Рішення

від 06.09.2019 по справі 484/5761/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/1006/19

Справа: 484/5761/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочно)

05 вересня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Закревського В.І.,

при секретарі судового засідання - Ярославській С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську Миколаївської області цивільну справу за позовом Піщанобрідської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Піщанобрідська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в обгрунтування якого вказали, що відповідачка на підставі заяви та висновку діагностичного засідання Кіровоградської обласної ПМПК № 60/3 від 08.09.2010 року помістила на навчання у 2010 році до їхнього закладу свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 2010 по 2016 рік навчанням дитини не цікавилася, на канікули жодного разу не забирала, вихованням сина не займається, матеріально його не забезпечує, залишила дитину без батьківського піклування та на повному державному забезпеченні. Враховуючи зазначене, позивач просив позбавити відповідачку батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка до суду повторно не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляду справи у її відсутність не надходило, тому суд неявку відповідача вважає неповажною.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позову, оскільки відповідачка по справі протягом 8 років не проживає на території Первомайського району Миколаївської області, що унеможливлює збір необхідної інформації та документів для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Відповідно до частини 2 статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 25 від 21.07.2004 року, що підтверджується копіями паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.11.1986 року Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.07.2004 року Лисогріською сільською радою Первомайського району Миколаївської області, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із заначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 11.01.2017 року № 00017527988 (а.с. 7-8).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 01.09.2010 року, путівки управління освіти і науки Кіровоградької обласної державної адміністрації від 09.09.2010 року № 479 та витягу з протоколу діагностичного засідання Кіровоградської обласної ПМПК № 60/3 від 08.09.2019 року, неповнолітнього сина ОСОБА_2 влаштовано на навчання до Піщанобрідської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради (а.с. 12, 17, 18).

На підтвердження не виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина позивачем надано довідку від 14.12.2018 року за № 102 про знаходження на навчанні ОСОБА_2 період з 01.09.2010 року і по теперішній час, акти від 14.12.2018 року про не відвідування відповідачкою свого сина у закладі в період часу з вересня 2011 року по 20.06.2016 року та з вересня 2016 року по 14.12.2018 року (а.с. 9-11).

Згідно довідок Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 09.06.2017 року № 1-25, від 18.10.2018 року № 2354 (а.с. 14-15), відповідачка ОСОБА_1 спочатку була зареєстрована в АДРЕСА_1 , з 1999 року, але з 2012 року не проживає та місце знаходження її не відоме. Потім з 02.07.2004 року була зареєстрована по АДРЕСА_2 , однак з квітня 2011 року за вказаною адресою не проживає, з близькими та рідними не підтримує. За інформацією сільської ради проживає в м. Новоукраїнка Кіровоградської області.

Згідно довідки-характеристики Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 09.06.2017 року № 1726 (а.с. 16), ОСОБА_1 за час свого проживання на території сільської ради зарекомендувала себе негативно. Постійної роботи та місця проживання не мала, тому були відсутні речі першої необхідності та продукти харчування. Вихованням сина не цікавилася, систематично вживала алкогольні напої та вела аморальний спосіб життя.

Довідкою Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 08.08.2018 року № 1836 підтверджено відсутність зареєстрованого місця проживання в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 70).

Вирішуючи даний спір суд враховує наступне.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Крім того, ч. 4 ст. 164 СК України передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що соціального супроводу органами опіки і піклування Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області відносно сім`ї ОСОБА_1 за місцем її реєстрації не здійснювалось. До позовної заяви не додано пояснення не менше трьох сусідів про спосіб життя відповідачки; акт про участь відповідачки у вихованні дитини; акт обстеження житлово-побутових умов проживання відповідачки; довідку про склад сім`ї та реєстрацію; довідку з поштового відділення про кошти, посилки, перекази чи надходили на ім`я дитини, акт обстеження умов життя заявника, складений за його місцем знаходження, медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її духовний і розумовий розвиток, письмовий висновок органу опіки та піклування про доцільність чи недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, а також будь-яких доказів її аморальної поведінки та перебування на обліку у лікаря нарколога чи психіатра.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач належним чином не вмотивував та не довів власних доводів про обрання щодо відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, не надав належних та допустимих доказів невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків без поважних причин та те, що такий захід впливу застосовується інтересах дитини, що має для суду переважне значення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що переконливих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини матеріали справи не містять, а відтак суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 на даний час є передчасним, тому позов є недоведеним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Піщанобрідської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради (місце знаходження: вул. Леніна, с. Піщаний Брід, Добровеличківського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ: 23896967) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (місце знаходження: вул. Чкалова, 12, м. Первомайськ Миколаївської області, код ЄДРПОУ: 22436229), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2019 року.

Суддя: