Постанова

від 04.09.2019 по справі 910/451/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. Справа№ 910/451/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р.

у справі № 910/451/19 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс протект"

до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг

Авангард" в особі філії "Кросс-П/Ф" "Зоря"

про стягнення 279 443,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс протект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Кросс-П/Ф" "Зоря" 207 848,00 грн. заборгованості з оплати охоронних послуг за договором від 28.07.2017 № 28/07/17к, 29 729,48 грн. інфляційних втрат, 8 299,45 грн. 3 % річних та 33 566,32 грн. пені за час прострочення.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань у частині своєчасної оплати спожитих послуг. Так, у позовній заяві вказується, що позивач у 2017 році надавав відповідачеві охоронні послуги, які останній зобов`язався оплачувати до десятого числа місяця, що слідує за звітним (по актам за липень-жовтень), проте не зробив цього навіть після отримання претензій, що змусило позивача звернутися до суду з цим позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі №910/451/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі в особі філії "Кросс-П/Ф" "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс протект" 207 848 грн. боргу, 28 447 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 7 805 грн. 21 коп. 3 % річних, 19 049 грн. 92 коп. пені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі в особі філії "Кросс-П/Ф" "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в доход Державного бюджету України 3947 грн. 26 коп. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс протект" в доход Державного бюджету України 244 грн. 39 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 - головуюча суддя; судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19 залишено без руху.

23.04.2019р. від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення №9521470370 від 08.04.2019р. про сплату судового збору.

Розпорядженням № 09.1-08/1067/19 Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/451/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. апеляційну скаргу у справі № 910/451/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 - головуюча суддя; судді - Іоннікова І.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі №910/451/19.

07.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

20.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

31.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019р. розгляд справи відкладено на 24.06.2019р.

24.06.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Розпорядженням від 24.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/451/19 у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. з 18.06.2019 по 02.07.2019, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.

Відповідно до витяту з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019р. сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя ОСОБА_1 судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19 прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 15.07.2019р.

08.07.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. розгляд справи відкладено на 05.08.2019р.

Розпорядження № 09.1-07/354/19 Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 р. у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/451/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 р. апеляційну скаргу у справі 910/451/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19, розгляд справи призначено на 04.09.2019р.

27.08.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Розпорядження № 09.1-08/3424/19 Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/451/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р апеляційну скаргу у справі № 910/451/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. справу № 910/451/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Встановлено, що 04.09.2019р. представники відповідача та позивача у судове засідання не з`явилися, хоча останнім 27.08.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому просить суд розгляд справи відкласти, а у разі неявки в судове засідання відповідача чи його представника вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача та ухвалити відповідне рішення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.07.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс протект" в якості виконавця та Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Кросс-П/Ф" Зоря" в якості замовника уклали договір про надання охоронних послуг № 28/07/17к (далі - договір), за умовами якого охоронне агентство, тобто позивач, зобов`язувався забезпечити недоторканність об`єкту охорони, який передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об`єкту під охорону, а замовник зобов`язався щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену договором плату.

Відповідно до п. 2.2 договору об`єкт, який передається під охорону, визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.3 договору , охорона об`єкта здійснюється згідно з дислокації (додаток 1 до договору), інструкції по охороні об`єкта замовника (додаток 2) та положень цього договору.

Об`єктом охорони для цілей укладеного договору сторони визначили будинок, споруду, приміщення (сукупність приміщень) чи ділянку місцевості, та майно на цій території чи в приміщенні, що перебуває під охороною (п. 1.2 договору). Під товарно-матеріальними цінностями визначено матеріальні активи, які замовник утримує на об`єкті охорони з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Відповідно до п .10.1 договору, договір набирає чинності з 28.07.2017 та діє до 28.07.2018.

Згідно з п. 10.2 договору, за згодою сторін, термін дії договору може бути продовжений на строк не більше, ніж на один календарний рік, після письмового укладання та підписання сторонами додаткової угоди.

Відповідно до п. 7.3 договору порядок взаєморозрахунків та проведення оплати за надані послуги було визначено, що загальна сума щомісячної плати вираховується шляхом перемножування вартості людино/години на об`єкті охорони (28 грн./год.), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно з дислокацією (6 цілодобових постів) та складає 122 976,00 грн. без ПДВ (п. 7.3).

Оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 7.5 договору охоронне агентство зобов`язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним.

В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи з фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору.

Замовник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг.

У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

В якості додатків до договору сторони підписали: дислокацію об`єкту охорони (додаток № 1), інструкцію по охороні об`єкту (додаток № 2), протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об`єкту (додаток № 3), акт прийняття об`єкту під охорону (додаток № 4), акт обстеження технічного стану об`єкту (додаток № 5), доповідну записку про результати виконаної роботи з охорони об`єкту за минулу добу (додаток № 6), акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей (додаток № 7).

Згідно з протоколом узгодження договірної ціни від 28.07.2017р. вартість послуг за один календарний місяць вираховується на формулою і становить 122 976,00 грн.

За актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 03.08.2017р. замовник передав, а виконавець під охорону 530 одиниць товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 91 438 595,88 грн.

28.07.2017р. за актом прийняття об`єкта під охорону замовник передав, а охоронне агентство прийняло під охорону 17 приміщень і об`єктів за наведеним в акті переліком.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконання відповідачем обов`язку з оплати прийнятих послуг, що надавалися позивачем у липні, серпні, вересні та жовтні 2017 року вартістю 305 240,00 грн., адже оплаченими з боку відповідача є послуги на суму 97 392,00 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ( ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору та на підтвердження факту надання замовником і прийняття виконавцем охоронних послуг сторони склали і належним чином документально оформили акти надання послуг від 31.07.2017 № 16 на суму 7 392,00 грн. за липень 2017 року, від 30.08.2017 № 24 на суму 96 332,00 грн. за серпень 2017 року, від 05.10.2017 № 29 на суму 101 372,00 грн. за вересень 2017 року та від 31.10.2017 № 34 на суму 100 144,00 грн. за жовтень 2017 року. Заперечень щодо правильності складання і оформлення цих актів, а також повноважень осіб, які їх підписали, суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що 26.09.2017р. відповідач перерахував позивачеві 7 392,00 грн. та 50 000,00 грн. з посиланням на договір від 28.07.2017р. № 28/07/2017к, а 30.10.2017р. перерахував ще 40 000,00 грн. з таким же призначенням платежу. Загалом на суму 97 392,00 грн.

01.11.2017р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання охоронних послуг, відповідно до якої дійшли згоди про припинення дії договору від 28.07.2017 № 28/07/17к з 01.11.2017р.

01.11.2017р. прийняті позивачем під охорону об`єкти та товарно-матеріальні цінності були повернуті виконавцем замовнику.

Відповідач не заперечив обставин того, що договір сторін було припинено за взаємною згодою сторін з ініціативи позивача, що була зумовлена неналежним виконанням замовником грошових зобов`язань. Також, відповідач фактично не заперечив обставин прострочення у правовідносинах з позивачем та факт наявності простроченої заборгованості за договором про надання охоронних послуг у сумі 207 848,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач є таким, що порушив грошові зобов`язання за договором та заборгував позивачеві 207 848,00 грн., а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що дострокове припинення дії договору означає для сторін те, що виконавець не надаватиме охоронні послуги, а у замовника не виникатиме обов`язку з їх прийняття та оплати. Проте, прострочені грошові зобов`язання підлягають виконанню у будь-якому випадку.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 33 566,32 грн. пені, 29 729,48 грн. інфляційних втрат та 8 299,45 грн. 3 % річних за час прострочення, а саме:

- за актом від 31.07.2017 № 16 позивач нараховує

140,30 грн. інфляційних втрат з 11.07.2017 по 26.07.2017;

27,95 грн. 3 % річних з 11.08.2017 по 26.09.2017;

232,90 грн. пені з 11.08.2017 по 26.06.2019;

- за актом від 30.08.2017 № 24 позивач нараховує

4 516,59 грн. інфляційних втрат з 29.09.2017 по 10.01.2019, з яких 1 926,64 грн. на суму 96 332,00 грн. з 11.09.2017 по 26.09.2017, 1 555,50 грн. на суму 48 259,00 грн. з 27.09.2017 по 30.10.2017 та 1 034,45 грн. на суму 7 887,00 грн. з 31.10.2017 по 10.01.2018;

471,86 грн. 3 % річних з 11.09.2017 по 10.01.2019, з яких 118,77 грн. на суму 96 332,00 грн. з 11.09.2017 по 29.06.2017, 125,67 грн. на суму 46 332,00 грн. з 27.09.2017 по 30.10.2017, 227,43 грн. на суму 6 332,00 грн. з 31.10.2017 по 10.01.2019;

2 814,27 грн. пені з 11.09.2017 по 10.03.2018, з яких 1 055,69 грн. на суму 96 332,00 грн. з 11.09.2017 по 26.09.2017, 1 089,12 грн. на суму 46 332,00 грн. з 27.09.2017 по 30.10.2017 та 669,46 грн. на суму 6 332,00 грн. з 31.10.2017 по 10.03.2018;

- за актом від 05.10.2017 № 29 позивач нараховує

13 288,55 грн. інфляційних втрат з 11.10.2017 по 10.01.2019;

3 799,37 грн. 3 % річних з 11.10.2017 по 10.01.2019;

15 055,82 грн. пені з 11.10.2017 по 10.04.2018;

- за актом від 31.10.2017 № 34 позивач нараховує

11 784,04 грн. інфляційних втрат з 11.11.2017 по 10.01.2019;

4 000,27 грн. 3 % річних з 11.11.2017 по 10.01.2019;

15 453,33 грн. пені з 11.11.2017 по 10.05.2018.

У приєднаному до позовної заяви розрахунку ціни позову позивач декілька допускався описок у кінцевій даті нарахування інфляційних втрат та пені, вказуючи 10.01.2018, замість 10.01.2019, адже з огляду на текст позовної заяви і визначену у цифровому написанні кількість днів прострочення та суми таких нарахувань, мова йде про нарахування до 10.01.2019. А тому, перевіряючи розрахунок позивача та проводячи уточнюючий розрахунок суду, суд керується саме датою 10.01.2019.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойку у вигляді пені за порушення строків оплати за договором сторони погодили у п. 5.9 договору, де вказується, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства, замовник зобов`язаний оплатити охоронному агентству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Враховуючи факт прострочення відповідача, вимоги про стягнення договірної неустойки та 3 % річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до уточненого розрахунку, що проведений судом та з огляду на процесуальне обмеження виходу за межі позовних вимог (де деякими графами нарахувань, суми, що визначені відповідно до уточненого розрахунку суду, є більшими, ніж суми, визначені позивачем, але з огляду на відсутність у суду повноважень щодо виходу за межі позовних вимог, ці нарахування задовольняються за розрахунком позивача).

Крім того, відповідачем фактично було зроблено заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, а тому, позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом частково, з урахуванням відповідного строку спеціальної позовної давності (з 12.01.2018 по дату, визначену позивачем) зважаючи на таке.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, у ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вказується, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, ст. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою законодавства, якою встановлено шестимісячний строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення пені у цьому спорі.

Позовну заяву було оформлено та надіслано 12.01.2019р., тобто з пропуском спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені, що повинен обмежуватися 12.01.2018р.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Здійснивши перерахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 28 477,29 грн. інфляційних втрат, 7 805,21 грн. 3 % річних та 19 049,92 грн. пені, а саме:

- за актом від 31.07.2017 № 16 стягується

140,30 грн. інфляційних втрат з 11.07.2017 по 26.07.2017;

27,56 грн. 3 % річних з 11.08.2017 по 26.09.2017;

0,00 грн.;

- за актом від 30.08.2017 № 24 стягується

3 234,40 грн. інфляційних втрат з 29.09.2017 по 10.01.2019, з яких 1 926,64 грн. на суму 96 332,00 грн. з 11.09.2017 по 26.09.2017, 555,98 грн. на суму 46 332,00 грн. з 27.09.2017 по 30.10.2017 та 751,78 грн. на суму 6 332,00 грн. з 31.10.2017 по 10.01.2018;

471,87 грн. 3 % річних з 11.09.2017 по 10.01.2019, з яких 118,77 грн. на суму 96 332,00 грн. з 11.09.2017 по 29.06.2017, 125,67 грн. на суму 46 332,00 грн. з 27.09.2017 по 30.10.2017, 227,43 грн. на суму 6 332,00 грн. з 31.10.2017 по 10.01.2019;

317,81 грн. пені з 12.01.2018 (дата, обмежена строком позовної давності) по 10.03.2018 (дата, визначена позивачем) на суму 6 332,00 грн.;

- за актом від 05.10.2017 № 29 стягується

13 288,55 грн. інфляційних втрат з 11.10.2017 по 10.01.2019;

3 799,37 грн. 3 % річних з 11.10.2017 по 10.01.2049%

8 015,33 грн. пені з 12.01.2018 (дата, обмежена строком позовної давності) по 10.04.2018 (дата, визначена позивачем) на суму 101 372,00 грн.;

- за актом від 31.10.2017 № 34 стягується

11 784,04 грн. інфляційних втрат з 11.11.2017 по 10.01.2019;

3 506,41 грн. 3 % річних з 11.11.2017 по 10.01.2019;

10 716,78 грн. пені з 12.01.2018 (дата, обмежена строком позовної давності) по 10.05.2018 (дата, визначена позивачем) на суму 100 144,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019р. у справі № 910/451/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард".

3. Матеріали справи № 910/451/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 10.09.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

Н.Ф. Калатай