Рішення

від 09.09.2019 по справі 904/2922/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2922/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ", м. Маріуполь, Донецька область

до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 17 866,76 грн. за договором поставки товару № 1403-1 від 14.03.2019 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" про стягнення 17 866,76 грн., з яких основний борг у розмірі 13 252,50 грн., пеню - 985,59 грн., штраф - 3 313,13 грн., інфляційних втрат - 226,23 грн., 3% річних - 89,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару № 1403-1 від 14.03.2019 року, а саме в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (17 866,76 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив на позовну заяву, проте останній вимоги ухвали суду від 11.07.2019 не виконав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" (далі-позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" (далі-відповідач, покупець) укладено договір поставки товару № 1403-1 від 14.03.2019 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопрокат.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 5.1. договору відвантаження товару здійснюється відповідно до умов вказаних в специфікаціях.

Відповідно до п. 5.2. договору прийом-передача товару здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача товар на загальну суму 22 422,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № 90 від 20.03.2019 та видатковою накладною № 116 від 09.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що виставлений позивачем рахунок на оплату товару є пропозицією поставки зазначеного в ньому товару за ціною та кількістю за наслідками попередніх переговорів сторін та підставою для підпису сторонами специфікації на цей товар. Оплата відповідачем виставленого позивачем рахунку є свідченням згоди відповідача придбати вказаний у такому рахунку товар за ціною, кількістю та на інших зазначених в ньому умовах, має правовим наслідком для відповідача підписати та повернути позивачу до поставки товару специфікацію, показники якої мають відповідати цьому рахунку.

14.03.2019 між сторонами було укладено специфікацію №1 до договору №1403-1, якою визначено асортимент, кількість та вартість товару, який поставлявся позивачем зі складу в м. Дніпро.

Відповідно до п. З даної специфікації, відповідач повинен був оплатити 100% вартості товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.

14.03.2019 відповідачу було виставлено рахунок на оплату №110.

Проте, вище значений товар на суму 12 970,00 грн. відповідачем не оплачений.

02.04.2019 року між сторонами було укладено специфікацію № 2 до договору №1403-1, якою визначено асортимент, кількість та вартість товару, який поставлявся позивачем зі складу в м. Дніпро.

Відповідно до п. З даної специфікації, відповідач повинен був зробити 100% передплату.

03.04.2019 відповідачу було виставлено рахунок на оплату №144.

На виконання умов договору та специфікації 03.04.2019, відповідач оплатив рахунок №144 від 03.04.19 на суму 9 170,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2544.

Згідно видаткової накладної № 116 від 09.04.2019 фактична сума поставки склала 9 452,56 грн.

З урахуванням часткової оплати сума боргу становить 282,50 грн.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 13252,50 грн.

29.05.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2905-1 від 29.05.2019 із вимогою сплатити борг у розмірі 13 252,50 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги викладені в претензії не виконав.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 13 252,50 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі порушення строків оплати за поставлений товар відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої уми за кожен день прострочення до моменту повного виконання зобов`язання з оплати товару.

Позивачем нарахована пеня за період з 10.04.2019 по 01.07.2019 у загальному розмірі 985,59 грн.

У випадку, якщо термін несплати за поставлений товар перевищує 30 календарних днів - покупець додатково сплачує позивачу суму в розмірі 25% від вартості товару (п.6.4. договору).

Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.

Відповідач несвоєчасно розрахувався за поставлений товар, чим порушив умови укладеного договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 10.04.2019 по 01.07.2019 у загальному розмірі 985,59 грн. та сума штрафу за період з 10.04.2019 по 01.07.2019 у загальному розмірі 3 313,13 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені та штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за загальний період з 10.04.2019 по 01.07.2019 в розмірі 89,31 грн. та інфляційні втрати за загальний період з квітня 2019 по червень 2019 в розмірі 226,23 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що нарахування пені, інфляції та 3% річних проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідачем доказів на підтвердження своїх доводів надано не було.

Відповідач у відзиві зазначає, що специфікація та товарно-транспортна накладна не підписані відповідачем, а відтак, останній заперечує факт отримання товару від ТОВ "Торговельний будинок "СЛАВІЯ".

Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Специфікація - це документ, який додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. У ній вказують дані, що характеризують предмет договору (включаючи найменування частин, вузлів і деталей певного виробу, їх кількість, матеріал, масу і т. ін.), асортимент (номенклатуру) товару, його ціну, строки поставки й інші умови.

Водночас правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов`язковою вимогою і виконується за домовленістю сторін, як це зазначено у постанові ВГСУ від 25.12.2007 р. № 29/375-07).

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Так, видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг.

Згідно з п. 2 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші ТМЦ, а також нематеріальні активи, грошові документи та цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Факт належного отримання товару відповідачем, а саме уповноваженою особою на отримання матеріальних цінностей, підтверджується видатковими накладними № 90 від 20.03.2019, № 116 від 09.04.2019 та довіреностями № 19/03/19-1 від 19.03.2019, № 08/04/19-2 від 08.04.2019, які підписані постачальником та покупцем.

У зв`язку з чим, суд не приймає доводи відповідача щодо не отримання товару та відсутності належних та допустимих доказів поставки.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" (49101, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд. 96Б, кв. 18, код ЄДРПОУ 30189645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" (87513, Донецька область, м. Маріуполь, 26 квартал, буд. 5, кв. 25, код ЄДРПОУ 31674361) - 13 252,50 грн. - основного боргу, 985,59 грн. - пені, 3 313,13 грн. - штрафу, 226,23 грн. - інфляційних втрат, 89,31 грн. - 3% річних та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2019

Суддя В.Г. Бєлік