Рішення

від 03.09.2019 по справі 540/1231/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1231/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Сміліченка О.Л.,

відповідача 2 - Сальник М.В.,

представника відповідача3 - Васіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" до Головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Браточенко Наталії Вікторівни, заступника начальника відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сальник Мирини Василіни, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій,

встановив:

20.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" (далі - позивач, ТОВ "База відпочинку "Софія") звернулось до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Браточенко Наталії Вікторівни (далі - відповідач 1, головний спеціаліст Браточенко Н.В.), заступника начальника відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сальник Марини Василівни (далі - відповідач 2, заступник начальника Сальник М.В.), Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач 3, ГУ Держгеокадастру), у якому просить:

- визнати протиправними дії заступника начальника Сальник М.В. та головного спеціаліста Браточенко Н.В. щодо надання письмової інформації від 10.10.2018 року про нормативну грошову оцінку не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3 , орієнтовною площею 0,3999 га; дії головного спеціаліста Браточенко Н.В. щодо надання 13.05.2019 року Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3 , орієнтовною площею 0,3999 га;

- зобов`язати посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Херсонській області утриматися від вчинення дій щодо визначення нормативної грошової оцінки не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3 , орієнтовною площею 0,3999 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно визначили нормативну грошову оцінку ще не сформованої земельної ділянки, яка не може бути об`єктом цивільних прав. Позивач посилаючись на документи, додані до позовної заяви, вказує на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути надана лише згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки, відтак враховуючи те, що спірна земельна ділянка площею 0,3999 га в с. Хорли по вул. Набережній, 3 , не сформована, відомості про неї до Державного земельного кадастру не внесено, тому Витягу з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки не може бути надано, що вказує на незаконність дій відповідачів.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.07.2019 року.

04.07.2019 року відповідачами 1, 2 подано відзиви на позовну заяву.

10.07.2019 року до суду надійшов відзив відповідача 3.

Згідно поданих відзивів відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Так, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Хорли Хорлівської сільради Каланчацького району Херсонської області була розроблена в 2010 році та затверджена рішенням Хорлівської сільради від 24.12.2010 року № 32. Відповідачі стверджують, що між Хорлівською сільрадою та ДП ВАТ Мостбуд (попередній користувач спірною земельною ділянкою) 30.07.2004 року укладався договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3999 га, за адресою Херсонська обл., Каланчацький район, с. Хорли, вул. Набережна, 3 , для розміщення та обслуговування бази відпочинку Софія (договір зареєстрований Херсонською регіональною філією центру ДЗК 30.07.2004 року за № 040473300067). Передача земельної ділянки в оренду була здійснена з розробленням проекту її відведення, дозвіл на розроблення якого було надано рішенням Хорлівської сільради від 24.07.2002 року № 44 (п. 18 договору оренди землі). Вказаний проект затверджено рішенням Хорлівської сільради від 04.02.2003 року № 39. Тобто станом на 2003 - 2004 рік земельна ділянка була сформована з визначенням меж на місцевості відповідно до чинного на той час земельного законодавства. Межі земельної ділянки в подальшому не змінювались. За переконанням відповідачів, незважаючи на відсутність даних в Публічній кадастровій карті та земельному кадастрі, земельна ділянка є сформованою. Можливість надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, інформацію про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, відповідачі обґрунтовують приписами Наказу Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, враховуючи зміни до нього, внесені Наказами від 23.05.2017 року № 261, від 27.03.2018 року № 162. На думку відповідачів, наведене в сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог, тому позов має бути залишений без задоволення.

Ухвалою суду від 12.07.2019 року за клопотанням відповідачів вирішено підготовче засідання, призначене на 18.07.2019 року, проводити в режимі відеоконференції. Доручено Каланчацькому районному суду Херсонської області забезпечити проведення засідання.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.08.2019 року для надання відповідачем додаткових доказів.

Того ж дня позивачем до суду подано відповідь на відзиви, згідно якої позивач не погоджується із доводами, викладеними у відзивах, оскільки такі доводи не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не можуть братися судом до уваги. На думку позивача, відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка станом на момент надання інформації про її грошову оцінку, була належним чином сформована. Крім того, не надано до суду і доказів, якими підтверджувалось би внесення відомостей щодо цієї земельної ділянки до Державного земельного кадастру, у зв`язку із чим, надання Витягу про її нормативну грошову оцінку є неможливим.

Ухвалою суду від 06.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про закриття провадження у справі, яке надійшло до суду 01.08.2019 року.

Того ж дня позивачем подано до суду додаткову відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що посилання відповідачів на належно сформовану спірну земельну ділянку ще у 2003 - 2004 р. р. є недостовірними. Наведені доводи підтверджуються неподанням до суду таких документів: рішення Хорлівської сільради про надання ДП ВАТ Мостобуд дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки; належним чином розробленого уповноваженою землевпорядною організацією проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки; кадастрового плану земельної ділянки; плану земельної ділянки; Акта прийомки - передачі межових знаків на зберігання; доказів державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, як завершального акту формування земельної ділянки.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року зупинено провадження у справі до 20.08.2019 року для надання сторонам часу для примирення.

21.08.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження у справі, з якого вбачається, що сторони не примирилися, при цьому відповідач просив у задоволенні позову ТОВ "База відпочинку "Софія" відмовити повністю.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 03.09.2019 року.

03.09.2019 року позивачем до суду подано заяву про введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, згідно якої позивач вказує на те, що посадові особи здійснили нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Хорли Каланчацього району Херсонської обл., виготовленої у 2010 році, проте така технічна документація не відповідає вимогам наказу Мінагрополітики України від 25.11.2016 року № 489 і є застарілою, в той час як нової технічної документації не розроблено та не затверджено. Позивач зауважує на тому, що відповідачі приховали відповідний факт від суду.

У підготовче засідання з`явилися представник позивача, відповідач 2 та представник відповідача 3. Відповідач 1 не забезпечив свою явку до судового засідання, проте був повідомлений про дату, час і місце його проведення.

Присутніми учасниками справи подано заяви про розгляд справи по суті одразу після закриття підготовчого провадження.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 181 КАС України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відтак, суд вирішив зарити провадження у справі та одразу розглядати справу по суті за фактичною явкою сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові, відповіді на відзиви, додатковій відповіді на відзиви.

Відповідач 2 та представник відповідача 3 в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/128/19 за позовом прокурора - керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Хорлівської сільради Каланчацього району Херсонської обл. про стягнення з ТОВ База відпочинку Софія доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, а саме земельної ділянки рекреаційного призначення орієнтовною площею 0,3999 га в с. Хорли по вул. Набережній , 3, якою користувалося ТОВ База відповідачку без укладення договору оренди.

У позові стверджується, що 13.05.2019 року ГУ Держгеокадастру в Херсонській області надало Господарському суду Витяг із неіснуючої, на думку позивача, Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без кадастрового номера. Водночас, 10.06.2019 року на адресу ТОВ База відпочинку Софія надійшла відповідь ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на запит про надання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в с. Хорли по вул. Набережній, 3, орієнтовною площею 0,3999 га.

Позивач вважає, що надання вказаного Витягу можливе лише за умови розроблення та затвердження відповідної Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у передбаченому законодавством порядку та внесення відомостей про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру, натомість, оскільки наведені обставини не мали місця у даному випадку, надання відповідачами Витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 0,3999 га в с. Хорли по вул. Набережній , 3, є незаконним.

Вважаючи протиправними дії відповідачів, які мали місце при розгляді справи №923/128/19, щодо надання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, а також не погоджуючись із його змістом, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом 12 Податкового Кодексу України (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами частини 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до вимог статті 13 вищевказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 18 Закону України Про оцінку земель встановлено те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про оцінку земель виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

У пунктах 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Згідно із статтею 21 Закону України Про оцінку земель технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Як передбачено частиною 2 статті 7 вищевказаного Закону, виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03 грудня 2004 року № 391 організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини перша та третя статті 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації ).

Статтею 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Крім цього, суд наголошує на тому, що зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На цій підставі суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року по справі № 814/789/17.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з чинним законодавством України, вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області.

Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Як йшлося вище, перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Також суд наголошує на тому, що чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування конкретного коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

При цьому, належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено або мало бути затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

За наведених обставин, суд приходить до переконання в тому, що оцінка Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на предмет його відповідності вимогам законодавства здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації та не може бути надана судом під час розгляду справи, без проведення (чи замість проведення) вищевказаної експертизи, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, у пункті 227 рішення у справі Кудла проти Польщі суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява №30210/96, пункт 157).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 133, 241, 243-249 КАС, суд

вирішив :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" (код ЄДРПОУ 40560719, 75813, Херсонська обл., Каланчацький район, с. Хорли, вул. Набережна, 3) до головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Браточенко Наталії Вікторівни (75800, Херсонська обл., смт. Каланчак, вул. Комарова, 40), заступника начальника відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сальник Марини Василівни (75800, Херсонської обл., смт. Каланчак, вул. Будівельників, 6), Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 вересня 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 109020000