Постанова

від 19.11.2019 по справі 904/2922/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 року Справа № 904/2922/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі №904/2922/19 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 09.09.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ", м. Маріуполь Донецької області

до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 17 866,76 грн за договором поставки товару №1403-1 від 14.03.2019 року

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2019 року ТОВ "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" 17 866,76 грн, з яких основний борг - 13 252,50 грн, пеню - 985,59 грн, штраф - 3 313,13 грн, інфляційні втрати - 226,23 грн, 3% річних - 89,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №1403-1 від 14.03.2019 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що Позивачем не доведено отримання товару Відповідачем за специфікацією №1 (не надано товарно-транспортну накладну), тому строк оплати є таким, що не настав; специфікація №2 Відповідачем не підписана, товарно-транспортна накладна №Р116 від 09.04.2019 не містить підпису особи, яка отримала товар для перевезення. Вважає, що Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності заборгованості Відповідача у загальній сумі 17866,76 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі №904/2922/19 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" 13 252,50 грн - основного боргу, 985,59 грн - пені, 3 313,13 грн - штрафу, 226,23 грн - інфляційних втрат, 89,31 грн - 3% річних та 1 921,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог, а також доведеністю наявними в матеріалах справи доказами як факту поставки товару, так і факту прострочення його оплати Відповідачем.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд дійшов безпідставного висновку щодо необов`язковості складання сторонами ТТН та не звернув увагу, що Позивач не надав ані специфікації, ані ТТН з підписом Відповідача, які б свідчили про реальність здійснення поставки;

- Позивачем не надано належних доказів в розумінні ст. ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України щодо отримання товару Відповідачем, отже наявність заборгованості у сумі 13252,50 грн не підтверджено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі №904/2922/19. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачу у строк до 31.10.2019 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу тощо.

21.10.2019 від Позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що відсутність специфікації та ТТН не має значення у справі, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості, а не перевезення. Крім того, поставка товару за специфікацією №2, яку Відповідач не визнає, повністю ним оплачена. Факт належного отримання товару Відповідачем підтверджується видатковими накладними; а відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

14.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "СЛАВІЯ" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки товару №1403-1 (надалі - Договір) строком дії з дня підписання до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором тощо (п. 9.1 Договору).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов`язався передати, а Відповідач - прийняти та оплатити металопрокат (товар), найменування, асортимент та обсяг якого узгоджується сторонами у специфікаціях.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що виставлений позивачем рахунок на оплату товару є пропозицією поставки зазначеного в ньому товару за ціною та кількістю за наслідками попередніх переговорів сторін та підставою для підпису сторонами специфікації на цей товар. Оплата відповідачем виставленого позивачем рахунку є свідченням згоди відповідача придбати вказаний у такому рахунку товар за ціною, кількістю та на інших зазначених в ньому умовах, має правовим наслідком для відповідача підписати та повернути позивачу до поставки товару специфікацію, показники якої мають відповідати цьому рахунку.

14.03.2019 між сторонами було підписано специфікацію №1 до Договору на суму 13175,00 грн, якою визначено асортимент, кількість та вартість товару, який поставлявся позивачем зі складу в м. Дніпро.

Відповідно до п. З даної специфікації Відповідач повинен був оплатити 100% вартості товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.

14.03.2019 Відповідачу був виставлений рахунок на оплату №110 на суму 12970,00 грн.

20.03.2019 згідно видаткової накладної №90 від 20.03.2019 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на суму 12970,00 грн. Видаткова накладна підписана обома сторонами, зокрема, з боку Відповідача - Удовенко Андрієм Михайловичем, уповноваженим на отримання матеріальних цінностей за рахунком №110 від 14.03.2019 довіреністю №19/03/19-1 (а.с. 20). Втім товар на суму 12970,00 грн Відповідачем оплачений не був.

02.04.2019 року Позивачем було підписано специфікацію №2 до Договору, якою визначено асортимент, кількість та вартість товару, який поставлявся Позивачем зі складу в м. Дніпро.

Відповідно до п. 3 даної специфікації Відповідач повинен був зробити 100% передплату.

Відповідачем специфікація № 2 до Договору підписана не була.

03.04.2019 відповідачу було виставлено рахунок на оплату №144 на суму 9170,06 грн.

На виконання умов Договору та специфікації 03.04.2019 Відповідач оплатив рахунок №144 від 03.04.19 на суму 9 170,06 грн, що підтверджується випискою по рахунку станом на 03.04.2019 (а.с. 23).

Згідно видаткової накладної №116 від 09.04.2019 фактична сума поставки склала 9 452,56 грн. Видаткова накладна підписана обома сторонами, зокрема, з боку Відповідача - Кеденко Анатолієм Григоровичем, уповноваженим на отримання матеріальних цінностей за рахунком №144 від 03.04.2019 довіреністю №08/04/19-2 (а.с. 26).

З урахуванням часткової оплати сума боргу за видатковою накладною №116 від 09.04.2019 становить 282,50 грн.

29.05.2019 Позивач направив на адресу Відповідача претензію №2905-1 від 29.05.2019 із вимогою сплатити борг у сумі 13 252,50 грн, з яких: 12970,00 грн за видатковою накладною №90 від 20.03.2019, 282,50 грн - за видатковою накладною №116 від 09.04.2019.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату товару в повному обсязі не здійснив, що і стало причиною виникнення спору.

Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача борг у сумі 13252,50 грн, 3% річних за загальний період з 10.04.19 по 01.07.2019 - 89,31 грн, інфляційні втрати за загальний період квітень 2019 року - травень 2019 року - 226,23 грн, штраф у загальній сумі 3313,13 грн, пеню за загальний період з 10.04.2019 по 01.07.2019 в загальній сумі 985,59 грн.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару Відповідачу на суму 12970,00 грн та 9452,56 грн підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними (а.с. 19, 25). З боку Відповідача наявний підпис уповноважених згідно довіреностей №19/03/19-1 від 19.03.2019, №08/04/19-2 від 08.04.2019 осіб, яким надано право отримати цінності від Позивача за рахунками №110 від 14.03.2019 та №144 від 03.04.2019 (а.с. 20, 26).

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, факт поставки та отримання товару підтверджується наведеними видатковими накладними, які є первинними документами у справі та підписані уповноваженими представниками обох сторін, тому є належними доказами на підтвердження здійснення поставки товару на обумовлені ними суми.

Заперечення Відповідача з приводу не підтвердження доставки товару по специфікації №1, бо Позивачем не надана товарно-транспортна накладна; по специфікації №2, бо Відповідачем вона не підписана, а товарно-транспортна накладна №Р116 від 09.04.2019 містить не заповнені графи, зокрема, відсутній підпис вантажоодержувача, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Специфікація - це документ, який додається до договору поставки і є його невід`ємною частиною. У ній вказують дані, що характеризують предмет договору (включаючи найменування частин, вузлів і деталей певного виробу, їх кількість, матеріал, масу і т. ін.), асортимент (номенклатуру) товару, його ціну, строки поставки й інші умови.

Водночас, як правильно було зазначено судом першої інстанції, правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов`язковою вимогою і виконується за домовленістю сторін, як це зазначено у постанові ВГСУ від 25.12.2007 р. № 29/375-07).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, специфікація №1, борг по якій становить 13252,50 грн, була Відповідачем підписана, а за не підписаною специфікацією №2 сума товару 9170,06 грн була оплачена Відповідачем передоплатою за виставленим рахунком. Тобто, своїми фактичними діями Відповідач погодився із умовами специфікації №2. Таким чином специфікації №№1, 2 за Договором є узгодженими Відповідачем.

Відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно- транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій, проведених з контрагентами, натомість факт передання товару відповідачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (висновок Верховного Суду, викладений у справі №826/7423/16, постанова від 24.05.2019).

Таким чином, поставка товару на загальну суму 22422,56 грн підтверджується матеріалами справи. З урахуванням оплати на суму 9170,06 грн заборгованість Відповідача становить 13252,50 грн.

За наведеного, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 13252,50 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі порушення строків оплати за поставлений товар Відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повного виконання зобов`язання з оплати товару.

Враховуючи наведене, а також те, що строк виконання зобов`язання є таким, що настав (за видатковою накладною від 20.03.2019 - 11.04.2019, за накладною від 09.04.2019 - 10.04.2019 ) Позивачем правомірно нарахована, а судом першої інстанції стягнена пеня за загальний період з 10.04.2019 по 01.07.2019 у сумі 985,59 грн.

У випадку, якщо термін несплати за поставлений товар перевищує 30 календарних днів - покупець додатково сплачує позивачу суму в розмірі 25% від вартості товару (п.6.4. договору).

Тому, сума штрафу за період з 10.04.2019 по 01.07.2019 становить у загальній сумі 3 313,13 грн та правомірно стягнена судом першої інстанції з Відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що строк оплати товару по Договору з урахування специфікацій є таким, що настав, Позивачем правомірно заявлено, а судом першої інстанції стягнуто з Відповідача 3% річних за загальний період з 10.04.2019 по 01.07.2019 в сумі 89,31 грн та інфляційні втрати за загальний період з квітня 2019 по травень 2019 в сумі 226,23 грн.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі №904/2922/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі №904/2922/19 залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта - Приватне підприємство "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "ТЕХНОПРОГРЕС".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна