Ухвала

від 30.08.2019 по справі 502/1294/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1418/19

Номер справи місцевого суду: 502/1294/19 1-кс/502/309/2019

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кілійського райсуду Одеської області від 08.08.2019 р. про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду в рамках кримінального провадження № 12019160310000337 від 30.05.2019 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про арешт майна, вилученого в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи своє рішення, пославшись на приписи ч.10 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя зазначив, що не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення речових доказів. Проте, слідчим та прокурором не були доведені підстави для арешту майна, можливість використання майна, як належного та допустимого доказу у кримінальному провадженні, а також не було враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власників майна.

Підстави, на які посилається прокурор є невмотивованими, оскільки вказівка на відповідність вилученого майна ознакам речового доказу, вимагає обґрунтування необхідності накладення арешту на вищезазначене майно.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_8 зазначив в апеляційній скарзі, що судове рішення є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню з таких підстав:

1) слідчим суддею не взято до уваги надані стороною обвинувачення докази, які підтверджують факт того, що вказане майно є речовим доказом та використовувалось як знаряддя вчинення злочину, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

2) під час розгляду клопотання стороні обвинувачення не надавались заперечення на клопотання слідчого, у зв`язку з чим прокурор був позбавлений можливості апелювати на противагу запереченням, які судом були прийняті до уваги. В тому числі, до заперечень представником ПрАт «Судноплавна компанія «Укррічфлот» нібито надано документи, які підтверджують право власності на все майно, вилучене під час огляду та прокурору вони не надавались, а також не ставилось на обговорення питання щодо долучення вказаних документів до матеріалів провадження, що є порушенням ст. 22 КПК України.

Посилаючись на наведені доводи, прокурор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно.

Правові позиції інших учасників апеляційного розгляду.

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» ОСОБА_7 зазначив наступне:

- в ухвалі слідчого судді Кілійського райсуду Одеської області від 02.08.2019р. по справі № 502/1294/19 визначено вичерпний перелік осіб, яким надається дозвіл на проведення огляду і підрозділи прикордонної служби та/або його працівники в ухвалі не вказані, у зв`язку з чим дії слідчих та прокурора при проведенні огляду території та приміщень підприємства, свідчать про беззаперечний тиск на Компанію ПрАТ «СК «Укррічфлот», з метою її дискредитації, підриву ділового іміджу та ділової репутації, з особистих мотиві;

- огляд проводився із істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, оскільки на території підприємства не проводиться жодних робіт з демонтажу суден, що свідчить про те, що слідчими надано до суду не правдиву інформацію, з метою отримання ухвали слідчого судді про проведення огляду. Окрім того, копію протоколу огляду та опису майна 02.08.2019 р. слідчими власнику майна ПрАТ «СК «Укррічфлот» або його представнику не залишено;

- в рамках проведення огляду, слідчими описано майно, яке належить ПрАТ «СК «Укррічфлот», використовується в процесах господарської діяльності товариства та не має жодного відношення до предмету кримінального провадження № 12019160310000337, яке порушено за фактом незаконної порізки та демонтажу на металобрухт суден «Київ» та «Марганець», оскільки вказані судна ПрАТ «СК «Укррічфлот» вже давно списані та продані як корпуси третім особам, на підставі відповідних договорів;

- майно придбане ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» на підставі договору купівлі-продажу металобрухту № ДРП/-100 укладеного 08.10.2018 р. за якими придбано корпуси суден «Київ» та «Марганець», є відповідні акти прийому передачі та видаткові накладні. Також, між ПрАТ «СК «Укррічфлот» та ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» на виконання робіт з господарської діяльності підприємства, укладено відповідні договори відстою корпусів суден, для законного перебування на території підприємства, укладено договір оренди частини території ПрАТ «СК «Укррічфлот», всі роботи до квітня місяця 2019 р. проводилися на законних підставах. Станом на серпень місяць роботи не проводяться, у зв`язку з виконанням підприємством інших завдань з господарської діяльності.

- в теперішній час транспортні засоби, склад, залишки металобрухту, корпуси суден «Київ» та «Марганець», зварювальні апарати, газові та кисневі балони, які належать ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» підприємством не приховуються, не пошкоджуються, не знищуються, не є предметом спору між третіми особами, підприємством не завдано шкоди жодним стороннім особам, відповідно не має жодних підстав щодо арешту вказаного майна.

- вищезазначене майно описане слідчим під час огляду 02.08.2019 р., не має ознак речових доказів передбачених ст. 98 КПК України та не відноситься взагалі до предмету розслідування кримінального провадження № 12019160310000337.

У зв`язку з викладеним, представник ПрАТ «СК «Укррічфлот» та ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, думку представника ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та ТОВ «Втор-Система» - ОСОБА_7 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчий у клопотанні зазначив, що 30.05.2019 до чергової частини Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення начальника міжрайонного ОРВ (з м.д. н.п. Ізмаїл) оперативно-розшукового управління Південного регіонального управління ДПС про те, що в затоці «Базарчук», що в м. Вилкове Кілійського району Одеської області, в порушення існуючих норм законодавства, в період часу з січня 2019 року по теперішній час, здійснюється незаконний поріз та демонтаж на металобрухт суден «Київ» та «Марганець».

30.05.2019 р. відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12019160310000337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

На підставі отриманої інформації, слідчим, в порядку ст. 40 КПК України, доручено оперативному підрозділу міжрайонного ОРВ (з м.д. н.п. Ізмаїл) ОРУ ПРУ ДПС України, здійснити проведення слідчих дій, з метою встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення та осіб причетних до вчинення вищевказаних дій, за результатами виконання якого, вказаним вище оперативним підрозділом, за допомогою засобу оперативного документування на базі квадрокоптеру «DJI MAVIK PRO» s/n08QUE7R101001Z, 31.05.2019 та 14.06.2019 проведено фото-відео рекогносцировку огляду території земельної ділянки ПрАТ «Судноплавна компанія» «Укррічфлот» розташованої за фактичною адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Промислова 8, в ході якої, виявлено, що на вказаній вище земельній ділянці здійснюється демонтаж суден «Київ» та «Марганець», що підтверджується долученими до матеріалів фотознімками

В ході досудового розслідування від свідка отримано показання про те, що на підставі рішення наглядової ради ПАТ «Укррічфлот» судна «Марганець» та «Київ», своїм ходом прибули, на територію експлуатаційної бази флоту в період з 2007-2010 рік з метою постановлення їх на холодний відстій, після чого, караванна служба, в обов`язки якої входило охорона та забезпечення збереження майна на базі, здійснила прийом від екіпажу, вказаних суден на підставі акта прийому-передачі. В подальшому, після постановлення суден на облік, членами екіпажу розпочалась процедура постановлення їх на холодний відстій, шляхом просушування трубопроводів, цистерн, систем опалення, двигунів, герметизації приміщень та повна консервація суден. Судна перебували, зовнішньо, в незмінному стані та будь-яких дій спрямованих на поріз та демонтаж частин вказаних суден не здійснювалось.

Також слідчим встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 5122310300:01:001 :0047), загальною площею 79600 кв.м. із об`єктами нерухомого майна, загальною площею 3654,7 кв. м, на якій виявлено проведення демонтажу суден «Марганець» та «Київ», згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, розташована за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н., м. Вилкове, вул. Промислова, 8 та перебуває у власності Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», код ЄДРПОУ 00017733, яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 8.

Попередня правова кваліфікація злочину, - здійснення незаконної порізки та демонтажу суден «Київ» та «Марганець», передбачена ч. 1 ст. 213 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом зтим,ні вклопотанні слідчого,ні вапеляційній скарзіне зазначенібудь-якікваліфікуючі ознакискладу злочину,передбаченого ч.1ст.213КК України,а саме здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб`єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, за якими розпочато кримінальне провадження.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, слідчий СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області просив накласти арешт на вантажний фургон (мікроавтобус) марки «Ford», модель «Transit», білого кольору, д/н НОМЕР_1 , трьохосний бортовий вантажний автомобіль марки «Камаз», зеленого кольору, д/н « НОМЕР_2 », в кузові якого, розміщенні металеві труби діаметром 100 - 120 мм., та металеві кутки; металеві труби діаметром 100- 120 мм., в кількості 20 штук, які знаходяться на землі біля вантажного автомобіля марки «Камаз»; автокран марки «ЗІЛ-130», синього кольору, державний номерний знак « НОМЕР_3 »; двопалубний самохідний моторний буксир «БТ-474» (дизель3д12а-1); несамохідну металеву баржу-площадку № НС 3121, на якій розміщенні зварювальні апарати в кількості 29 штук; несамохідну плав-майстерню ПМ - 699; судна «Київ» (тип головних механізмів - бнвд-48 2у) та «Марганець» (тип головних механізмів дизель 6НВД48У), шириною 11 метрів та довжиною 110 метрів та їх демонтовані металеві частини, які знаходяться на земельній ділянці вкритою бетонними плитами шириною 11 метрів та довжиною 23 метри; зрізані металеві фрагменти палуб «Марганець» та «Київ» в кількості 4 штуки; головки циліндричного двигуна в кількості 6 штук, шатуни в кількості 6 штук, винтеля від насосу в кількості 2 штук, які розміщені в господарському приміщенні категорії «Д»; люкові затвори в кількості 78 штук, зварювальні апарати в кількості 5 штук, кисневі балони в кількості 14 штук, газові балони в кількості 4 штук, які розміщені в господарському приміщенні категорії «Г»; кисневі балони в кількості 207 штук, які знаходяться на відкритій території земельної ділянки; металевий склад в якому знаходиться картери з коленвалом в кількості 3 штук, залишивши вказане майно на зберіганні на території земельної ділянки ПрАТ «Судноплавна компанія» «Укррічфлот», (код ЄДРПОУ 00017733).

Аналіз змістуматеріалів,долучених доклопотання слідчогопоказав,що узазначеному процесуальномудокументі,не дотриманівимоги наведенихвище нормкримінального процесуальногозакону,адже,додані доклопотання документине підтверджуютьдоводи клопотанняпро те,що вилученемайно,є предметом кримінального провадження, оскільки постанова слідчого про визнання речовими доказами не містить дати її складання, у зв`язку з чим є неналежним доказом у справі.

Також, під час розгляду провадження встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 10690 виданого 22.10.1998 року Держрічінспекцією України судновласником теплоходу «БТ 474», є акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» та відповідно до свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 07350 виданого 20.08.2004 року Держрічінспекцією України судновласником судна «ПМ-699» є акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот».

Також, згідно договору оренди нерухомого майна № 07 від 01.01.2019 року, укладеного між Приватним підприємством «Тігріс- МП» в особі ОСОБА_10 та ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі директора філії, встановлено, що орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове оплатне користування об`єкт оренди, а саме плав майстерню «ПМ-699» інв. № 441.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи матеріали провадження у співвідношенні із поясненнями сторін, надані ними в судовому засіданні апеляційного суду, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не вмотивовано належним чином необхідність накладення арешту на все зазначене у клопотанні майно, не встановлено власників всього майна та не обґрунтовані підстави накладення арешту на це майно в рамках розгляду кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», а також ТОВ «Втор-Система» на законних підставах володіють суднами «Марганець» та «Київ» на підставі відповідних договорів, а обставини, зазначені слідчим у клопотанні про арешт майна щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, як на підставу для арешту вилученого майна, в ході апеляційного розгляду не знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.

Також, згідно листа ТОВ «ВТОР-СИСТЕМА» № 146/1 від 06.08.2019 року, який міститься в матеріалах провадження, керівник підприємства підтвердив, що на території ПрАТ «СК «Укррічфлот» роботи щодо порізки та демонтажу на металобрухт суден «Київ» та «Марганець» не здійснюються з квітня 2019 року.

Мотивуючи необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, правильно дійшов висновку про те, що в рамках проведення огляду, слідчими описано майно, яке належить ПрАТ «СК «Укррічфлот», використовується в процесах господарської діяльності товариства та не має жодного відношення до предмету кримінального провадження № 12019160310000337, яке порушено за фактом незаконної порізки та демонтажу на металобрухт суден «Київ» та «Марганець», оскільки вказані судна ПрАТ «СК «Укррічфлот» вже списані та продані як корпуси третім особам, на підставі відповідних договорів.

Відповідно доч.3ст.407КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо:1)залишити ухвалубез змін;2)скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Отже, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні відповідають фактичним обставинам справи, правильно зазначено на необґрунтованість клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно.

З огляду на викладене вище, аналіз змісту ухвали слідчого судді щодо відмови у накладенні арешту на майно свідчить про те, що вона є обґрунтованою, вмотивованою, а отже законною, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 08.08.2019 р. про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, перелік якого міститься в мотивувальній частині ухвали, вилучене в ходіпроведення оглядуза адресою:Одеська область,Кілійський район,м.Вилкове,вул.Промислова,8 в рамках кримінального провадження № 12019160310000337 від 30.05.2019 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4