Рішення

від 03.09.2019 по справі 914/1081/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 Справа № 914/1081/19

За позовом: Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс", м. Пустомити Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства "Перфект Плюс", с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 10 973 грн. 52 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

за участю секретаря Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: Грищук О.Ю. - керівник-лісничий

від відповідача: не з`явився

Процесуальні дії у справі:

Позов заявлено Пустомитівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП "Галсільліс" до Приватного підприємства "Перфект Плюс" про стягнення 10 973 грн. 52 коп. заборгованості за договором №02/11/2017 від 02.11.2017 року.

Ухвалою суду від 06.08.2019 р. (після усунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, та з врахуванням періоду перебування судді у щорічній відпустці) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 03.09.2019 р.; повідомлено учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

В судовому засіданні 03.09.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просив позов задоволити повністю.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні 03.09.2019 р. не скористався, про дату, час та місце судового засідання був належно повідомлений, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, яке вручено відповідачу 09.08.2019 р. Ухвалою суду явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою. Також відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, визначених ч.4 ст.252 ГПК України, а також беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання 03.09.2019 р. судом обов`язковою не визнавалася, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача:

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач на виконання умов договору поставки №02/11/2017 від 02.11.2017 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 21 973,52 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку. Також позивач направив відповідачу вимогу №31 від 12.03.2019 р. про сплату дебіторської заборгованості, в якій вимагав протягом семи днів з дня отримання вимоги оплатити заборгованість за отриману лісопродукцію, яка станом на 01.03.2019 р. становить 10 973,52 грн. Проте заборгованість залишилась відповідачем не оплаченою. Таким чином станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача складає 10 973,52 грн., яку позивач просить стягнути.

Позиція відповідача:

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та не повідомив суду поважних причин неподання відзиву. Враховуючи що ухвалу суду про відкриття провадження у справі вручено відповідачу 09.08.2019 р. (згідно наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення), 15-денний строк для подання відзиву в даній справі сплив та вважається вичерпаним.

Обставини встановлені судом:

Між Пустомитівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП "Галсільліс" (продавцем) та Приватним підприємством "Перфект Плюс" (покупцем) 02.11.2017 року укладено договір поставки №02/11/2017, відповідно до умов якого: (п. 1.1) продавець (позивач) продасть, а покупець (відповідач) купить круглі лісоматеріали твердих, м`яких та хвойних порід згідно товарно-транспортної накладної, на загальну суму 200 000,00 грн. по факту приймання; (п.2.1) попередня оплата на розрахунковий рахунок продавця або по факту прийомки на нижньому, верхньому проміжному складі; (п. 3.2) продукція вважається передана продавцем та прийнята покупцем за кількістю та якістю, згідно з підписаними сторонами накладними.

Пунктами п. 6.1, 6.2, 6.3 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р. Договір може бути розірваний за спільною згодою сторін. Якщо після закінчення строку дії договору протягом одного місяця сторони не виявляють бажання розірвати договір, то він вважається продовженим на рік.

Докази, які б вказували на те що сторони договору домовились про розірвання договору в матеріалах справи відсутні.

На підтвердження належного виконання умов договору поставки №02/11/2017 від 02.11.2017 р. позивач долучив до матеріалів справи підписані та скріплені печатками сторін без жодних зауважень копії товарно-транспортних накладних №000350 від 03.12.2018 р. на суму 7 231,49 грн., №000357 від 06.12.2018 р. на суму 7 189,79 грн., №000354 від 05.12.2018 р. на суму 7 552,24 грн. та копії специфікацій-накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених, до кожної вказаної товарно-транспортної накладної, які свідчать, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято лісоматеріали на загальну суму 21 973,52 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, оплативши позивачу, згідно платіжних доручень №1158 від 14.01.2019 р. та №1160 від 22.01.2019 р. (призначення платежу: оплата за пиловник хвойних порід згідно договору №02/11/2017 від 02.11.2017 р.) - 11 000,00 грн. Докази, які б підтверджували оплату решти отриманого товару в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи наявна вимога №31 від 12.03.2019 р. про сплату дебіторської заборгованості, якою позивач вимагав у відповідача протягом семи днів з дня отримання вимоги оплатити заборгованість за отриману лісопродукцію, яка станом на 01.03.2019 р. становить 10 973,52 грн. (докази вручення відповідачу 16.03.2019 р. вимоги додаються). Проте відповідач на вимогу позивача виниклу заборгованість не погасив.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором по своєчасній оплаті товару, відтак позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 10 973 грн. 52 коп. - основного боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач будь-яких заперечень на позовну заяву суду не надав, доказів погашення боргу не представив, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 973 грн. 52 коп., яка підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін товарно-транспортними накладними №000350 від 03.12.2018 р., №000357 від 06.12.2018 р. та №000354 від 05.12.2018 р. та специфікаціями-накладними на відпуск лісоматеріалів необроблених, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №2347 від 06.06.2019 р. в розмірі 1 921 грн. 00 коп., та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 07.06.2019 р., покладається на відповідача.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241, 247, 250, 251, 252, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Перфект Плюс" (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд. 327, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35845521) на користь Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" (79013, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, буд. 22 А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31300053) 10 973 грн. 52 коп. - основного боргу та 1 921 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 09.09.2019 р.

Суддя Морозюк А.Я.