Ухвала

від 27.08.2019 по справі 208/5647/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5647/19

№ провадження 1-кс/208/2475/19

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого СВ Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням слідчого про дозвіл на тимчасовий доступ до документів,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, просив суд надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які зберігаються в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий клопотання прокурора підтримав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Вислухавши слідчого, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст.131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч.1 ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно п.6 ч.2 ст.160 КПК України, у клопотанні зазначається, зокрема, можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно п.7 ч.2 ст.160 КПК України, у клопотанні зазначається обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Отже, при зверненні до суду із клопотанням про вилучення оригіналів документів, сторона кримінального провадження повинна довести суду та обгрунтувати необхідність такого вилучення.

Згідно ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Згідно ч.7 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

При цьому, згідно ч.4,5 ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Як встановлено судом в ході розгляду даного клопотання, вказане клопотання подане в рамках кримінального провадження 12019040460000193 від 08.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 щодо незаконних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які сприяють громадянину ОСОБА_5 у незаконному використанні земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_2 , площею 1,2678 га., що має кадастровий номер 1222055100:04:029:0297 в комерційних цілях, на якій розміщено комплекс будівель комерційного призначення, в наслідок чого об`єднаній територіальній громаді спричиняються значні збитки.

В рамках вищевказаного кримінального провадження слідчий звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, у якому, в свою чергу, не навів суду обставини, які дають підстави вважати, що без застосування заходу забезпечення кримінального провадження сторона обвинувачення, в порядку, передбаченому ст.ст.40, 93 КПК України, не має можливості отримати документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні.

До того ж, прокурором в клопотанні та слідчим в судовому засіданні не доведено необхідності вилучення саме оригіналів документів,а не належним чином засвідчених копій.

Таким чином, дослідивши матеріали даного клопотання, слідчий суддя, керуючись ч.3 ст.132, ч.7 ст.163 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання, оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась до суду із вищевказаним клопотанням, не довела в ході розгляду даного клопотання, про те, що:

- потреби досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, зокрема потребують вилучення зазначених у клопотанні оригіналів документів;

- без застосування заходу забезпечення кримінального провадження сторона обвинувачення, в порядку, передбаченому ст.ст.40, 93 КПК України, не має можливості отримати документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя керуючись ст.ст.93, 132, 159 КПК України, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 «про тимчасовий доступ до речей і документів»

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1