Ухвала

від 05.09.2019 по справі 2040/6934/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2019 року

Київ

справа №2040/6934/18

адміністративне провадження №К/9901/20153/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі №2040/6934/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС) направлені до суду поштою 15.07.2019.

У касаційній скарзі ДФС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що першу касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, але ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019, яку скаржник отримав 01.07.2019, повернуто через несплату судового збору. Скаржник вважає, що оскільки ця касаційна скарга подана повторно у розумні строки, строк на касаційне оскарження у цій справі ним пропущено з поважних причин. Водночас, податковим органом було сплачено судовий збір, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, від ДФС 13.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Разом з тим, ним вчинялися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору, що може бути підтверджено листами відповідача. Відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. Також зазначає, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої заборони на таке оскарження. Просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судових рішень, оскільки після отримання ухвали про повернення касаційної скарги він без зволікань повторно її подав.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення оскарження судового рішення. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Посилання ДФС на те, що судові рішення є незаконними і касаційна скарга має бути прийнята судом задля реалізації права відповідача на касаційне оскарження не свідчать про наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати сторонам такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. При цьому, сама сплата судового збору за подання касаційної скарги без належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, не є належним усуненням недоліків касаційної скарги в розумінні КАС України.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі №2040/6934/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду