Ухвала

від 06.09.2019 по справі 822/2332/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №822/2332/17

адміністративне провадження №К/9901/24822/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №822/2332/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 задоволено касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційний суд погодився з висновком судів, що саме з наступного дня після отримання податковим органом судового рішення, яке набрало законної сили і яким скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, у контролюючого органу виникає обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Втім, суди не встановили, чи був позивач платником податку на додану вартість станом на час звернення до суду та ухвалення судових рішень, що і стало підставою для направлення на новий розгляд.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 прийнято справу до провадження та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, враховуючи заяву про зменшення кількості позовних вимог, адміністративний позов задоволено та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення 30.06.2017 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" по наступним податковим деклараціям з податку на додану вартість: від 05.04.2016 №9049765298 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 490094,00 грн.; від 14.05.2016 №9077703136 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 796320,00 грн.; від 16.06.2016 №9100807993 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 243904,00 грн.

30.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що при новому розгляді даної справи судами було враховано висновки постанови Верховного Суду від 26.02.2019, відповідно до якої справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а саме встановлено, що станом на дату подання спірних заяв позивач був платником податку на додану вартість, бездіяльність щодо їх невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування також була проявлена відповідачем до моменту анулювання реєстрації платника податку. При цьому положення пункту 184.9 статті 184 ПК України гарантують особі, яка мала право на отримання бюджетного відшкодування за результатами останнього податкового періоду, таке відшкодування, незалежно від того, чи залишається вона зареєстрованою в якості платника на додану вартість.

Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №822/2332/17 .

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду