Рішення

від 10.09.2019 по справі 826/13868/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 826/13868/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БМТС (далі - позивач та/або ТОВ БМТС ) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ ОВПП ДФС) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007241405 від 13.10.2017 року, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.

Мотивуючі позовні вимоги позивач зазначає, що ним оприбутковано готівкові кошти у повній сумі у день їх фактичного надходження на підставі контрольної стрічки у КОРО 07.02.2017 року, 30.08.2017 року шляхом здійснення записів у КОРО цими днями, однак, у зв`язку з технічними збоями та збоями у електропостачанні Z-звіти за ці дні роздруковані на наступний робочий день відразу після відновлення роботи РРО, як того вимагає законодавство.

Також ТОВ БМТС стверджує про оприбуткування готівки в повному обсязі згідно даних фіскального звітного чеку від 20.05.2017 року №699.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.5, 80.2.6 п.80.2 ст.80 гл.8 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями) (далі - ЗУ №265/95-ВР) та наказу ГУ ДФС в м. Києві від 30.08.2017 року №8389 Про проведення фактичної перевірки ТОВ БМТС проведено фактичну перевірку ТОВ БМТС за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 108/1 (літера А).

Перевіркою встановлено: порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме: суб`єкт господарювання не здійснив своєчасний облік зазначених готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в книзі ОРО №3000108969Р/4 від 23.12.2016 року на підставі даних фіскального звітного чеку (Z-звіту) №598 від 08.02.2017 на суму готівки 5958,18 грн.; в книзі в книзі ОРО №3000108969Р/5 від 21.06.2017 року на підставі даних фіскального звітного чеку (Z-звіту) №791 від 31.08.2017 року на суму готівки 5950,08 грн.; в книзі ОРО №3000108975Р/4 від 23.12.2016 року на підставі даних фіскального звітного чеку (Z-звіту) №699 від 20.05.2017 року на суму готівки 6933,71 грн.

Факт порушення оформлено актом фактичної перевірки від 26.09.2017 року (бланк №001560) та зареєстровано від 27.09.2017 року №1993/26/15/14/31237762 (далі - акт перевірки).

З урахуванням висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007241405 від 13.10.2017 року про застосування до ТОВ БМТС штрафних санкцій у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми у розмірі 94209,85 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою (далі - Положення №637).

Відповідно до приписів пункту 2.6 глави 2 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктами 3.1, 3.2 глави 3 Положення №637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосування мелектронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

В свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.07.2016 року за №920/29050 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, який поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (далі - Порядок №547).

Згідно пункту 3 зазначеного Порядку реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №547 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).

Пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно пункту 8 глави 4 розділу II Порядку №547 у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

За бажанням суб`єкта господарювання у графах 5-10 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

Поряд з цим, пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Відповідно до пункту 10 глави 4 розділу II Порядку №547 якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Аналізуючи вказані нормативно-правові акти суд приходить до висновку, що Положення №637 встановлює, зокрема обов`язок суб`єкта господарювання щодо своєчасного оприбуткування усієї готівки, що надходить до кас (у день одержання коштів), у той час коли, Порядок 547 регламентує порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, тобто фактично встановлює алгоритм дій суб`єкта господарювання при здійсненні дій щодо оприбуткування відповідної готівки.

Більше того, Порядок №547 врегульовує порядок оприбуткування готівки у випадку відключення електроенергії чи на період ремонту РРО.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідно до службових актів від 08.02.2017 року та від 31.08.2017 року працівники аптеки вкінці робочих днів 07.02.2017 року, та 30.08.2017 року не змогли роздрукувати (Z-звіти) за такі дні у зв`язку зі збоями у електропостачанні (07.02.2017) та технічним збоєм (30.08.2017).

Облік збою у електропостачанні 07.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю БМТС обліковано у розділі 4 КОРО Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО , що підтверджено підписом та відбитком індивідуального клейма працівника центру сервісного обслуговування, який проводив технічний огляд РРО після збою, у розділі 4 КОРО.

Облік технічного збою 30.08.2017 року позивачем обліковано у розділі 4 КОРО Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО , що підтверджено підписом та відбитком індивідуального клейма працівника центру сервісного обслуговування, який проводив ремонт, у розділі 4 КОРО.

Разом з цим, судом встановлено, що позивачем оприбутковано фактичні готівкові надходження за 07.02.2017 року та 30.08.2017 року у КОРО, здійснивши записи у графах 1, 3-10 розділу 2 КОРО на підставі даних контрольних стрічок.

Також, як свідчать матеріли адміністративної справи, Z-звіти за 07.02.2017 року та 30.08.2017 рік роздруковані на наступні робочі дні після відновлення роботи РРО та перед початком роботи, а саме: Z-звіт №598 на суму розрахунків готівкою 5958,18 грн. за 07.02.2017 рік був роздрукований 08.02.2017 року; Z-звіт №791 на суму розрахунків готівкою 5950,08 грн. за 30.08.2017 рік роздрукований 31.08.2017 року.

Номера вказаних Z-звітів вписані у графи 2 розділу 2 КОРО до днів, коли були здійснення розрахункові операції, тобто 07.02.2017 року та 30.08.2017 року.

Судом встановлено, що суми зазначені у графах КОРО за 07.02.2017 рік та 30.08.2017 рік , відповідають даним Z-звітам за 08.02.2017 рік та 31.08.2017 рік.

Також судом встановлено, що 07.02.2017 року та 30.08.2017 року позивачем було здано готівкову торгівельну виручку до каси аптеки (сейфу, відокремленого підрозділу) , що підтверджується: прибутковими касовими ордерами №150 та №148 від 07.02.2017 року на загальну суму 6058,18 грн., №865, №863, №867 від 30.08.2017 року на загальну суму 6150,08 грн.

Вказана готівка була інкасована згідно видатковим касовим ордером №111 від 07.02.2017 року на суму 8 200,00 грн., в тому числі і сума згідно прибуткових касових ордерів №150 та №148 від 07.02.2017 року, видатковим касовим ордером №712 від 30.08.2017 року, супровідної відомості до сумки з готівкою №2381, супровідної відомості до сумки з готівкою №2379 на суму 9 800,00 грн., в тому числі і сума згідно прибуткових касових ордерів №865, №863, №867 від 30.08.2017 року.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем відображено у КОРО повну суму фактичних надходжень готівки у день їх надходжень, тобто 07.02.2017 року та 30.08.2017 року.

На думку суду, роздрукування ТОВ БМТС Z-звітів за 07.02.2017 рік та 30.08.2017 рік на наступний робочий день, за наявності обставин технічного збою та збою у постачанні електроенергії, враховуючи дотримання позивачем в повній мірі пунктів 9, 10 глави 4 розділу II Порядку №547 не є свідченням не оприбуткування готівкових коштів за 07.02.2017 рік та за 30.08.2017 рік.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відсутнє порушення ТОВ БМТС пункту 2.6 глави 2 Положення №637.

Оцінюючи висновки викладені в акті перевірки в іншій частині, суд звертає увагу на наступне.

Так, контролюючим органом встановлено, що згідно даних фіскального звітного чека від 20.05.2017 року №699 загальна сума розрахунків за готівку 20.05.2017 року склала 6933,71 грн., але в КОРО (від №3000108975р/4 від 23.12.2016 року) не вчинено запис про оприбуткування готівкових коштів (графа 5) від 20.05.2017 року на суму 6933,71 грн. (аркуші КОРО №60, №61).

Згідно пункту 4.1 глави 4 Положення №637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

В розрізі пункту 4.2 глави 4 Положення №637 відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов`язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Судом встановлено, що фіскальний звітний чек від 20.05.2017 року №699 був роздрукований та вклеєний у відповідну КОРО 20.05.2017 року.

Сума отриманої 20.05.2017 року готівки була оприбуткована у касу аптеки (сейф), що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 20.05.2017 року №517 на суму 5 000,00 грн. та №519 на суму 2033,71 грн.

Суд звертає увагу, що проведення суми у розмірі 6933,71 грн. (готівки) через РРО, зазначення її в фіскальній пам`яті РРО, відображення на роздрукованих фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Разом з цим, аналізуючи норми законодавства, суд приходить до висновку, що припис пункту 2.6 глави 2 Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов`язане з дотриманням порядку її ведення.

Суд звертає увагу, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 6933,71 грн. (готівки) у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, у тому числі у постановах: від 13.02.2019 року по справі №826/10037/16, від 31.07.2018 року по справі №813/2229/17, від 17.12.2018 року по справі №810/3811/17.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем зроблено помилкові висновки про порушення позивачем пункту 2.6 глави 2 Положення №637, а відтак спірне рішення не відповідає критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити накормить позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БМТС (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 28-А, код ЄДРПОУ 31237762) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007241405 від 13.10.2017 року, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.

3. Судові витрати в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМТС (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 28-А, код ЄДРПОУ 31237762) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева