Рішення

від 05.09.2019 по справі 916/1863/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1863/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» (вул. Дерибасівська, 5, оф.520, м. Одеса, 65026)

до відповідача: Приватного підприємства «Наукове-виробниче підприємство «Каре» (вул. Івана Франка, 55, м. Одеса, 65049)

про розірвання договору та стягнення 64153,29 грн,-

за участю представників учасників справи:

від позивача : Суворова Ю.І.;

від відповідача : Бурдик Л.Ф.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Наукове-виробниче підприємство «Каре» , в якій просить суд:

- розірвати укладений між сторонами договір №18/06-03 від 15.06.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 52439,56 грн та пеню у розмірі 11713,73 грн.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором в частині вчасного та повного виконання робіт за технічним завданням на розробку радіо керуючого блоку з лінійним приводом.

13.08.2019 від відповідача до канцелярії Господарського суду Одеської області за вх. № 16185/19 надійшов відзив на позов з додатковими доказами (а.с.52-83, т. 1), згідно якого відповідач заявлені позивачем вимоги визнає частково, просить суд зобов`язати позивача прийняти виконану роботу згідно договору №18/06-03 від 15.06.2018, укладеного між ТОВ Трі Логістик та ПП НВП Каре ; стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 11713,73 грн та покласти судові витрати на сторін пропорційно з затратами позивача.

У відзиві відповідач наголосив на тому, що фактично позивач вже отримав значну частину необхідного результату для створення конкуренто значущого продукту у вигляді спільно розробленого технічного завдання, замовник був проінформований про хід виконання роботи, декілька разів апаратура надавалась позивачу для тестування, всі зауваження позивача, висловлені в усній формі, були відповідачем виконані та на сьогоднішній день апаратура виготовлена, пройшовши ряд випробувань.

23.09.2019 від позивача до суду за вх. № 16989/19 надійшла відповідь на відзив з додатковими доказами (а.с.87-95, т.1), в якій позивач зазначив, що укладеним між сторонами договором передбачено обов`язок відповідача, як підрядника, у разі виявлення некоректної роботи програмного забезпечення здійснювати його модернізацію за домовленістю з позивачем не залежно від строку поставки обладнання. Позивач наголошує на відсутності акту приймання-передачі результату виконаних робіт, а договором визначено, що результатом роботи є розробка та виготовлення приладів дистанційного відкривання спеціалізованих контейнерів для перевезення сипучих вантажів. Крім того, позивач наполягає на невідповідності дійсності інформації про часткове знаходження апаратури у позивача, вказуючи, що докази такої передачі в матеріалах справи відсутні.

Під час розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав заявлені у позовній заяві вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача, в свою чергу, підтримав викладену ним у відзиві позицію. Крім того, в судовому засіданні 05.09.2019 представники сторін повідомили суд, що станом на день розгляду справи спірний договір є діючим.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів сплати судового збору за подання позову в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2019, враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі №916/1863/19; відмовлено ТОВ «ТРІ ЛОГІСТИК» у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання призначено на "23" серпня 2019 р. об 11:30.

23.08.2019 судом протокольно було ухвалено оголосити перерву у підготовчому засіданні до « 05» вересня 2019 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 05.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі №916/1863/19 та, з урахування спільного клопотання сторін, призначив справу до розгляду по суті в засіданні суду на 05 вересня 2019 після закінчення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 05.09.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

15.06.2018 між ТОВ Трі Логістик (замовник) та ПП НВП Каре (підрядник) був укладений договір №18/06-03 (а.с.16-18, т.1), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання з розробки та виготовлення приладів дистанційного відкриття спеціалізованих контейнерів для перевезення сипучих вантажів. Розробка та виготовлення приладів, зазначених у п.1.1. договору, здійснюється згідно технічного завдання замовника, яке є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 2.2.9. п. 2.2. договору підрядник та замовник ставлять за мету створення конкуренто значимого продукту у вигляді готових виробів, програмного забезпечення, при виявленні некоректної роботи вбудованого ПЗ (програмного забезпечення) підрядник за свій рахунок проводить його модернізацію за погодженням із замовником не залежно від строку поставки обладнання.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2.1., 3.2.2. договору загальна вартість робіт за договором складає 78659,03 грн, в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 3000 доларів США по курсу НБУ на день укладення договору. Оплата робіт здійснюється в наступному порядку: передоплата в розмірі 52439,56 грн, в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 2000 доларів США по курсу НБУ на день укладення договору, здійснюється замовником протягом 10 днів з дати підписання договору; остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів з дати передачі замовнику результату робіт (комплектів приладів та технічної документації в обсязі, зазначеному в технічному завданні).

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що приймання результатів робіт здійснюється за актом виконаних робіт, підписаним сторонами.

У відповідності до п. 4.2. договору у випадку порушення строків виконання робіт підрядник виплачує замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми непоставленого обладнання (п.3.2.).

Пунктами 6.2. та 6.3. договору сторони погодили, що строк дії даного договору встановлюється з дня його підписання по 31.12.2018. Договір вважається автоматично продовженими на один рік, якщо одна зі сторін за два тижня до закінчення строку дії договору не заявила у письмовому вигляді про припинення його дії.

Станом на день розгляду справи договір є чинним, що визнається сторонами.

Додатком до договору та його невід`ємною частиною (а.с.19-27, т.1) є технічне завдання на розробку радіо керуючого блока з лінійним приводом, в якому сторони погодили строки виконання робіт: не пізніше 2 місяців з дати здійснення позивачем попередньої оплати згідно з п. 3.2.1. договору №18/06-03 від 15.06.2018.

На виконання умов договору 19.06.2018 позивач сплатив відповідачу передоплату у розмірі 52439,56 грн за розробку та виготовлення пристрою дистанційного відкриття, що підтверджується платіжним дорученням № 283 від 19.06.2018 (а.с.15, т.1) та визнається сторонами.

Відповідно, строк виконання відповідачем підрядних робіт за договором становив не пізніше до 20.08.2018.

В матеріалах справи є інструкція з експлуатації комплекту апаратури дистанційного вивантаження контейнеру, претензія позивача від 18.04.2019 (а.с.92, т.1) про невиконання робіт та сплату пені, а також листи відповідача №41 від 19.05.2019, №45 від 26.06.2019 та №51 від 25.07.2019 (а.с.79-82, т.1) про виконання робіт та направлення представника для отримання апаратури.

Проте в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання відповідачем робіт за договором, передачі цих робіт позивачу за договором, підписаного сторонами акту виконаних робіт (п. 3.4. договору).

Подана відповідачем хронологія роботи НВП Каре (а.с. 56, т. 1) не є належним та допустим доказом виконання відповідачем робіт за договором та здійснення смс-переписки між уповноваженими представниками сторін.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору . У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною першою статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків .

У відповідності до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору .

Частинами 1, 2, 3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, а також відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Водночас, ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

За приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позиція суду

Умовами укладеного між сторонами договору №18/06-03 від 15.06.2018 та технічного завдання, що є невід`ємною частиною цього договору, сторони погодили строк виконання відповідачем робіт за цим договором, а саме не пізніше 2 місяця з дати здійснення передоплати згідно з п.3.2.1. договору.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач 19.06.2018 сплатив відповідачу кошти передоплати в сумі, що визначена у п.3.2.1. договору, разом з цим відповідач, в порушення умов договору, у визначені договором строки результат робот позивачу не передав.

Більше того, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання відповідачем робіт за договором, передачі цих робіт позивачу за договору, підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Аналізуючи умови спірного договору в системному зв`язку з технічним завданням, яке є невід`ємною частиною договору, положення якого передбачають обов`язок підрядника виконати роботи у строк, погоджений сторонами, суд вважає, що неналежне виконання даних положень відповідачем є істотним порушенням умов діючого договору.

Отже, оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не виконав підрядні роботи, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона (позивач) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору №18/06-03 є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

При цьому, сплативши відповідачу на виконання умов спірного договору аванс у сумі 52439,56 грн позивач зробив витрати, тоді як відповідач свого зобов`язання за умовами договору не виконав, чим порушив право позивача отримати результат робіт за договором.

За цих обставин, враховуючи, що спірний договір судом було розірвано у зв`язку з істотним порушенням його умов зі сторони відповідача, роботи відповідачем не були передані, суд вважає, що у діях відповідача наявний склад господарського правопорушення, а тому витрати позивача у вигляді сплати попередньої оплати підлягають відшкодуванню, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 52439,56 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Так, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Водночас, грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, нарахування позивачем такого виду штрафної санкції як пеня саме за порушення зобов`язання щодо несвоєчасного виконання робіт є таким, що не відповідає вищезазначеним нормам права, у зв`язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При прийнятті даного висновку суд врахував п.п. 1.1., 2.1. постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

При цьому ч. 2 ст. 231 ГК України передбачено особливості застосування пені у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Враховуючи вищезазначене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» слід задовольнити частково, а саме розірвати укладений між сторонами договір №18/06-03 від 15.06.2018 року та стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 52439,56 грн.

Водночас, судом не здійснюється розгляд заявлених відповідачем у відзиві вимог про зобов`язання позивача прийняти виконану роботу за спірним договором, оскільки викладення таких вимог у відзиві на позов процесуальним законодавством не передбачено.

Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Розірвати договір № 18/06-03 від 15.06.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» та Приватним підприємством «Наукове-виробниче підприємство «Каре» .

3 . Стягнути з Приватного підприємства «Наукове-виробниче підприємство «Каре» (вул. Івана Франка, 55, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 37351868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі Логістик» (вул. Дерибасівська, 5, оф.520, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 40705468) збитки у розмірі 52439 /п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять дев`ять/ грн 56 коп та 3491 /три тисячі чотириста дев`яносто одну/ грн 25 коп судового збору.

4 . В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 вересня 2019 р.

Суддя Д.О. Бездоля