Справа № 420/2837/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Салюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Інскай про стягнення штрафних санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 року в розмірі 27055 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 340,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю Інскай про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік по формі № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа. В зв`язку з невиконанням вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу, позивачем було нараховано ТОВ Інскай адміністративно-господарську санкцію в розмірі 27 055 грн та пеню в розмірі 340,83 грн, які він і просить стягнути у судовому порядку.
Ухвалою судді від 10.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 25.06.2019 постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено по справі підготовче засідання на 05.08.2019 о 11:30 год.; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Підготовче засідання 05.08.2019 перенесено на 19.08.2019 о 12:00 год. у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.
19.08.2019 від ТОВ Інскай надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що у квітні 2017 року відповідач подав до Одеського міського центру зайнятості інформацію про попит на працевлаштування особи з інвалідністю на створену відповідачем вакантну посаду агент з продажу авіаквитків , однак жодного кандидата на цю вакантну посаду Одеським міським центром зайнятості до відповідача направлено не було. При цьому відповідач зазначає, що незважаючи на фактичне виконання відповідачем у 2017 році свого обов`язку як суб`єкта господарювання - роботодавця щодо створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, відповідач за незалежних від нього обставин позбавлений можливості здійснити фактичне працевлаштування особи з інвалідністю на створене робоче місце агента з продажу авіаквитків, а враховуючи положення Закону № 875, обов`язок підприємства-роботодавця щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується обов`язком підбирати та працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця. У зв`язку з викладеним, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Фонду у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.09.2019 о 11:00 год.
27.08.2019 до суду від Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла відповідь на відзив, згідно з якою подана відповідачем в 2017 р. до Одеського міського центру зайнятості звітність ф. № 3-ПН містить інформацію про розмір мінімальної заробітної плати на вакансію агент з продажу авіаквитків у розмірі 3250 грн, яка була актуальною саме на 2017 рік. У 2018 році, в якому відповідачу були нараховані санкція та пеня за невиконання нормативу з працевлаштування особи з інвалідністю, ТОВ Інскай звіт за формою № 3-ПН не подавало та не уточняло, зокрема в частині заробітної плати. При цьому відповідно до п.4 Порядку № 316 актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не менше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.
До суду з`явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що 01.03.2019 ТОВ Інскай подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ), в якому у рядку 01 Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) вказано - 10; в рядку 02 середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - вказано - ; у рядку 03 Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) - 1.
За результатами опрацювання вищезазначеного звіту Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів дійшло висновку про те, що відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не створив жодного, за що передбачена адміністративно-господарська відповідальність.
При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій відділення Фонду керувалось Інструкцією щодо заповнення форми № 10-ПІ поштово-річна Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженої Наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42.
Так, відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 25850,50 грн; середньорічна заробітна плата 541,1 х 1000 : 10 = 54 110 грн; сума адміністративно-господарських санкцій = 54 110 х 1 : 2= 27 055 грн. Розмір пені станом на 06.05.2019 розраховано наступним чином: 21 днів (15.04.2019 - 06.05.2019) х 16,23 грн ((27 055 х 0,06) : 100) = 340,83 грн.
Зважаючи на те, що несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Частиною 1 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частин першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .
Зі змісту частини 2 статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
В контексті Закону України Про зайнятість населення та Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17.
За правилами, визначеними статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,
- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;
- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Відтак, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі № 819/639/17.
При цьому, Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.
З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.
З огляду на матеріали справи, у 25.04.2017 ТОВ Інскай подало до Одеського обласного центру зайнятості звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансі) форми 3-ПН, згідно якої у респондента є попит на посаду агент з продажу авіаквитків (інвалід) з окладом 3250 грн.
Також в матеріалах справи відсутні докази безпідставної відмови інвалідам, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.
Крім того, згідно з листом Одеського міського центру зайнятості від 04.09.2019 № 1736/19/06, до ОМЦЗ від ТОВ Інскай 25.04.2017 надійшов звіт за формою № 3-ПН про наявність вакансії агент з продажу авіаквитків для особи з інвалідністю. Вакансія була внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості для здійснення підбору осіб з інвалідністю з метою її укомплектування. В звіті за формою № 3-ПН в розділі Завдання та обов`язки, опис роботи, коментарі зазначено: консультації про наявність та вартість квитків, бронювання, підбір і продаж авіаквитків. Ведення звітності про продажі . У розділі Вимоги до кандидата : - спеціальність (спеціалізація) та / або галузь знань, професійна кваліфікація - будь-яка; стаж роботи (років) за відповідною професією (спеціальністю) - 2 роки; додаткові вміння, знання, навички, вимоги до працівника: знання англійської мови; знання до досвід роботи в GDS Amadeus, знання кодувань міжнародних аеропортів, знання авіаційних понять, вміння працювати з корпоративними клієнтами та консультування їх по тарифам, оптимізація маршрутів, стягування наднормативного багажу, ведення всіх видів звітності з продажу авіаквитків, впевнений користувач ПК (Інтернет, комп`ютерні податки, знання офісних програм). Розмір заробітної плати - 3250 грн. ОМЦ здійснювалася робота щодо пошуку та підпору підходящих кандидатур з числа осіб з інвалідністю для укомплектування вакансії агент з продажу авіаквитків в ТОВ Інскай , проте жодна особа, яка б відповідала заявленим роботодавцем вимогам, до центру зайнятості не зверталась та на обліку не перебувала.
Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та належне інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 820/2287/17, провадження № К/9901/20476/18.
У свою чергу, вищезазначений висновок Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на п. 4 розділу І Порядку № 316, відповідно до якого актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку, оскільки саме на територіальний орган зайнятості згідно вимог Закону України №875-ХІІ покладений пошук підходящої роботи для інваліда, а тому саме на ньому лежить обов`язок уточнення даних, зазначених у формі № 3-ПН. При цьому у відповідача також були відсутні підстави для подання уточнювальної звітності, оскільки уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 13901271) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інскай (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20; код ЄДРПОУ 38643921) про стягнення штрафних санкцій та пені відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.09.2019.
Суддя І.В. Завальнюк
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84128131 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Завальнюк І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні