Рішення

від 03.09.2019 по справі 905/1122/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2019 Справа № 905/1122/19

Господарський суд Донецької області у складі

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк Львів (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ - 09801546)

до приватного підприємства КАТА-ЛОГ (83062, місто Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 6, к. 309, код ЄДРПОУ - 36168594)

за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Інтеркрафт-Транс (49000, місто Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 25, кв. 6; код ЄДРПОУ - 34060937)

за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН - НОМЕР_1 )

за участю третьої особи3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тертичної Елеонори Віталіївни ( 79000, м. Львів, вул. Галицька, 21, кв. 1 )

про звернення стягнення на предмет застави, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи1: не з`явився

від третьої особи2: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до приватного підприємства КАТА-ЛОГ про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання третьою особою-2 умов кредитного договору №2006s0166 від 20.09.2006, внаслідок чого утворилась заборгованість, нараховано відсотки, пеню, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2008 року. Також, позивач зазначає, що між третьою особою-1 (заставодавець) та позивачем було укладено договір застави №9109 від 20.09.2006(посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тертичною Е.В.), згідно якого заставодавець передав у заставу банку-власне майно - транспортні засоби:

- SCANIA R114, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_2 , ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_3 ;

- SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_4 , ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_5 .

Оскільки заборгованість не була стягнута в ході виконавчого провадження, АТ АКБ Львів звернувся із запитом до Регіонального сервісного центру МВС України та просив повідомити про те, за ким на даний час зареєстровані наступні транспортні засоби:

- SCANIA R114, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_2 , ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_3 ;

- SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_4 , ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_5 .

02.05.2019 із Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області на адресу позивача надійшла відповідь, у якій зазначено, що станом на 23.04.2019 транспортний засіб марки SCHMITZ SPR24 зареєстровано за Відповідачем, Приватним підприємством КАТА-ЛОГ (ПП КАТА-ЛОГ ). Номерний знак зазначеного транспортного засобу (SCHMITZ SPR24) на даний час - НОМЕР_6 .

У зв`язку з цим, оскільки при укладенні Договору застави було належним чином зареєстровано обтяження предмету застави та існувала заборона на відчуження майна, переданого у заставу, приватне підприємство КАТА-ЛОГ не є добросовісним набувачем транспортного засобу SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_5 , а товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРКРАФТ-ТРАНС (Заставодавець) порушило правила розпорядження предметом застави (спірним майном).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2019 відкрито провадження у справі №905/1122/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.07.2019, залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркрафт-Транс ;

- ОСОБА_1 .

Запропоновано Регіональному сервісному центру МВС в Дніпропетровській області (49041, м. Дніпро, проспект Праці, 16) в строк до 17.07.2019 надати інформацію про поточний номерний знак транспортного засобу SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., № шасі НОМЕР_5 , власником якого на даний час є приватне підприємство КАТА-ЛОГ .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2019 продовжено строк для подання всіх письмових доказів до наступного судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2019.

Ухвалою суду від 30.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів ; відкладено підготовче засідання на 20.08.2019.

Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

Позивачу встановлено строк для надання суду:

- постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №4615 від 14.05.2007;

-у разі необхідності, відповіді на відзив.

Третім особам встановлено строк для надання письмових пояснень по суті спору.

Третій особі 1 встановлено строк для надання суду пояснень щодо відчуження предмету застави, а саме транспортного засобу SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., № шасі НОМЕР_5 .

Залучено третю особу3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тертичну Елеонору Віталіївну ( 79000, м. Львів, вул. Галицька, 21, кв. 1 ).

Приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Тертичній Елеонорі Віталіївні встановлено строк для надання суду:

- інформації щодо купівлі-продажу предмету застави за договором застави №9109 від 20.09.2006, а саме транспортного засобу SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., № шасі НОМЕР_5 ;

- пояснень щодо виконання або невиконання виконавчого напису №4615 від 14.05.2007.

Індустріальному відділу ДВС міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області встановлено строк для надання суду матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №4615 від 14.05.2007.

На адресу суду 08.08.2019 надійшло повідомлення від представника позивача про направлення на вірну адресу товариства з обмеженою відповідальністю Інтеркрафт-Транс копій позовної заяви, усіх документів, що додавались до позовної заяви та документів, що надавались суду після відкриття провадження у справі.

На адресу суду 20.08.2019 від представника позивача надійшла заява, в якій останній повідомляв, що станом на 20.08.2019 у акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк Львів немає постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №4615 від 15.05.2007 у зв`язку з чим немає можливості надати її суду.

На електронну адресу суду 20.08.2019 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій останній просив застосувати строки позовної давності та відмовити в позові в повному обсязі. Вказану заяву подано із накладенням електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 8. ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Положеннями ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає даний документ оригіналом. Аналогічна за змістом заява надійшла на поштову адресу суду 04.09.2019.

Ухвалою суду від 20.08.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 03.09.2019.

Від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тертичної Елеонори Віталіївни на виконання вимог суду надано пояснення з приводу того, що договір купівлі-продажу предмету застави, а саме транспортного засобу SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., № шасі НОМЕР_7 , нею не посвідчувався. Інформацією щодо виконання чи невиконання виконавчого напису №4615 від 14.05.2007 року не володіє.

03.09.2019 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що 02.05.2019 з Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області на адресу Банку надійшла відповідь, у якій повідомлялось, що станом на 23.04.2019 транспортний засіб марки SCHMITZ SPR24 зареєстровано за приватним підприємством КАТА-ЛОГ (ПП КАТА-ЛОГ ). Оскільки, з моменту отримання Банком зазначеного листа до моменту звернення до суду з даним позовом не сплинув трирічний строк позовної давності, заява відповідача задоволенню не підлягає.

У судове засідання 20.08.2019 представники сторін не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Одночасно, за висновками суду, приватне підприємство КАТА-ЛОГ було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням приватного підприємства КАТА-ЛОГ є: 83062, місто Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 6, к. 309, код ЄДРПОУ - 36168594.

У відповідності до листів Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта відділення поштового зв`язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua) розміщувались оголошення про дату та час всіх судових засідань у справі № 905/1122/19.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про день, місце та час судового засідання.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

20.09.2006 між Закритим акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк ЛЬВІВ , повним правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк Львів (скорочене офіційне найменування - АТ АКБ Львів ), що підтверджується статутом останнього (копія витягу додається) (надалі - Позивач, Кредитор, Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Третя особа-2) було укладено Кредитний договір №2006s0166 (надалі - Кредитний договір, Договір).

Згідно п. 1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 225 000,00 гривень.

Плата за користування кредитом встановлювалася в розмірі 17 % річних (п.1.5 договору).

Термін погашення кредиту - 16.03.2007 (п. 1.8 договору).

За приписами п. 3.2.4 кредитного договору, Позичальник зобов`язується своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути Банку кредит та плату (відсотки, плату за оформлення кредиту) за користування ним. ;

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця за період з першого до останнього дня поточного місяця на суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом, з розрахунку річної процентної ставки, виходячи з фактичної календарної кількості днів у році.

Позичальник самостійно сплачує Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості Позичальника по кредиту (абз. 4 п. 4.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожен прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує Банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі.

У випадку недотримання Позичальником термінів виконання зобов`язань, Банк має право здійснити заходи щодо погашення заборгованості по наданому Позичальнику кредиту та відсотках за користування ним за рахунок наданого забезпечення (п.5.1.6. договору).

20.09.2006 з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника по вказаному вище Кредитному договору, між Банком, Позичальником та товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРКРАФТ-ТРАНС (надалі - Заставодавець, Третя особа-1) було укладено Договір застави (посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В., зареєстрований у реєстрі за №9109) (далі - Договір застави), згідно з яким Заставодавець передав в заставу Банку власне майно - транспортні засоби:

- SCANIA R114, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_2 , ідентифікатор/№ шасі НОМЕР_8 ;

- SCHMITZ SPR24, 2001 р.в., державний номер НОМЕР_4 , ідентифікатора шасі НОМЕР_7 .

Заставна вартість Предмета застави визначається сторонами у сумі 404 112,11 гривень (п.1.2. договору)

Згідно з п.1.3. договору обтяження Предмета застави підлягає державній реєстрації в порядку встановленому законом.

За приписами п.5.3. договору звернення стягнення на Предмет застави здійснюється: у судовому порядку - за рішенням суду; у позасудовому порядку; на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання/нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього (п.6.1. договору).

25.09.2006 запис про обтяження зазначених вище транспортних засобів, які виступають предметом застави був внесений в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №9248515 від 25.09.2006. Згідно даного запису про обтяження встановлювалася заборона відчуження зазначених вище транспортних засобів без згоди Банку.

Прийняті на себе зобов`язання по Кредитному договору Банк виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику кредитні кошти на вищезазначену суму.

У зв`язку з тим, що Позичальник допустив прострочення сплати кредитної заборгованості, Кредитного договору, банк вживав заходи для примусового стягнення заборгованості.

Так, 14.05.2007 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 4615, за яким пропонувалося звернути стягнення на зазначені вище транспортні засоби, передані в заставу Банку та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги Банку в сумі 247 496,64 грн., з яких 225 000,00 гривень - заборгованість по кредиту, 16 662,33 гривень - заборгованість по відсотках, 5 834,31 гривень - заборгованість по пені. Окрім цього, стягненню підлягала грошова сума, оплачена банком за вчинення виконавчого напису в розмірі 2 900,00 гривень, а разом 250 396,64 гривень.

Окрім цього, Банк звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Позичальника про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2008 року у справі №2-850/08 вказаний вище позов був задоволений.

Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2008 року стягнуто заборгованість за Кредитним договором, що існувала станом на 05.09.2007 Заборгованість Позичальника за Кредитним договором станом на 05.09.2007 становила 247 496,64 гривень, в тому числі:

225 000,00 гривень - заборгованість по кредиту;

16 662,33 гривень - заборгованість по відсотках;

5 834,31 гривень пені - заборгованість з пені.

На виконання зазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист, який неодноразово пред`являвся у виконавчу службу для примусового виконання. Неодноразово відкривалося виконавче провадження, проте рішення суду до цього часу Позичальником не виконане. Зокрема, 26.12.2011, 14.02.2014, 23.12.2015 державним виконавцем виносилися постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

Станом на момент звернення до суду, заборгованість, яка підлягає стягненню за рішенням суду, Позичальником не сплачена.

Відповідно до ст.4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2008 року у справі №2-850/08 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Так, у рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2008 року у справі №2-850/08 встановлено наявність заборгованості ОСОБА_1 (Позичальника) за Кредитним договором №2006s0166 від 20.09.2006 в розмірі 247 496,64 гривень, з яких:

225 000,00 гривень - заборгованість по кредиту;

16 662,33 гривень - заборгованість по відсотках;

5 834,31 гривень пені - заборгованість з пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовідносини у сфері застави регулюються зокрема положеннями Закону України Про заставу та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч.1 ст.576 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про заставу (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст.3 Закону України Про заставу заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства (ст.12 Закону України Про заставу ).

За змістом ст.13 Закону України Про заставу договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов`язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Статтею 14 Закону України Про заставу унормовано, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону (ст.15 Закону України Про заставу ).

За змістом ст.16 Закону України Про заставу право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

За змістом ст.209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч.4 ст.639 Цивільного кодексу України).

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч.4 ст.639 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, згідно п.6.1 договору застави від 20.09.2006 цей договір набуває чинності з моменту його підписання/нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього (п.6.1. договору).

Вказаний Договір застави від 20.09.2006 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В., зареєстрований у реєстрі за №9109.

Частинами 3, 4 ст.577 Цивільного кодексу України визначено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст.11 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Запис про обтяження зазначених вище транспортних засобів, які виступають предметом застави був внесений 25.09.2006 в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №9248515 від 25.09.2006.

Згідно положень статті 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як зазначено в статті 25 цього ж Закону обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, позивачем не було надано суду доказів реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, також заявником не надано витягу з державного реєстру обтяжень на підтвердження наявності чи відсутності інших обтяжувачів.

Отже, встановивши, що позивач не виконав вимоги, передбачені статтею 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та не надав витягу з державного реєстру обтяжень на підтвердження наявності чи відсутності інших обтяжувачів для перевірки виконання вимог, передбачених статтею 25 зазначеного Закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог до приватного підприємства КАТА-ЛОГ про звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі №202/29241/13-ц.

Заява відповідача про застосування строків позовної давності залишається судом без задоволення з огляду на наявність самостійних підстав для відмови в позові.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства акціонерно - комерційний банк Львів до приватного підприємства КАТА-ЛОГ про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.09.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2019.

Позивач: акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк Львів (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ - 09801546)

Відповідач: приватне підприємство КАТА-ЛОГ (83062, місто Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 6, к. 309, код ЄДРПОУ - 36168594)

Третя особа1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркрафт-Транс (49000, місто Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 25, кв. 6; код ЄДРПОУ - 34060937)

Третя особа2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН - НОМЕР_1 )

Третя особа3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тертична Елеонора Віталіївна ( 79000, м. Львів, вул. Галицька, 21 , кв. 1 )

Суддя С.М. Фурсова