Ухвала

від 06.09.2019 по справі 278/886/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

06 вересня 2019 року м. Житомир справа № 278/886/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Артхаус Полісся" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артхаус Полісся" звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення штрафу у розмірі 57630,00 грн.

Ухвалою від 24.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

05.09.2019 представником позивача подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради вчиняти дії з проведення позапланових перевірок ТОВ "Артхаус Полісся" за адресою: вул.Хлібна, 22-б, до набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування клопотання зазначив, що позивачу стало відомо про те, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради готується проведення чергової позапланової перевірки ТОВ. Чисельне проведення позапланових перевірок призводить до порушення прав та законних інтересів позивача, перешкоджає його господарській діяльності, є зловживанням службовим становищем. Фактично, проведення позапланових перевірок під час судового розгляду справи № 278/886/19 призведе до нових судових спорів, що об`єктивно унеможливить ефективний захист судом прав позивача.

Отже, з метою запобігання подальшому порушенню прав та інтересів позивача шляхом проведення безпідставних позапланових перевірок, просить вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, розгляд клопотання представника позивача здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Частинами 1,2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу положень ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд вбачає, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити позапланові перевірки підприємства представник позивача вказує на те, що такі дії призведуть до порушення прав та законних інтересів позивача, перешкоджають його господарській діяльності та є зловживанням службовим становищем, що фактично призведуть до нових судових спорів, що об`єктивно унеможливить ефективний захист судом прав позивача.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, такі твердження позивача є лише припущеннями, жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам та інтересам, яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі його прийняття на користь позивача останнім не надано.

При цьому, вірогідність таких дій з боку відповідача у майбутньому не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В той же час, застосування заходів забезпечення позову зазначеним шляхом матиме наслідком втручання у компетенцію державного органу, оскільки призначення та проведення перевірок є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. Вжиття таких заходів не стосується предмету спору.

Таким чином, забезпечення такого позову в заявлений позивачем спосіб не відповідає завданню адміністративного судочинства, оскільки не усуває ускладнень виконання рішення суду по суті спору, загрози його невиконання чи перешкоди у такому виконанні, рівно як і не сприяє ефективному захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Артхаус Полісся" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос