співмірним та пропорційним з характером допущених правопорушень.

З наведених підстав, представники позивача просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що КП-фотоательє "Рівнефото" зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 22563212. Основний вид діяльності за КВЕД 74.20: діяльність у сфері фотографії (а.с.127).

Суд встановив, що на підставі наказу про інспекційне відвідування від 11.02.2019 №235 (а.с.36) та відповідно до направлення на інспекційне відвідування від 11.02.2019 №189-н/04-27 (а.с.37) посадовою особою Управління Держпраці у Рівненській області проведено інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю у КП-фотоательє "Рівнефото", місце реєстрації: м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 3. Зокрема, перевірено розділи 6.3, 6.5, 6.14, 6.30, 6.32 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 №1500/31368. Інспекційне відвідування було проведено: з 12.02.2019 по 13.02.2019 включно.

За результатом проведеного інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_1 , службове посвідчення №955, відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ112/955/АВ від 13.02.2019 (а.с.6-15) яким встановлено порушення:

частини першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР) - заробітна плата на підприємстві, відповідно до відомостей на виплату грошей в період з січня 2018 року по грудень 2018 року (додатки №№32-43) виплачується на підприємстві лише один раз на місяць, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів;

частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону №108/95-ВР - індексація заробітної плати не проводиться. Відповідно до штатних розписів за 2018 рік посадові оклади працівників підприємства на протязі 2018 не змінювалися. Проте, згідно з даними, внесеними до книги нарахування заробітної плати КП "Фотоательє" за листопад та грудень 2018 року, індексація заробітної плати працівникам: директору Якименко О.А., заступнику директора ОСОБА_2 , бухгалтеру ОСОБА_3 , фотографу ОСОБА_4 , касирам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ні за листопад, ні за грудень 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась;

частини першої статті 3-1 Закону №108/95-ВР - розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці менший за розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до книги нарахування заробітної плати КП "Фотоательє" (додатки №№19-31) розмір заробітної плати бухгалтера ОСОБА_7 за повністю виконану місячну (годинну) норму тривалості робочого часу менший за розмір мінімальної заробітної плати: нараховано 3200,00 грн, проте розмір заробітної плати за відпрацьовану норму часу на 0,86 ставки - 3201,78 грн;

частини третьої статті 3-1 Закону №108/95-ВР - нарахована заробітна плата працівнику, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець не проводить доплати до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати. Так, розмір заробітної плати бухгалтеру ОСОБА_7 за повністю виконану місячну (годинну) норму праці (в квітні місяці 2018 року 139 год.; в травні місяці 2018 року 139 год.; в липні місяці 2018 року 154 год.; в серпні місяці 2018 року 153 год.; у вересні місяці 2018 року 140 год.; у жовтні місяці 154 год.) менший за розмір мінімальної заробітної плати: нараховано 3200,00 грн при нормі 3201,78 грн. Проте, доплата до рівня мінімальної заробітної плати не проводилась;

частини другої статті 97 КЗпП України, частини першої статті 15 Закону №108/95-ВР - на момент проведення інспекційного відвідування система оплати праці на підприємстві не визначена.

Директор КП-фотоательє "Рівнефото" із актом інспекційного відвідування ознайомився та примірник акту отримав, що підтверджується його підписом у акті. При цьому, будь-яких зауважень та пояснень КП-фотоательє "Рівнефото" Управлінню Держпраці у Рівненській області не надало (а.с.6-15).

22.02.2019 КП-фотоательє "Рівнефото" на виконання припису №РВ112/955/АВ/П від 13.02.2019 надіслало Управлінню Держпраці у Рівненській області лист №2, яким повідомило, що наказом №1 від 15.02.2019 затверджено Положення про оплату праці на підприємстві, яким передбачено виплату заробітної плати згідно з ч.ч. 1, 2 статті 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону №108/95-ВР. Зарплата за першу половину лютого 2019 року виплачена 18.02.2019. Наказом №2 від 18.02.2019 зобов`язано бухгалтера ОСОБА_7 виконати ч. 6 ст. 95 КЗпП України - провести індексацію заробітної плати за листопад і грудень 2019 року, така індексація проведена. Окрім цього повідомлено, що бухгалтеру ОСОБА_7 донараховано зарплату за виконану місячну норму праці до 3201,78 грн та проведено доплату до рівня мінімальної заробітної плати (а.с.41).

21.02.2019 Управління Держпраці у Рівненській області рекомендованим листом надіслало на адресу позивача Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ112/955/АВ/П/ПТ/ІП/МГ, в якому повідомило, що розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України відбудеться 05 березня 2019 року року о 10:00 год. за юридичною адресою Управління. Запропоновано прийняти участь у розгляді справи керівника (заступника керівника) або уповноважену особу суб`єкта господарювання та повідомлено, що у разі нез`явлення, справу буде розглянуто без участі представника КП-фотоательє "Рівнефото" (а.с.137-138).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу начальником Управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю.М. прийнято постанову від 05.03.2019 №РВ112/955/000062/ІП-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на КП-фотоательє "Рівнефото" накладено штраф у розмірі 4173,00 грн за порушення:

частини 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата на підприємстві виплачується рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів. Заробітна плата, відповідно до відомостей на виплату грошей в період з січня 2018 по грудень 2018 року виплачується на підприємстві лише один раз на місяць, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів (а.с.16-17).

Окрім цього, за результатами розгляду справи про накладення штрафу начальником Управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю.М. прийнято постанову від 05.03.2019 №РВ112/955/000063/МГ-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на КП-фотоательє "Рівнефото" накладено штраф у розмірі 250380,00 грн за порушення:

частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону №108/95-ВР - індексація заробітної плати не проводиться. Відповідно до штатних розписів за 2018 рік посадові оклади працівників підприємства на протязі 2018 не змінювалися. Проте, згідно з даними, внесеними до книги нарахування заробітної плати КП "Фотоательє" за листопад та грудень 2018 року, індексація заробітної плати працівникам: директору Якименко О.А., заступнику директора ОСОБА_2 , бухгалтеру ОСОБА_3 , фотографу ОСОБА_4 , касирам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ні за листопад, ні за грудень 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась;

частини першої статті 3-1 Закону №108/95-ВР - розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці менший за розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до книги нарахування заробітної плати КП "Фотоательє" (додатки №№19-31) розмір заробітної плати бухгалтера ОСОБА_7 за повністю виконану місячну (годинну) норму тривалості робочого часу менший за розмір мінімальної заробітної плати: нараховано 3200,00 грн, проте розмір заробітної плати за відпрацьовану норму часу на 0,86 ставки - 3201,78 грн;

частини третьої статті 3-1 Закону №108/95-ВР - нарахована заробітна плата працівнику, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець не проводить доплати до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати. Так, розмір заробітної плати бухгалтеру ОСОБА_7 за повністю виконану місячну (годинну) норму праці (в квітні місяці 2018 року 139 год.; в травні місяці 2018 року 139 год.; в липні місяці 2018 року 154 год.; в серпні місяці 2018 року 153 год.; у вересні місяці 2018 року 140 год.; у жовтні місяці 154 год.) менший за розмір мінімальної заробітної плати: нараховано 3200,00 грн при нормі 3201,78 грн. Проте, доплата до рівня мінімальної заробітної плати не проводилась;

частини другої статті 97 КЗпП України, частини першої статті 15 Закону №108/95-ВР - на момент проведення інспекційного відвідування система оплати праці на підприємстві не визначена (а.с.18-20).

Вважаючи протиправними постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом про їх скасування.

Перевіряючи правомірність оскаржених постанов, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено територіальні органи Державної служби з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (підпункт 5 пункт 6 Положення №96).

За приписами статті 259 КЗпП України Державна служба України з питань праці реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295, в редакції, станом на дату проведення інспеційного відвідування).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (підпункт 3 пункту 5 Порядку №295).

Відповідно до пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

За змістом підпункту 3 пункту 14 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису.

Пунктами 27-28 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Згідно з пунктом 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v8917805-19#n3) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Лігал Сервіс Груп", фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Лігал Сервіс Груп", фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 - задоволено.

Визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

На думку позивача, у зв`язку з визнанням нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295, підстав для його інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Рівненській області не було.

Разом з тим, суд враховує, що частинами першою-другою статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнана нечинною з дня прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17.

Враховуючи факт проведення інспекційного відвідування позивача Управлінням Держпраці у Рівненській області 12-13.02.2019, таке інспекційне відвідування проведене на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством відповідно до чинної на той час постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295.

Відтак, доводи позивача в цій частині є необгрунтованими та безпідставними.

Суд враховує, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (частина перша статті 265 КЗпП України).

Статтею 12 Закону №108/95-ВР визначено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

За приписами пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Як встановлено судом, в ході проведення інспекційного відвідування КП-фотоательє "Рівнефото" Управління Держпраці у Рівненській області встановило порушення частини першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР; частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону №108/95-ВР; частини першої статті 3-1 Закону №108/95-ВР; частини третьої статті 3-1 Закону №108/95-ВР; частини другої статті 97 КЗпП України, частини першої статті 15 Закону №108/95-ВР.

Так, ч. 1 ст. 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Наведеним приписам ч.1 ст. 115 КЗпП України кореспондуються положення ч. 1 ст. 24 Закону №108/95-ВР.

Відомостями на виплату грошей КП-фотоательє "Рівнефото" за період з січня 2018 року по грудень 2018 підтверджується виплата працівникам підприємства заробітної плати раз на місяць (а.с.68-73).

При цьому, представники позивача у судовому засіданні не заперечували зазначених обставин, пояснюючи, що виплата заробітної плати здійснювалась раз на місяць за погодженням з працівниками підприємства та на їх прохання, а тому, на його думку, порушень трудових прав таких працівників роботодавцем не допущено.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо відсутності порушень з його боку частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР, позаяк чинне законодавство чітко передбачає обов`язок здійснення виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Жодних винятків із вказаного правила трудовим законодавством не встановлено.

Суд також враховує, що на виконання припису про усунення виявлених порушень директором КП-фотоательє "Рівнефото" видано наказ №1 від 15.02.2019, яким затверджено положення про оплату праці працівників, яке введено в дію з 15.02.2019. За змістом пунктів 5.1, 5.2 Розділу 5 вказаного Положення, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені даним Положенням, двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів: до 21 числа поточного місяця - виплачується заробітна плата за першу половину місяця з 1 по 15; до 5 числа наступного місяця - виплачується заробітна плата за другу половину місяця з 16 по 30 /31/. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (а.с.115,116).

Книгою нарахування заробітної плати та відомістю на виплату грошей за лютий 2019 року стверджується перерахування працівникам КП-фотоательє "Рівнефото" 18.02.2019 частини заробітної плати (авансу) за 1 половину місяця (а.с.114,117).

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується усунення вказаного порушення позивачем, що не заперечувалось представниками позивача в судовому засіданні. Відтак, вказаною поведінкою позивач визнав наявність порушеного права працівників підприємства та на дату розгляду справи судом усунув його у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку, що встановлене відповідачем порушення КП-фотоательє "Рівнефото" частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону №108/95-ВР відповідає фактичним обставинам справи.

За правилами п. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПВ112/955/000062/ІП-ФС, якою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4173,00 грн за порушення частин 1, 2 ст. 115 КЗпП України ч. 1 ст. 24 Закону №108/95-ВР, винесена відповідачем правомірно.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами РВ112/955/000063/МГ-ФС винесена відповідачем у зв`язку з порушенням позивачем частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону №108/95-ВР; частини першої статті 3-1 Закону №108/95-ВР; частини третьої статті 3-1 Закону №108/95-ВР; частини другої статті 97 КЗпП України, частини першої статті 15 Закону №108/95-ВР.

Суд враховує, що частиною другою статті 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом (ч. 1 ст. 15 Закону №108/95-ВР).

Представники позивача у судовому засіданні підтвердили, що на момент проведення інспекційного відвідування система оплати праці на підприємстві не була визначена.

Разом з тим, як встановлено судом, наказом №1 від 15.02.2019, на виконання припису №РВ112/955/АВ/П від 13.02.2019, директором підприємства затверджено Положення про оплату праці працівників, яке введено в дію з 15.02.2019 (а.с.114).

Таким чином, відповідач не вживав заходи до притягнення КП-фотоательє "Рівнефото" до відповідальності, оскільки допущення вказаного порушення не свідчило про недодержання підприємством мінімальних державних гарантій, що не заперечувалось у судовому засіданні представниками учасників справи

Суд також враховує, що згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Згідно з абз.8 п.4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33 Закону №108/95-ВР).

В судовому засіданні представники позивача визнали, що за листопад та грудень 2018 року індексація заробітної плати працівникам не нараховувалась та не виплачувалась. При цьому, жодних доводів про відсутність підстав для нарахування та виплати такої індексації стороною позивача не повідомлялось.

Суд зазначає, що 18.02.2019 директор КП-фотоательє "Рівнефото" видав наказ №2, яким на виконання припису Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень №РВ112/955/АВ/П від 13.02.2019 наказано згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону №108/95-ВР провести індексацію заробітної плати кожному працівнику підприємства за листопад-грудень 2018 року: листопад 73,64 грн; грудень - 69,16 грн (а.с.118).

Факт нарахування індексації заробітної плати працівникам за листопад-грудень 2018 року на виконання вказаного наказу в повному обсязі підтверджується книгою нарахування заробітної плати за лютий 2019 року (а.с.117).

В судовому засідання сторони визнали, що позивач виконав вимог припису про усунення виявлених порушень в частині нарахування та виплати індексації заробітної плати за листопад-грудень 2018 року у визначений у приписі строк.

Згідно з відомостями порталу "Судова влада" (https://court.gov.ua/fair/) та Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reestr.court.gov.ua/) суд встановив, що постановою Рівненського міського суду від 03.05.2019 у справі №569/5212/19 бухгалтера КП-фотоательє "Рівнефото" ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та звільнено її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушенні оголошено їй усне зауваження, провадження у справі закрите.

В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення Рівненський міський суд встановив, що згідно з даними, внесеними до Книги нарахування заробітної плати КП-фотоательє "Рівнефото" за листопад та грудень 2018 року індексація заробітної плати працівникам не нараховувалась та не виплачувалась. Проте, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості, відсутності шкоди державним інтересам, особу правопорушниці, ступінь її вини, відсутність потерпілих, щире каяття і малозначність вчиненого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 , від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Таким чином, Рівненський міський суд в ході розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення дійшов висновку, що допущене бухгалтером підприємства порушення щодо ненарахування за листопад та грудень 2018 року індексації заробітної плати є малозначним.

При цьому, в ході судового розгляду даної адміністративної справи суд встановив, що загальна сума індексації, яка виплачена на виконання припису відповідача підприємством працівникам у лютому 2019 року становить 856,80 грн, зокрема компенсація: 441,84 грн за листопад 2018 року; 414,96 грн за грудень 2018 року (а.с.117).

Таким чином, виявлене відповідачем порушення КП-фотоательє "Рівнефото" вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України №108/95-ВР щодо не нарахування та невиплати працівникам підприємства індексації заробітної плати в період жовтень-листопад 2018 року знайшли своє підтвердження за результатами розгляду даної адміністративної справи.

Окрім цього, суд також встановив, що оскаржена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000063/МГ-ФС винесена у зв`язку з порушенням позивачем мінімальних державних гарантій працівника підприємства ОСОБА_7 , розмір її заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму тривалості робочого часу менший за розмір мінімальної заробітної плати: нараховано 3200 грн, проте розмір заробітної плати за відпрацьовану норму часу на 0,86 ставки - 3201,78 грн (а.с.18-19).

Суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3-1 Закону №108/95-ВР мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до статті 12 Закону №108/95-ВР норми оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України та є мінімальними державними гарантіями.

Недотримання юридичною особою - роботодавцем цих гарантій є підставою для застосування штрафу, передбаченого абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України.

Штатними розкладами по КП-фотоательє "Рівнефото" з 01.01.2018, 01.09.2018, затверджено штат підприємства, посадові оклади працівників підприємства та розмір їх ставок.

Так, штатними розкладами визначено, що фонд споживання (місячна заробітна плата) бухгалтера з 01.01.2018, 01.09.2018 при посадовому окладі 3723,00 грн та при тарифній ставці 0,86 від посадового окладу, становить 3200,00 грн (а.с.104).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні..

Таким чином, мінімальний розмір заробітної плати за відпрацьовану норму часу на 0,86 ставки становить 3201,78 грн (3723,00*0,86).

Табелями обліку робочого часу за квітень-травень 2019 року, липень-жовтень 2019 року стверджується, що бухгалтером підприємства ОСОБА_7 відпрацьовано норму тривалості робочого часу для працівника, що працює на 0,86 ставки: в квітні 2018 року 139 год, при нормі 159 годин для осіб, що працюють на повну ставку; в травні 2018 року 139 год, при нормі 159 годин для осіб, що працюють на повну ставку; в липні 2018 року 154 годин, при нормі 176 годин для осіб, що працюють на повну ставку; в серпні 2018 року 153 год, при нормі 175 годин для осіб, що працюють на повну ставку; в вересні 2018 року 140 год, при нормі 160 годин для осіб, що працюють на повну ставку; в жовтні 2018 року 154 год, при нормі 176 годин для осіб, що працюють на повну ставку (а.с.108, 110-111).

Таким чином, мінімальна заробітна плата бухгалтера ОСОБА_7 в період квітень-травень, липень-жовтень 2019 року повинна була становити не менше 3201,78 грн.

Проте, книгою нарахування заробітної плати та відомостями на виплату грошей за період квітень-травень, липень-жовтень 2019 року підтверджується, що ОСОБА_7 нараховано та виплачено щомісяця кошти в сумі 3200,00 грн (а.с.81-88, 91-94).

Зазначені обставини підтверджують факт вчинення позивачем порушення законодавства про працю в частині невиплати ОСОБА_7 мінімальної заробітної плати у зазначений період.

Відтак, суд дійшов висновку про допущення КП-фотоательє "Рівнефото" порушень ч.ч. 1, 3 ст. 3-1 Закону №108/95-ВР при виплаті ОСОБА_7 заробітної плати, зокрема їй недоплачено заробітну плату в сумі 10,68 грн (1,78 грн * 6 місяців).

При цьому, матеріалами справи стверджується, що нарахування та виплату заробітної плати в такий період на підприємстві здійснювала ОСОБА_7 як бухгалтер підприємства.

Як зазначалось судом, пунктами 27-28 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В ході судового розгляду адміністративної справи суд встановив, що за порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, статті 33 Закону №108/95-ВР щодо ненарахування шістьом працівникам підприємства індексації заробітної плати в загальній сумі 856,80 грн та за порушення ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону №108/95-ВР щодо недорахування до розміру мінімальної заробітної плати одному працівнику коштів в сумі 10,68 грн, відповідач застосував санкції у вигляді штрафу в розмірі 250380,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість розміру санкцій, застосованих до позивача за наслідком розгляду матеріалів інспекційного відвідування, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що ним до позивача застосовано штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного із 6 працівників, щодо яких позивач допустив порушення трудового законодавства, в загальній сумі 250380,00 грн.

Суд зауважує, що відповідно до наданого КП-фотоательє "Рівнефото" фінансовим звітом суб`єктом малого підприємництва (баланс на 31 грудня 2018 року) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2018 рік становив 503,4 тис. грн, а витрати разом - 489,9 тис грн. При цьому, чистий прибуток підприємства був визначений в розмірі 13,5 тис. грн (а.с.142-144).

Суд наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний використовувати надані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, діяти з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, дія.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 17 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі (далі - Конвенція №81), ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі" від 08.09.2014 року №1985-ІV інспектори праці можуть на свій розсуд вирішити питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.

Частина 1 статті 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" у разі розбіжності правил міжнародного договору України з правилами внутрішнього законодавства України слід застосовувати правила міжнародного договору.

Отже, при вирішення питання про застосування штрафу до позивача у розмірі 250380,00 грн, відповідач мав право та повинен був з`ясувати, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування, як це передбачено Конвенцією № 81.

Проте, згідно з оскарженою постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000063/МГ-ФС від 05.03.2019, Головним управлінням Держпраці у Рівненській області безальтернативно було застосовано максимальну суму штрафу, передбачену абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, без жодного обґрунтування того, чому застосовується саме таке переслідування замість можливого застосування попередження або поради.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 вересня 2014 року, першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Легітимною метою вважається національна та громадська безпека, запобігання злочинам або заворушенням, забезпечення економічного добробуту, захист здоров`я і моралі, прав і свобод інших осіб, захист репутації, запобігання розголошення конфіденційної інформації, підтримка авторитету та безсторонності суду, контроль за користуванням майном відповідно до суспільних інтересів, забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.

Згідно з п.47,49 Рішення ЄСПЛ у справі "Україна-Тюмень" проти України" (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі.

Згідно із п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів.

Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Суд вважає, що визначений відповідачем розмір штрафу не відповідає критерію пропорційності, є занадто великим відносно розміру порушення і відносно легітимної мети держави, що покладає на позивача очевидно надмірний тягар в силу його фінансових можливостей.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)…

Таким чином, на думку суду, оскаржена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000063/МГ-ФС зазначеним принципам не відповідає, оскільки недотримання в даному випадку необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване прийняте щодо нього відповідачем постанови, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку суду в тій мірі, щоб вважати рішення суду обґрунтованими

Тому інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач частково виконав процесуальний обов`язок доказування та підтвердив належними й допустимими доказами правомірність винесеної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000062/ІП-ФС від 05.03.2019.

Натомість, доводи позивача щодо протиправності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000063/МГ-ФС ґрунтуються на матеріальному законі, відповідають обставинам справи та дослідженим доказам. Відповідач належним чином не довів правомірності прийняття такої постанови, а відтак позовні вимоги слід задовольнити частково.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.27) суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Колективного підприємства-фотоательє "Рівнефото" (вул. Шевченка, буд. 3, м. Рівне, 33033, код ЄДРПОУ 22563212) до Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова, буд. 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ112/955/000063/МГ-ФС від 05.03.2019.

В задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ112/955/000062/ІП-ФС від 05.03.2019 відмовити.

Стягнути на користь Колективного підприємства-фотоательє "Рівнефото" (вул. Шевченка, буд. 3, м. Рівне, 33033, код ЄДРПОУ 22563212) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова, буд. 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3755,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 серпня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.