Ухвала

від 10.09.2019 по справі 910/12118/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/12118/19 Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"

(вул. Житомирська, буд. 2, м. Користень, Житомирська обл., 11503)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа лімітед"

(вул. Симиренка, буд. 34-а, кв., 235, м. Київ, 03134)

про стягнення 200 275 грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою № 05/1329 від 28.08.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа лімітед" про стягнення 200 275 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа лімітед" не виконало взяте на себе зобов`язання за Договорами №12/16/75 від 11.01.2016, №12/17/52 від 25.01.2017 та № 12/18/22 від 01.02.2018 з оплати поставленого товару, внаслідок чого у останього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 200 275 грн. 20 коп.

Подана Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" позовна заява не відповідає вимогам статтям 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3 частини 3 якої передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

Проте, всупереч наведеного, позивачем не зазначено офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти, учасників судового процесу, а також не зауважено, що такі відомості стосовно відповідача йому невідомі.

Окрім того, частиною 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 р. у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що додані до позовної заяви копії документів засвідчені з порушенням п. 5.27 Національного стандарту, оскільки не містять дати засвідчення копій.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

При цьому суд відзначає, що не є доказом засвідчення копій документів належним чином, без зазначення назви посади , особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення

Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено інших способів засвідчення доказів, що подаються до суду, окрім особистого підпису особи, відтак, додані до позовної заяви матеріали не можуть вважатись належним чином засвідченими копіями

Частиною 1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Частиною 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Також, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви заявником надано опис вкладення у цінний лист від 29.08.2019 та копії накладної №1150102396885 від 29.08.2019 та чеку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Однак позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження факту знаходження відповідача за вказаною адресою.

Суд звертає вашу увагу, на необхідність відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача за даними його державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Коростенський завод "Янтар" строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 7 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити Приватному акціонерному товариству "Коростенський завод "Янтар" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- письмової заяви з зазначенням офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін, або заяви про те, що такі відомості щодо відповідача позивачу невідомі; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- всіх документів, долучених до позовної заяви, завірених належним чином (у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55) або надання доказів в підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_1 на засвідчення копій документів;

- подання належних доказів направлення (опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі) відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа лімітед" - вул.. Симиренка, буд. 34-а, кв., 235, м. Київ, 03134.

4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Коростенський завод "Янтар", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лиськов М.О.