Ухвала

від 28.08.2019 по справі 654/1716/19

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/1716/19

Провадження №2/654/801/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Ширінської О.Х.,

за участю секретаря - Синевид І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Грудковської А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, про визнання недійсним наказу, -

У С Т А Н О В И В

Крайнюков ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсним наказ відповідача про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6522380500:03:001:0600. Мотивує позовні вимоги тим, що на підставі рішення виконкому Бехтерської сільської ради йому було надано земельну ділянку на території Бехтерської сільської ради для ведення ОСГ. При зверненні до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки йому було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням Держгеокадастру, ОСОБА_2 оскаржив його до суду і в той час, як Окружним адміністративним судом розглядався спір, бажану ОСОБА_2 земельну ділянку було безпідставно і незаконно відведено у власність ОСОБА_4 шляхом видачі відповідачем Наказу, який нині оспорюється у даній справі.

У судовому засіданні представник відповідача Грудковська ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Клопотання обґрунтовує тим, що вимоги позивача звернені до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відносно скасування Наказу про дозвіл на розробку ОСОБА_4 проектної документації на земельну ділянку. Тобто, позивачем оскаржується акт суб`єкта владних повноважень, що відповідно до ст. 2 КАСУ належить розглядати у порядку адміністративного судочинства і що також підтверджено позицією ВПВС у адміністративній справі №308/10112/16-а.

Представник позивача адвокат Долгополов О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження, оскільки у даній справі розглядається питання щодо земельної ділянки, яка вже передана у власність, а тому посилання представника відповідача на постанову ВПВС №308/10112/16-а є недоречним.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача з наступних переконань.

У відповідності до положень ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, законодавець розмежовує спори за предметом (суттю) на ті, що стосуються майнових та особистих прав, і їх розгляд відносить до компетенції місцевих загальних судів, та на ті, що стосуються відносин між фізичними/юридичними особами й суб`єктами владних повноважень, і відносить їх розгляд до компетенції адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №308/10112/16-а від 23.01.2019, на яку посилається представник відповідача, дійшла до висновку про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір , на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин . Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі N 380/624/16-ц (провадження N 14-301цс18).

Натомість, Верховним Судом у конкретній справі розглядався спір між фізичною особою і органом владних повноважень щодо дій/бездіяльності даного органу стосовно питання про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у власність позивачеві. Земельна ділянка, про яку йде мова у спорі, на момент подання позову не була передана будь-кому у власність, а тому позовні вимоги не стосувалися майнових прав фізичних чи юридичних осіб, з чого Верховний Суд зробив висновок про наявність винятково публічно-правових відносин між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень на стадії підготовки документації для передачі землі у власність, а тому висловив позицію про віднесення вказаного спору до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно №165427825 від 03.05.2019, земельна ділянка з кадастровим номером 6522380500:03:001:0600, площею 2 га, була передана у власність ОСОБА_4 Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.12.2017 №21-5586/18-17-СГ, який оскаржується ОСОБА_2 у даній справі. Тобто, рішенням відповідача було не просто надано дозвіл на розробку проектної документації до земельної ділянки, а фактично передано земельну ділянку у власність. Відтак, акт індивідуальної дії, винесений відповідачем, породив у ОСОБА_4 майнові права на земельну ділянку 6522380500:03:001:0600. У зв`язку з цим, розгляд позовних вимог ОСОБА_2 про скасування Наказу відповідача, безпосередньо стосується майнових (цивільних) прав ОСОБА_4 , а тому характер відносин, що склалися, їх зміст і обставини справи дають ґрунтовні підстави віднести розгляд даного спору до компетенції місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки містяться у постанові ВПВС від 13 червня 2018, справа № 554/4857/16-а, де вказано, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України в Рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

На підставі викладеного, оскільки спір у даній справі стосується цивільних прав ОСОБА_4 як власника земельної ділянки, розгляд справи слід здійснювати у порядку цивільного судочинства, а тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 255, 259 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_6 щодо закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Бехтерська сільська рада Голопристанського районну Херсонської області, про визнання недійсним наказу - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Х. Ширінська