Рішення

від 05.09.2019 по справі 160/4348/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Справа № 160/4348/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняМілєвської А.В. за участі: представника позивача представника відповідача Мотуза О.В. Лейченко І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1598/250/АВ/ТД-ФС/387 від 25.04.2019 року, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Укренергоремонт про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1598/250/АВ/ТД-ФС/387 від 25.04.2019р., якою на Приватне акціонерне товариство Укренергоремонт накладено штраф у розмірі 3755700,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків відповідача щодо виникнення між товариством та фізичними особами трудових відносин, та відповідно про допуск фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оскільки з фізичними особами укладені цивільно-правові договори. Також позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення без розгляду заперечень товариства на акту інспекційного відвідування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 15.05.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

06.06.2019р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач заперечував проти адмініративного позову та просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування правової позиції відповідач посилається на те, що під час аналізу наданих в -ході проведення інспекційного відвідування документів під час перевірки питання оформлення трудових відносин встановлено допуск 30 осіб до праці без укладання трудових договорів, оформлення наказів чи розпоряджень та без повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівників на роботу.

19.06.2019р. позивачем надана відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій позивач наводить правове обґрунтування виникнення між товариством та фізичними особами саме цивільних правовідносин, та відсутності правових підстав для застосування штрафу на наслідками інспекційного відвідування. Також зазначає про визнання Шостим апеляційним адміністративним судом нечинною постанову КМ України від 29.04.2017р. №295.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 27.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09.07.2019р. та 05.09.2019р. до Дніпропетровського окружного адмініративного суду надійшли пояснення відповідача щодо обставин розгляду справи про накладення штрафу та щодо не розгляду зауважень позивача на акт інспекційного відвідування відповідно.

В судовому засіданні 05.09.2019р. представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі. Також представником зазначено, що у товариства відсутнє в повній мірі спеціальне обладнання необхідне для виконання робіт, які є предметом спірних договорів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №929-р Питання Державної служби з питань праці , на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою КМ України від 11.02.2015 року №96 (надалі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Таким чином, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області як територіальний орган Держпраці України (Державної служби України з питань праці), є суб`єктом владних повноважень, а спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

20.03.2019р. на підставі інформації наданої листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2019р. №4715/05-05/26 (вх.4929 від 06.03.2019р.), прийнято наказ №416-1 Про призначення інспекційного відвідування , згідно якого головному державному інспектору питань додержання законодавства про працю, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці в Криворізькому регіоні ОСОБА_1 та головному державному інспектору питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці в Дніпропетровському регіоні ОСОБА_5 доручено, у період з 20.03.2019р. по 02.04.2019р. провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Приватному акціонерному товаристві Укренергоремонт за адресою: 50004, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул.Гданцівська, б.37-Б, код ЄДРПОУ 21888124.

20.03.2019р. головному державному інспектору питань додержання законодавства про працю, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці в Криворізькому регіоні ОСОБА_1 та головному державному інспектору питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці в Дніпропетровському регіоні ОСОБА_5 виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №66 для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування додержання вимог законодавства про працю у ПрАТ Укренергоремонт .

02.04.2019р. інспекторами праці ОСОБА_5 та ОСОБА_1 складено акт інспекційного відвідування №ДН1598/250/АВ, в якому зазначено, що керівництвом товариства фактично було допущено 30 фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінету Міністрів України, що є порушення вимог ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування 30 найманих працівників.

Зокрема, в акті зазначено, що протягом 2018-2019 років між ПрАТ Укренергоремонт в особі директора ОСОБА_4 та фізичними особами було укладено 30 договорів підряду у яких визначено порядок виконання робіт постійного характеру, тобто договорів з одним і тим же виконавцем переукладався кожен місяць строком на один місяць напротязі 2018- 2019 років (прізвища виконавців, номери договорів, їх дати та термін дії наведені в Таблиці №1 акту інспекційного відвідування, заперечень щодо змісту Таблиці №1 сторонами суду не подавалися).

Пунктом 1.3 Договорів визначено, що виконана робота повинна відповідати вимогам технічної документації виданої замовником виконавцеві. Після закінчення робіт, виконавець зобов`язаний повернути технічну документацію замовникові. У певних випадках така документація виконавцю не повертається. Тобто, власник підприємства, зобов`язується забезпечувати виконавця усім необхідним для виконання зазначених в договорах робіт.

У додатках до договорів визначено зміст робіт мех обробка , шифрування найменування та кількість у штуках виробів. Тобто, предметом укладених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. При цьому, в цих договорах не визначено обсягу, вид та об`єм виконуваної роботи, робота має постійний характер виконання.

На підставі зазначеного акту інспекційного відвідування від 02.04.2019р., першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнята постанова від 25.04.2019р. №ДН1598/250/АВ/ТД-ФС/387про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на ПрАТ "Укренергоремонт" накладено штраф у розмірі 3755700,00 грн. (4173 грн. х 30-й розмір х 30 осіб).

Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно абз.3 ст.1 Закон № 877-V, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю булаврегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295(чинного на час проведення інспекційного відвідування, далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 1 статті 24 цього Кодексу, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. У трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.

Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі №200/9385/16 та від 28 лютого 2019 року у справі №824/766/16-а.

Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та громадянами України, відомості про яких зазначені у Таблиці №1 акту інспекційного відвідування.

Зі змісту наявних в матеріалах справи однотипних договорів, укладених товариством з вищезазначеними фізичними особами вбачається, що останні зобов`язуються на свій ризик виконати роботу відповідно до додатків до цього договору (що є невід`ємними частинами договору), за винагороду, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу і сплатити її (п.1.1. договорів). Термін виконання робіт вказується в додатках до договорів (п.1.2). Виконана робота повинна відповідати вимогам технічної документації, виданої замовником виконавцю…(п.1.3.). Виконавець виконує свої обов`язки за договором у зручний для нього час (не порушуючи розумних строків) та у зручному для нього місці (у тому числі на території замовника).

Згідно однотипних додатків до договорів №1, останні містять шифри (найменування) виробів та їх кількість у штуках. В письмових поясненнях від 04.07.2019р. представник позивача зазначив, що у додатках визначено відповідні шифри (коди) робіт згідно технічної документації. Технічна документація є обов`язковою для виконання робіт з механічної обробки та інших робіт з металу, оскільки саме технічно документація містить в собі точний опис деталей, їх розміри та інші властивості та особливості.

Згідно положень ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З наведеної норми слідує, що предметом договору підряду є будь-яка робота, в процесі виконання якої створюється результат, за завданням замовника. При цьому єдність роботи та її результат є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів.

Системний аналіз наведених норм та умови договорів дозволяє дійти висновку про те, що фізичними особами виконувалася індивідуально визначена робота, на власний ризик, переважно своїми засобами і інструментами, та за завданням замовника, що відповідає істотним умовам цивільно-правовому договору (договору підряду).

З урахуванням наведеного в сукупності, висновки відповідача про порушення позивачем вимог ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України є помилковими.

Разом з тим, суд зауважує, що скасування Порядку №295 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес лігал Сервіс Груп , фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявлюся самостійних вимог на предмет спору: Державна служба України з питань праці, Державна регуляторна служба України, не свідчить про протиправність перевірки позивача, оскільки станом на час проведення такої перевірки Порядок №295 був чинним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.2 ст.73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи помилковість висновків відповідача та виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1598/250/АВ/ТД-ФС/387 від 25.04.2019 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Укренергоремонт" (вул.Гданцівська, буд.37Б, м.Кривий Ріг, 50004; код ЄДРПОУ 21888124) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, буд.3, м.Дніпро, 49107; код ЄДРПОУ 39788766).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09.09.2019 року.

Суддя Д.В. Сидоренко