Ухвала

від 06.09.2019 по справі 280/5043/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №280/5043/18

адміністративне провадження №К/9901/25078/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №280/5043/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Семілла Агро до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Семілла Агро звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 адміністративний позов задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2019 відмовив відповідачу у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі №280/5043/18.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна фіскальна служба України 27.08.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України, судом з`ясовано наступні обставини.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2019 задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Семілла Агро . Визнав протиправним та скасував рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 №378116/41467378 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №13 від 13.11.2017. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 №378121/41467378 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №17 від 20.11.2017. Вирішив зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН/РК: №13 від 13.11.2017 та №17 від 20.11.2017 видані Товариством з обмеженою відповідальністю Семілла Агро датою їх направлення, а саме - 29.11.2017. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.02.2019.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.02.2019 в порядку письмового провадження постановлено оскаржуване рішення суду першої інстанції. Копію означеного рішення отримано представником податкового органу 18.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 17.05.2019 Державна фіскальна служба України оскаржила його в апеляційному порядку. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 по справі №280/5043/18, яке мотивовано тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було отримано відповідачем 19.02.2019, у зв`язку з чим заявник просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском передбаченого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, а наведені заявником у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати: 1) обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку з доданням належних доказів на підтвердження вказаних обставин; 2) документ про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що апелянт у клопотанні про поновлення пропущеного строку не зазначив жодних обґрунтованих підстав його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. При цьому суд зазначив, що посилаючись на дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (18.02.2019), заявником, в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, не зазначено жодної причини, яка б свідчила про наявність об`єктивних перешкод для подання апеляційної скарги протягом тридцяти, а не вісімдесят восьми днів з моменту отримання відповідачем копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2019.

У межах строку, встановленого для усунення недоліків, на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про залучення оригіналу платіжного доручення із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Доводи податкового органу про поважність підстав пропуску строку зводяться до того, що строк на апеляційне оскарження пропущено з вини представника Державної фіскальної служби України, який супроводжував дану справу, а саме з причини його виходу 14.03.2019 на строкову службу до Збройних Сил України. При цьому, відповідач вказує, що для виявлення факту неподання апеляційної скарги у даній справі знадобився певний час, з огляду на участь представника відповідача в інших судових справах.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.06.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням причин поважності підстав пропуску такого строку. Наведені відповідачем у заяві, надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання Державної фіскальної служби України на неналежну організацію одним з його представників правової роботи, не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки Державна фіскальна служба України є суб`єктом владних повноважень що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов`язків не повинно ставитись в залежність від кадрових питань та організації правової роботи податкового органу.

Також суд апеляційної інстанції умотивовано зауважив, що організація та контроль за дотриманням належного стану здійснення претензійно-позовної роботи в установі покладається на її керівника, а тому обставини, пов`язані з роботою окремих працівників структурних підрозділів суб`єкта владних повноважень, позбавлені об`єктивного критерію і не надають заявнику можливості упродовж будь-якого необмеженого після спливу строку апеляційного оскарження часу реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення, що свідчить про наявність умотивованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі №280/5043/18.

Державна фіскальна служба України у касаційній скарзі не вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення та не зазначає про неправильне встановлення ним обставин даної справи, а лише посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, акцентує увагу на неможливості позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення з підстав неможливості підготовки платіжного доручення для сплати судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України (редакції від 03.10.20.17) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №280/5043/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Семілла Агро до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду