Ухвала

від 10.09.2019 по справі 907/539/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" вересня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/539/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали заяви фізичної особи-підприємця Товта Норберта Вінцевича про забезпечення позову у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Товта Норберта Вінцевича , с. Сторожниця Ужгородського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер ІСТ , м. Ужгород

про стягнення 42600,00 грн. боргу за наданні послуги

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер ІСТ 42600,00 грн. боргу за надані послуги екскаватора з оператором, покликаючись на ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Разом з позовною заявою, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в межах ціни позову - 42600,00 грн. та розміру судового збору - 2881,50грн., які знаходяться на рахунках відповідача.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує на факт ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, а тому не вжиття заходів забезпечення позову, на його думку, може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє у забезпеченні позову з огляду на наступне.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

Суд встановив, що в поданій заяві про забезпечення позову містяться виключно припущення заявника про можливе невиконання відповідачем рішення суду. Сам факт наявності заборгованості і твердження позивача про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків за договором (без долучення жодного доказ на підтвердження вказаного факту) ще не свідчать про неможливість або утруднення виконання рішення суду в майбутньому, і в силу наведених роз`яснень не є достатньою підставою для задоволення заяви. Жодних належних і допустимих доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником суду не подано.

Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин та не подав належних доказів, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття., а тому в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст.136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви б/н б/д фізичної особи-підприємця Товта Норберта Вінцевича про забезпечення позову - відмовити .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Л.В. Андрейчук