Рішення

від 09.09.2019 по справі 908/1188/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/76/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 Справа № 908/1188/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1188/19

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49800, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207; 49126, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 45)

про стягнення 1227093,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Торорощенко Г.В. - протокол загальних зборів № 2 від 22.12.2017 р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

17.05.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 21-08/256 від 14.05.2019 р.) Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення заборгованості за договором поставки № 10/2018 від 01.03.2018 р. у розмірі 1227093,52 грн. (1165999,67 грн. основного боргу, 14105,92 грн. 3% річних, 46987,93 грн. інфляційних). Позов обґрунтований ст.ст. 526, 530, 610, 617, 325, 629 ЦК України та ст.ст. 174, 193 ГК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1188/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Мірошниченко М.В. та відкрито провадження у справі № 908/1188/19. Присвоєно справі номер провадження 33/76/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.06.2019 р.

03.06.2019 р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла письмова заява (вих. № 21-08/290 від 30.05.2019 р.) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд збільшити розмір позовних вимог на 148433, 38 грн. та додатково стягнути з відповідача суму 148489,80 грн. - основного боргу та суму 121,79 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 р. заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» про збільшення розміру позовних вимог (вих. № 21-08/290 від 30.05.2019 р.) і додані до неї документи повернуті заявнику. На підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 22.07.2019 р.

09.07.2019 р. від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» надійшла заява (вих. № 21-08/384 від 05.07.2019 р.) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 1314189, 47 грн. основного боргу, 14349, 51 грн. - 3 % річних, 46987,93 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2019 р. прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (вих. № 21-08/384 від 05.07.2019 р.) про збільшення розміру позовних вимог. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30-ть днів - до 20.08.2019 р. включно, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 08.08.2019 р.

Ухвалою суду від 08.08.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 09.09.2019 р.

У судове засідання 09.09.2019 р. з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 09.09.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 10/2018 від 01.03.2018 р. щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі перелічених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1165999,67 грн. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, після відкриття провадження у справі у відповідача виникло зобов`язання по сплаті позивачу поставленого за накладною № 2901215 товару на суму 148189,80 грн. Таким чином, сума основного боргу склала 1314189,47 грн. Також були нараховані 14349,51 грн. 3% річних та 46987,93 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у підготовчі засідання та у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився. Про час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Письмовий відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 р. між Приватним акціонерним товариством Дніпропетровський комбінат харчових концентратів (постачальник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 10/2018 (з протоколом розбіжностей від 01.03.2018 р.), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти, а покупець - приймати та оплачувати товар, далі товар , на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, найменування, асортимент та ціна постачаємого товару зазначається у додатку № 1 Специфікація , який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.6).

Згідно п. 3.2 приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару у момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.

У розділі 6 договору сторони врегулювали ціну товару та порядок розрахунків. У відповідності до п. 6.1 договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно по попередньому узгодженню з покупцем.

Вимоги по оплаті товару зазначаються у додатку № 6 до даного договору (п. 6.6).

У додатку № 6 Комерційні умови договору сторони встановили (п. 3), що оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів з дати поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Сторони договору встановили, що даний додаток діє з 01.03.2018 р. до закінчення строку дії договору поставки, якщо інше не буде передбачено за згодою сторін.

Відповідно до п. 11.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 р. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний слідуючий рік.

Сторонами до договору підписані Додатки №№ 1-9.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов вказаного вище договору позивачем поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (відповідачу) товар на загальну суму 1357966,08 грн., що підтверджується переліченими у позові накладними (копії знаходяться у матеріалах справи): № 2803372 від 02.08.2018 р. на суму 93060,00 грн., № 2803505 від 09.08.2018 р. на суму 62323,92 грн., № 2803620 від 16.08.2018 р. на суму 84844,32 грн., № 2803750 від 23.08.2018 р. на суму 49109,16 грн., № 2803886 від 30.08.2018 р. на суму 73439,40 грн., № 2804000 від 06.09.2018 р. на суму 33037,20 грн., № 2804141 від 13.09.2018 р. на суму 37812,36 грн., № 2804263 від 19.09.2018 р. на суму 47190,48 грн., № 2804454 від 27.09.2018 р. на суму 101094,84 грн., № 2804455 від 27.09.2018 р. на суму 93526,56 грн., № 2804586 від 04.10.2018 р. на суму 43530,12 грн., № 2804721 від 11.10.2018 р. на суму 17411,04 грн., № 2805821 від 13.12.2018 р. на суму 169367,28 грн., № 2900019 від 04.01.2019 р. на суму 145001.16 грн., № 2900823 від 26.02.2019 р. на суму 159028,44 грн., № 2901215 від 21.03.2019 р. на суму 148189,80 грн., а також долученими копіями товарно-транспортних накладних.

У перелічених видаткових накладних у графі отримав покупець міститься підпис представника відповідача з зазначенням його прізвища, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи. У товарно-транспортних накладних у графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) також міститься підпис представника відповідача, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи та зазначено його прізвище. На кожній видатковій накладній міститься штамп із зазначенням дати поставки товару.

Відповідач отримання товару за вказаними вище видатковими накладними не заперечив та не спростував.

Згідно заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2019 р. вих. № 561 ТОВ Український Рітейл у рахунок погашення заборгованості за договором про надання послуг від 01.03.2018 р. Додаток № 6 або за договором поставки проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 24650,19 грн.

Згідно заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.04.2019 р. вих. № 928 ТОВ Український Рітейл у рахунок погашення заборгованості за договором про надання послуг від 01.03.2018 р. Додаток № 6 або за договором поставки проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 25192,26 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з позовною заявою, відповідач здійснив часткову оплату товару у сумі 43776,61 грн. Згідно заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2019 р. вих. № 561 на суму 24650,19 грн., із яких сума 18584,35 грн. зарахована частково по накладній № 2803372 від 02.08.2018 р., а сума 6065,84 грн. у залишок по накладній № 2803370 від 02.08.2018 р.

Згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 30.04.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем склала суму 1314189,47 грн., яка була заявлена до стягнення позивачем згідно з позовною заявою, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд враховує, що на усіх видаткових накладних, які покладені у підставу позову, міститься підпис особи, яка приймала товар, та відбиток круглої печатки юридичної особи - відповідача, наявності якої відповідач не заперечив. Суд також враховує, що в усіх видаткових накладних міститься посилання на договір № 10/2018 від 01.03.2018 р., відповідачем здійснювалася часткова оплата поставленого товару та проводилося зарахування зустрічних однорідних вимог (за заявами відповідача, у яких зазначалася сума боргу за договором № 10/2018).

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що поставка товару згідно з переліченими вище видатковими накладними здійснювалася позивачем саме на умовах договору поставки № 10/2018 від 01.03.2018 р.; товар приймався відповідачем без заперечень та частково оплачувався.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів погашення заборгованості за договором поставки № 10/2018 від 01.03.2018 р. у сумі 1314189,47 грн. матеріали справи не містять. Відповідач наявність та розмір заборгованості не спростував.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення 1314189,47 грн. основного боргу у зв`язку з її обґрунтованістю та доведеністю.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 14349,51 грн. 3% річних та 46987,93 грн. інфляційних втрат (згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 10/2018 від 01.03.2018 р. суд вважає встановленим, 3% річних та інфляційні втрати заявлені позивачем до стягнення правомірно.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних, виконаний позивачем, суд встановив, що він містить арифметичні помилки. Так, позивачем невірно визначений кінцевий строк оплати за кожною накладною. А саме, не враховані приписи ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, якими встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зробивши перерахунок 3% річних з урахуванням вказаних приписів законодавства, суд встановив, що сума 3% річних у межах заявленого позивачем періоду становить 13850,39 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 499,12 грн. 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ зазначено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Слід враховувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається зі слідуючого місяця.

При розрахунку інфляційних втрат суд враховує дані рекомендації виходячи з принципів пропорційності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зробивши перерахунок інфляційних втрат судом встановлено, що інфляційні втрати за визначений позивачем період складають загальну суму 47186,59 грн. При розрахунку інфляційних втрат позивачем допущені арифметичні помилки при вирахуванні сукупного індексу інфляції та, відповідно, у вирахуванні інфляційних втрат. Разом з тим, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 46987,93 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому судом задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Станом на момент ухвалення рішення судом, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл , код ЄДРПОУ 34604386, є: 49126, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 45.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (49126, м. Дніпро, бул. Слави, буд. 45, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський комбінат харчових концентратів (49800, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00374048) 1314189 (один мільйон триста чотирнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 47 коп. основного боргу, 13850 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 39 коп. - 3% річних, 46987 (сорок шість тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат та 20625 (двадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 41 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 10 вересня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко