Постанова

від 06.09.2019 по справі 540/1370/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/1370/19 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон

01 серпня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, Корабельний РВДВС), в якому просить визнати протиправною і скасувати прийняту державним виконавцем Корабельного РВДВС постанову від 11.04.2019р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57503343 про стягнення на його користь з Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Виконсервпроект" (далі - ДП "ДНВП "Виконсервпроект", боржник) заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 40157,73 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що зупинення вчинення виконавчих дій порушує його право на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати за рахунок реалізації майна боржника.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено належним чином усі обставини справи, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У своїх доводах апелянт зазначає, що оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57503343 є протиправною, оскільки держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, відповідно своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Зобов`язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, призначенням яких є оплата праці, не може бути звернуто стягнення за іншими вимогами. Дії (рішення) що мають наслідком перешкоду виплати заробітної плати працівникам, а отже і позивачу, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю.

Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18.07.2018р. у справі №766/8717/18 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДП "ДНВП "Виконсервпроект" заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі в сумі 40157,73 грн.

Після набрання рішенням законної сили судом 19.10.2018р. видано виконавчий лист №766/8717/18.

22.10.2018р. виконавчий лист пред`явлено позивачем до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Корабельного РВДВС від 24.10.2018р. відкрито виконавче провадження №57503343 з примусового виконання виконавчого листа Херсонського міського суду Херсонської області №766/8717/18.

25.10.2018р. державним виконавцем надіслано запити до компетентних органів щодо надання інформації про зареєстроване за боржником майно.

30.10.2018р. відповідачем отримано інформацію про рахунки боржника, відкриті в Державній казначейській службі та у Філії Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк".

07.11.2018р. державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, яке належить боржнику, а 12.11.2018р. - постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку в Філії Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк".

16.11.2018р. державним виконавцем сформовані платіжні вимоги на суму стягнення за виконавчим документом, які подані до Філії Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк". Ці вимоги повернуті без виконання з тих підстав, що рахунок платника закрито.

Також 16.11.2018р. державним виконавцем прийнято постанову про об`єднання виконавчого провадження №57503343 з виконавчим провадженням №57581961 про стягнення з ДП "ДНВП "Виконсервпроект" на користь держави судового збору в розмірі 704,80 грн. згідно із виконавчим листом Херсонського міського суду Херсонської області №766/8717/18. Зведеному виконавчому провадженню присвоєно №57716567.

Крім того, постановою державного виконавця Корабельного РВДВС від 04.12.2018р. до зведеного виконавчого провадження №57716567 приєднано виконавче провадження №57823451 з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.05.2018р. №923/377/18 про стягнення з ДП "ДНВП "Виконсервпроект" на користь ПАТ "Херсон-Дніпромісто" боргу у розмірі 14 376,20 грн.

Постановами державного виконавця від 11.04.2019р. в межах зведеного виконавчого провадження №57716567 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №57503343, №57581961, №57823451. Вчинення виконавчих дій зупинено на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та у зв`язку із включенням ДП "ДНВП "Виконсервпроект" за наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 р. № 1637 до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018 році.

Також судом встановлено, що ДП "ДНВП "Виконсервпроект" є державним підприємством, наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 це підприємство як єдиний майновий комплекс включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році згідно додатку 2 до наказу, а наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 р. №1637 вирішено продовжити приватизацію об`єктів малої приватизації, що підлягали приватизації в 2018 році відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року №447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" згідно з додатком 7 до наказу.

Не погоджуючись з постановою про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57503343 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що послідуюче зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII не порушує права позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також не становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин оскаржена постанова відповідача від 11.04.2019р. ВП №57503343 є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, тому підстав для її визнання протиправною і скасування не вбачається.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІ(далі - Закон 1404-VІІ) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами ст. 1 Закону № 1404-VІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1ст. 5 Закону № 1404-VІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 52 Закону № 1404-VIII визначені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця, за приписами частини 1 якої виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

За приписами частини 5 цієї статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону № 1404-VIII, відповідно до пункту 12 частини 1 якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Наведені зміни були внесені в статтю 34 Закону № 1404-VIII Законом України Про приватизацію державного і комунального майна від 18.01.2018 р. N 2269-VIII (далі Закон N2269-VIII), який набрав чинності з 07.03.2018 року.

Частиною 1 статті 3 Закону N 2269-VIII визначено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.

Судом першої інстанції було зазначено, що віднесення боржника ДП "ДНВП "Виконсервпроект" до державних підприємств - об`єктів приватизації, щодо яких встановлені окремим законом галузеві особливості приватизації не вбачається. Отже, приватизація ДП "ДНВП "Виконсервпроект" відбувається відповідно до вимог Закону № 2269-VIII.

Цим Законом у статтях 26, 28 установлено, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін, зокрема, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. Особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Згідно із статтею 10 вказаного Закону порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Слід зазначити, що цим Законом, як до речі і Законом № 1404-VIII, не встановлюється заборона (мораторій) на звернення стягнення на підставі виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню на майно боржника у разі його включення до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що приватизація державного підприємства не унеможливлює в подальшому примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі.

У даному випадку виконавець відкрив виконавче провадження, у його межах постановами наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, його грошові кошти, тобто вжив необхідних заходів для забезпечення в майбутньому реального виконання рішення.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що до даних правовідносин суд першої інстанції не застосував норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 № 1404-VIII, Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 року №4901-VI.

В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону № 1404-VIII державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, дії органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень регламентовані не тільки Законом України "Про виконавче провадження", а й іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Водночас, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI.

Так, Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Стаття 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний враховувати і норми Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі вказує, що зупинення вчинення виконавчих дій порушує його право на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати за рахунок реалізації майна боржника.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.(ст.22 Конституції України).

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги посилання апелянта на норми статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, статей 43, 124 Конституції України, статей 2, 5-1, 97 Кодексу законів про працю України, статей 15, 24 Закону України "Про оплату праці", а також Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пунктів 4-2, 4-3, 4-4 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ДП "ДНВП "Виконсервпроект" перед позивачем складає 40157,73 грн.

На цей час виконавчий лист від 22.10.2018 року Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/8717/18 про стягнення заробітної плати на користь позивача залишений не виконаним.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що процес приватизації ДП "ДНВП "Виконсервпроект"(боржника) розпочався ще у 2015 році і з того часу не завершений, тривалість його невідома, тому зупинення вчинення виконавчих дій призводить до порушення норм законодавства щодо строків виплати заробітної плати, та невиконання судового рішення про стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок суду першої інстанції щодо включення відомостей про заборгованість з заробітної плати до договору купівлі продажу , під час приватизації об`єкта державної власності , в порядку ст., ст. 26, 28 ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна суд апеляційної інстанції вважає хибним , оскільки мова йде про відомості умов приватизації: склад майна, зобов`язання підприємства, право на пільги учасників приватизації тощо. Орган що здійснює приватизацію (ФДМ) не має права доступу до матеріалів виконавчого провадження (не є стороною виконавчого провадження) та не має відомостей про стан виконання у виконавчому провадженні. Судове рішення зі стягнення заробітної плати , що набрало законної сили та перебуває на виконанні підлягає безумовному виконанню, в той час як виконання за іншими судовими рішеннями підлягають зупиненню.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованою Україною 04.08.1961. Конвенція застосовується до всіх осіб , яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Зазначені положення Конвенції узгоджуються з положеннями Конституції України та прийнятим на їх виконання спеціальним законодавством. Прикладом зазначеного є особливий порядок встановлений щодо допущення негайного виконання судового рішення в обсязі місячної заробітної плати.

Отже з огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що оскаржувана постанова від 11.04.2019р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57503343 є протиправною, та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції, що постанова відповідача від 11.04.2019р. ВП №57503343 є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України - помилковим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення даної справи по суті, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 11.04.2019 року про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №57503343 старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чусовітіної Ірини Миколаївни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Запорожан Д.В. Осіпов Ю.В.