Постанова

від 04.09.2019 по справі 640/19434/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 640/19434/17

провадження № 61-10362св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській , Департамент реєстрації Харківської міської ради,

третя особа - Харківська міська рада,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року у складі судді Нев`ядомського Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І. , Коваленко І. П., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській (далі - ОСББ Будинок на Пушкінській ), Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа -Харківська міська рада, про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ Будинок на Пушкінській .

В обґрунтування позову зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Разом з ним співвласниками квартири є його донька ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 . У серпні 2016 року він дізнався, що 25 квітня 2016 року в будинку проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, прийнято рішення про створення ОСББ Будинок на Пушкінській та затверджено статут вказаного ОСББ. Зазначені рішення оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 квітня 2016 року, на підставі якого 14 липня 2016 року зареєстровано ОСББ Будинок на Пушкінській як юридичну особу.

Позивач вказав, що його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення установчих зборів, він не мав можливості реалізувати своє волевиявлення з приводу створення в будинку ОСББ. При цьому, рішення прийняті установчими зборами 25 квітня 2016 року з суттєвими порушенням чинного законодавства України, а тому, на його думку, такі слід визнати недійсними.

Також позивач зазначив, що державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій щодо державної реєстрації ОСББ Будинок на Пушкінській як юридичної особи не перевірив надані ініціативною групою будинку документи та в супереч вимогам чинного законодавства зареєстрував вказане ОСББ.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав, рішення про створення ОСББ Будинок на Пушкінській прийнято з дотриманням положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , а тому підстави для визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, у якій заявник просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог частини четвертої статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку позивач не був належним чином повідомлений про проведення установчих зборів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості брати участь у них.

Заявник вказує, що під час голосування за створення ОСББ ініціативною групою було враховано його голос (голосував лише один співвласник квартири - ОСОБА_3 ), хоча жодної довіреності він на голосування від його імені та інших співвласників квартири АДРЕСА_1 до оспорюваного протоколу відповідачем не надано, оскільки такі довіреності не видавались.

Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доводам про неправильне визначення зальної площі будинку, від якої обраховується відсоток голосів під час голосування членів ОСББ.

Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не містить всіх обов`язкових реквізитів та інформації, що визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Заявник звернув увагу, що під час розгляду справи його клопотання про витребування копії реєстраційної справи задоволено частково в спосіб постановлення протокольної ухвали, хоча така, на його переконання, мала б бути оформлена окремим письмовим документом.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи № 640/19434/17 з Київського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених судових рішень та закриття провадження у справі.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5

25 квітня 2016 року проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які оформлено протоколом від 25 квітня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку.

За результатами проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку створено ОСББ Будинок на Пушкінській , затверджено статут та обрано його керівні органи.

14 липня 2016 року внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ Будинок на Пушкінській .

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку були порушені положення Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , фактично останній висловлював свою незгоду з прийнятим рішенням установчих зборів ОСББ Будинок на Пушкінській та рішеннями загальних зборів співвласників будинків, оформлених відповідним протоколом.

У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем пред`явлено вимоги про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ Будинок на Пушкінській .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такий спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, за змістом якої при визначенні предметної юрисдикції справи слід виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є мешканцем та співвласником квартири в будинку, який входить до створеного та зареєстрованого ОСББ Будинок на Пушкінській . При цьому позивач вважає, що об`єднання було створене без його згоди та волевиявлення, з порушенням процедури, встановленої законом.

За таких обставин цей спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи - ОСББ Будинок на Пушкінській .

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що спір, пов`язаний з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинен розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули її в порядку цивільного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень та закриття провадження в справі з роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК Українивизначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У частинах першій і другій статті 414 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені судові рішення - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 , частини першої статті 414 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України ).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року Про судовий збір ).Такого клопотання матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській , Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Харківська міська рада, про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсним, скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській закрити.

Повідомити ОСОБА_1 про право на звернення з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській , Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсним, скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок на Пушкінській у порядку господарського судочинства.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В . І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук