Постанова

від 09.09.2019 по справі 927/368/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Справа№ 927/368/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 (повне рішення складено 04.07.2019)

у справі № 927/368/19 (суддя Фетисова І. А.)

за позовом Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський"

про стягнення 289 379,25 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Приватне підприємство "Регіональний Охоронний Альянс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" (далі - відповідач) про стягнення 289 379,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором №17/01/16 про надання охоронних послуг від 05.01.2016 в частині здійснення розрахунків за отримані послуги з охорони об`єкту. У зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість у розмірі 289 379,25 грн., з яких: 262 510,00 грн. сума основної заборгованості, 5 764,98 грн. сума 3% річних та 21 104,27 грн. сума інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" на користь Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" борг у сумі 19 810 грн., 3 % річних у сумі 39,16 грн., індекс інфляції у сумі 52,47 грн. та 221,86 грн. судового збору.

У решті позовних вимог про стягнення боргу в сумі 242 700 грн., індексу інфляції в сумі 21 051,80 грн. та 3 % річних у сумі 5 725,82 грн. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов`язку своє зобов`язання щодо оплати за надані послуги виконав частково, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В частині відмови у задоволенні позову суд вказав, що, оскільки позивач не надав доказів вручення (направлення) відповідачу рахунків на оплату послуг, які прийняті відповідачем по актам: №ОУ-0000218 від 31.10.2017; №ОУ-0000198 від 30.09.2018; №ОУ-0000221 від 31.10.2018; №ОУ-0000244 від 30.11.2018; №ОУ-0000267 від 31.12.2018; №ОУ-0000017 від 31.01.2019, то суд прийшов до висновку про відсутність порушеного права позивача відповідачем та відсутність факту прострочки у виконанні грошового обов`язку відповідачем перед позивачем. Також суд вказав, що невручення (ненаправлення) відповідачу рахунків на оплату послуг свідчить про прострочку кредитора - позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням , Приватне підприємство "Регіональний Охоронний Альянс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі №927/368/19 скасувати в частині відмови позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" заборгованості у сумі 242 700, 00 грн., індексу інфляції в сумі 21 051,80 грн. та 3 % річних в сумі 5 725,82 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що на початку кожного місяця, що йшов за звітним, всі рахунки на оплату разом з актами здачі-прийняття робіт вручались повноважному представнику відповідача нарочно, після чого відповідач приймав рішення про підписання наданих йому актів здачі-прийняття робіт.

Скаржник стверджує, що вимоги пункту 4.2 договору не встановлюють для позивача чіткого порядку вручення відповідачу рахунку на оплату, тому, на думку позивача, твердження суду першої інстанції, що позивач не надав доказів вручення або направлення відповідачу рахунків поштою є безпідставними.

Апелянт також вказує, що всі акти здачі-прийняття робіт, що були надані відповідачу згідно з договором про надання охоронних послуг містять в своєму тексті фразу, що представники замовника та виконавця склали цей акт про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку, при цьому у всіх актах зазначався номер рахунку та дата рахунку. Апелянт звертає увагу, що всі акти здачі-прийняття робіт затверджені печатками та підписані сторонами, що, на думку скаржника, свідчить про отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату послуг разом із актами здачі - прийняття робіт.

Крім того, апелянт наголошує, що доказом отримання відповідачем рахунків на оплату є банківські виписки по частково оплаченим та оплаченим невчасно актам здачі-прийняття робіт, в яких в призначенні платежу відповідач посилався на номери та дату рахунків на оплату.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 20.08.2019, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що позивачем до загальної суми боргу включено вартість послуг за лютий-березень 2019 у розмірі 52 000,00 грн, що є неправомірним, враховуючи п. 4.2 договору. В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі наданих послуг за вказані місяці.

Відповідач також зазначає, що з аналізу пункту 4.2 договору видно, що акт приймання-передачі наданих послуг є документом, який лише підтверджує факт надання послуг за відповідний період (календарний місяць) та відповідно до законодавства є підставою для виникнення з боку замовника грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг, однак не є самостійною підставою для початку строку (моменту) оплати наданих послуг, оскільки додатковою умовою є отримання замовником відповідного рахунку від надавача послуг. Лише виконання обох умов у сукупності свідчить про настання строку оплати та розпочинає відлік відстрочки у 60 днів з настання такого моменту.

Відповідач звертає увагу, що права позивача на оплату наданих послуг не порушені, а отже не потребують судового захисту, оскільки строк оплати за актами №ОУ-0000218 від 31.10.2017; №ОУ-0000198 від 30.09.2018; №ОУ-0000221 від 31.10.2018; №ОУ-0000244 від 30.11.2018; №ОУ-0000267 від 31.12.2018; №ОУ-0000017 від 31.01.2019 відповідно до умов укладеного договору ще не настав.

Узагальнені доводи заперечення на відзив

27.08.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Приватним підприємством "Регіональний Охоронний Альянс" подано заперечення на відзив, в яких позивач зазначає, що до суми основного боргу 262 510,00 грн. увійшла вартість послуг позивача згідно актів здачі-прийняття робіт №ОУ-0000038 від 28.02.2019 за лютий 2019 на суму 26 000,00 грн. та №ОУ-0000058 від 31.03.2019 за березень 2019 на суму 26 000,00 грн. На день подання позовної заяви до суду, з врахуванням 60-ти денного відтермінування сплати вартості послуг, що встановлений пунктом 4.2 договору, строк сплати для відповідача по цим актам не настав. На день винесення рішення Господарським судом Чернігівської області обов`язок відповідача щодо сплати вартості послуг позивача за лютий-березень 2019 настав, проте відповідач в період слухання справи в суді першої інстанції дану суму боргу позивачу не сплатив. У зв`язку з чим позивач в апеляційній скарзі включив суму боргу у розмірі 52 000,00 грн., як вартість несплачених в строк робіт до суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 справу № 927/368/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №927/368/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі № 927/368/19 та справу призначено до розгляду на 09.09.2018.

Явка представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 20.08.2019, просило розгляд справи провести без участі представника.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представника позивача про розгляд справи у його відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Директор Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.09.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

05.01.2016 між Приватним підприємством "Регіональний Охоронний Альянс" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" (далі - замовник) укладено договір №17/01/16 про надання охоронних послуг (далі - договір) (т. 1; а.с. 21-29). Відповідно до умов якого замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги (послуги з охорони майна), а саме приймає під охорону об`єкт, вказаний в дислокації (додаток № 1 до договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як контрольно-пропускний режим та інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об`єкту та дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються з замовником.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконавець надає замовнику послуги з охорони щодо офісних та складських приміщень, цехів по виробництву продукції, території об`єкту, матеріальних цінностей та іншого майна, яке знаходиться як в приміщеннях, так і на відкритих майданчиках об`єкта охорони. Охорона матеріальних цінностей, які знаходяться за межами приміщень, що охороняються, здійснюється за окремою угодою, що є додатком до даного договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору замовник бере на себе зобов`язання приймати належним чином надані послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору охорона надає послуги з першого дня чинності договору, здійснюючи функцію нагляду за об`єктом, що охороняється.

Вартість послуг становить 31512,60 грн в т.ч. ПДВ (20%) щомісяця (пункт 4.1 договору).

Сторони у пункті 4.2 договору встановили, що оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно в безготівковому порядку з відтермінуванням платежу 60 діб з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний звітний період та отримання замовником відповідного рахунку на оплату, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони.

Факт надання замовнику послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) (пункт 7.1 договору).

Щомісяця з 1 по 5 число місяця, що наступив за місяцем, в якому надані охоронні послуги, охороною складається та затверджується акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) і надсилається охороною на адресу замовника. Замовник повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору не пізніше 2 (двох) днів з моменту отримання такого акту від виконавця (пункт 7.2 договору).

Пунктами 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набуває чинності з 05.01.2016 і діє до 04.01.2017. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови договір вважається поновленим на рік, але кожна з сторін має право припинити його дію на умовах даного договору.

05.01.2017 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкту під охорону по договору про надання охоронних послуг № 17/01/16 від 05.01.2016 (т. 1; а.с. 30).

01.02.2017 сторони підписали додаткову угоду № 1 договору, згідно якої сторони з 01.02.2017 дійшли згоди внести зміни до пункту 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1 Вартість послуг становить 32940 грн. в т.ч. ПДВ (20 %) щомісяця" (т. 1; а.с. 32).

28.12.2018 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої сторони погодилися з 01.01.2019 внести зміни до дислокації об`єктів - додаток № 1 договору, виклали додаток № 1 у новій редакції. З 01.01.2019 сторони дійшли згоди внести зміни в п. 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1 Вартість послуг становить 26000 грн., в т.ч. ПДВ (20%) щомісяця". З 01.01.2019 сторони погодилися виключити з договору п. 9.1.2 (т. 1; а.с. 33).

Спір у справі виник у зв`язку з порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №17/01/16 про надання охоронних послуг від 05.01.2016 в частині своєчасного здійснення розрахунків за отримані послуги з охорони об`єкту наданих позивачем.

Відмовляючи частково у задоволенні позову суд вказав, що, оскільки позивач не надав доказів вручення (направлення) відповідачу рахунків на оплату послуг, які прийняті відповідачем по актам: №ОУ-0000218 від 31.10.2017; №ОУ-0000198 від 30.09.2018; №ОУ-0000221 від 31.10.2018; №ОУ-0000244 від 30.11.2018; №ОУ-0000267 від 31.12.2018; №ОУ-0000017 від 31.01.2019, тому суд прийшов до висновку про відсутність порушеного права позивача відповідачем та відсутність факту прострочки у виконанні грошового обов`язку відповідачем перед позивачем. Також суд вказав, що невручення (ненаправлення) відповідачу рахунків на оплату послуг свідчить про прострочку кредитора - позивача.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Приватним підприємством "Регіональний Охоронний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський", за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно в безготівковому порядку з відтермінуванням платежу 60 діб з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний звітний період та отримання замовником відповідного рахунку на оплату, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано без претензій та зауважень на загальну суму 517 245,20 грн. наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000217 від 31.05.2016 на суму 31 512,60 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000217 від 31.05.16); №ОУ-0000326 від 30.09.2016 на суму 31 512,60 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000326 від 30.09.16); №ОУ-0000218 від 31.10.2017 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000218 від 31.10.17); №ОУ-0000007 від 31.01.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000007 від 31.01.2018); №ОУ-0000026 від 28.02.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000026 від 28.02.2018); №ОУ-0000048 від 31.03.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000048 від 31.03.2018); №ОУ-0000072 від 30.04.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000072 від 30.04.2018); №ОУ-0000097 від 31.05.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000097 від 31.05.2018); №ОУ-0000122 від 30.06.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000122 від 30.06.2018); №ОУ-0000147 від 31.07.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000147 від 31.07.2018); №ОУ-0000173 від 31.08.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000173 від 31.08.2018); №ОУ-0000198 від 30.09.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000198 від 30.09.2018); №ОУ-0000221 від 31.10.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000221 від 31.10.2018); №ОУ-0000244 від 30.11.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000244 від 30.11.2018); №ОУ-0000267 від 31.12.2018 на суму 32 940 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000267 від 31.12.2018); №ОУ-0000017 від 31.01.2019 на суму 26 000 грн. (за охоронні послуги по рахунку №СФ-0000017 від 31.01.2019) (т. 1; а.с. 34-50).

В матеріалах справи наявні копії виписок банку з проведеними відповідачем оплатами на загальну суму 306 735,20 грн. по наступним актам: №ОУ-0000217 від 31.05.2016 - оплата на суму 28 789,74 грн. від 30.06.2016 та на суму 2 722,86 грн. від 03.08.2016; №ОУ-0000326 від 30.09.2016 - оплата на суму 28 028,94 грн. від 26.10.2018, на суму 3 483,66 грн. від 18.11.2016; №ОУ-0000007 від 31.01.2018 - оплата на суму 32 940 грн. від 05.05.2018; №ОУ-0000026 від 28.02.2018 - оплата на суму 32 890 грн. від 27.07.2018; №ОУ-0000048 від 31.03.2018 - оплата на суму 16 000 грн. від 31.08.2018 та на суму 16 940 грн. від 19.09.2018; №ОУ-0000072 від 30.04.2018 - оплата на суму 17 000 грн. від 31.10.2018 та на суму 15 940 грн. від 30.11.2018; №ОУ-0000097 від 31.05.2018 - оплата на суму 32 890 грн. від 26.12.2018; №ОУ-0000122 від 30.06.2018 - оплата на суму 27 110 грн. від 28.12.2018; №ОУ-0000147 від 31.07.2018 - оплата на суму 26 000 грн. від 06.02.2019; №ОУ-0000173 від 31.08.2018 - оплата на суму 26 000 грн. від 04.04.2019 (т. 1; а.с. 59-71).

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем відповідно до підписаних актів складає 210 510 грн. (517 245,20 грн. (надано послуги по актам) - 306 735,20 грн. (оплачено) = 210 510 грн.).

Позивачем до матеріалів справи не додано рахунки на оплату наданих послуг за умовами пункту 4.2. договору та докази вручення (направлення) їх відповідачу.

Факт надання послуг за умовами договору відповідачем визнано та не оспорено. Проте, відповідач заперечував факт отримання рахунків від позивача на оплату послуг відповідно до п. 4 2 договору, крім актів за якими здійснено часткові оплати відповідачем з призначеннями платежів з посиланням на рахунки позивача. Тобто, відповідач визнав лише наступні акти: №ОУ-0000026, №ОУ-0000097, №ОУ-0000122, №ОУ-0000147, №ОУ-0000173.

Відповідач, заперечуючи позовні та апеляційні вимоги вказав, що, оскільки не отримував рахунки на оплату, то строк оплати за договором ще не настав.

Проте, колегія суддів зазначає, що рахунок є комерційним документом, в якому зазначено платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, та суму належного за товар (послуги, роботи тощо) платежу. Отже, виставлення такого рахунку є обов`язковим, якщо платнику невідомі ні платіжні реквізити, ні сума платежу. Лише в такому разі відповідно до приписів частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може бути відстрочене.

Відтак, рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Крім того, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що підписання відповідачем актів здачі-приймання послуг, які є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.

Колегія суддів також вказує, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були підписані відповідачем без зауважень та заперечень, зазначались номер та дата рахунку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору в обумовлений строк, а саме з відтермінуванням платежу 60 діб з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, не оплатив вказані послуги в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість з оплати в сумі 210 510 грн.

Також, позивач до оборотно-сальдової відомості №361 (т. 1; а.с. 78) включив до загальної суми боргу вартість послуг за лютий-березень 2019 у розмірі 52 000 грн., підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до суду першої інстанції додані не були. Звертаючись з апеляційною скаргою апелят подав клопотання про долучення до матеріалів справи акт №ОУ-0000038 від 28.02.19 на суму 26 000 грн. та акт №ОУ-0000058 від 31.03.19 на суму 26 000 грн. Апелянт вказав, що на день винесення рішення Господарським судом Чернігівської області обов`язок відповідача щодо сплати вартості послуг позивача за лютий-березень 2019 настав, проте відповідач в період слухання справи в суді першої інстанції дану суму боргу позивачу не сплатив. У зв`язку з чим позивач в апеляційній скарзі включив суму боргу у розмірі 52 000,00 грн., як вартість несплачених в строк робіт до суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову Приватному підприємству "Регіональний Охоронний Альянс" у задоволенні позову в цій частині, а саме в сумі 52 000 грн., оскільки на день подання позовної заяви до суду, з врахуванням 60-ти денного відтермінування сплати вартості послуг, що встановлений пунктом 4.2 договору, строк оплати для відповідача по актам №ОУ-0000038 від 28.02.19, №ОУ-0000058 від 31.03.19 не настав.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на свою користь 5 764,98 грн. 3 % річних та 21 104,27 грн. індексу інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначено.

Колегія суддів вказує, що з відомостей, зазначених сторонами по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), неможливо встановити наявність початку періодів прострочки виконання грошових обов`язків. Таким чином, здійснити розрахунки 3 % річних та індексу інфляції можливо лише з актів, оплату яких підтверджено відповідачем, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 39,16 грн., а саме по актам: №ОУ-0000026 за період з 27.09.2018 по 25.04.2019 з суми боргу 50 грн. - 0,05 грн.; №ОУ-0000097 за період з 26.02.2019 по 25.04.2019 з суми боргу 50 грн. - 0,004 грн.; №ОУ-0000122 за період з 28.02.2019 по 25.04.2019 з суми боргу 5830 грн. - 28,27 грн.; №ОУ-0000147 за період з 06.04.2019 по 25.04.2019 з суми боргу 6940 грн. - 10,84 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 5725,82 грн. слід відмовити.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 52,47 грн, а саме по акту ОУ-0000122 від 30.06.2018 з суми боргу 5830 грн. за березень 2019 - 52,47 грн, в решті позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 21 051,8 грн. слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що і було зроблено скаржником.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі № 927/368/19 з підстав, викладених в ній, підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі № 927/368/19 слід змінити.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі №927/368/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 у справі №927/368/19 змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" (вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 34452745) на користь Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" (вул. Ушакова, 1А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 39167373) 210 510 (двісті десять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. суми основного боргу, 39 (тридцять дев`ять) грн. 16 коп. суми 3 % річних, 52 (п`ятдесят два) грн. 47 коп. суми інфляційних витрат, 3 159 (три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 15 коп. витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чернігівський" (вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 34452745) на користь Приватного підприємства "Регіональний Охоронний Альянс" (вул. Ушакова, 1А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 39167373) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 72 коп.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи №927/368/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.09.2019.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

Б.О. Ткаченко