Постанова

від 11.09.2019 по справі 911/2671/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2671/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Контраст "

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 (колегія суддів: Пашкіна С.А. - головуючий, Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.) та на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Профтрейд"

до Приватного підприємства "Контраст"

про стягнення орендної плати та неустойки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Профтрейд" (далі - позивач або ПП "Профтрейд") звернувшись в суд з позовом до Приватного підприємства "Контраст" (далі - відповідач або ПП "Контраст"), просило стягнути 89 354,92 грн., з яких: 22 000,00 грн. заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року, право вимоги сплати якої позивач отримав за договором відступлення права вимоги від 01.10.2018, укладеним між Приватним підприємством "Парадіс Нова" (далі - ПП "Парадіс Нова") та ПП "Профтрейд"; 22 451,64 грн. заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року; 44 903,28 грн. неустойка за невиконання зобов`язання щодо повернення позивачу орендованого майна.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту від 01.06.2011 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, а також невиконанням зобов`язання щодо повернення орендованого майна.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.04.2019 позов задоволено частково; стягнуто з ПП "Контраст" на користь ПП "Профтрейд" 44 451,64 грн. заборгованості за орендними платежами, та 876,55 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2017 позивач став власником орендованого відповідачем майна (автозаправної станції), у зв`язку з чим до нього перейшли права та обов`язки орендодавця, тому за відсутності належних доказів оплати оренди за період з 25.10.2017 року по вересень 2018 року вимоги позивача про стягнення орендної плати у розмірі 22 451,64 грн. є обґрунтованими. Також на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018, позивач набув право вимоги до відповідача сплати 22 000,00 грн. заборгованості, яка виникла за договором оренди від 01.06.2011 за період фактичного користування автозаправною станцією - з жовтня 2015 року по серпень 2016 року. Відмовляючи в частині стягнення неустойки у розмірі 44 903,28 грн. суд виходив з того, що позивачем не доведено наявність правових підстав для повернення майна, оскільки належних доказів припинення договору оренди та вимоги щодо повернення майна суду не надано, відповідачу виставлялись рахунки-фактури на оплату оренди в період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, що вказує на продовження користування відповідачем спірним майном на умовах договору оренди від 01.06.2011.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 змінено, резолютивну частину рішення викладено в новій редакції, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПП "Контраст" на користь ПП "Профтрейд" 44 451,64 грн. заборгованості за орендними платежами, 44 903,28 грн. неустойки та 1 764,00 грн. судового збору. Стягнуто з ПП "Контраст" на користь ПП "Профтрейд" 2 646,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

2.4. Постанову суду мотивовано тим, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за користування майном за минулі періоди. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено звернення позивача до відповідача з вимогою про звільнення спірного приміщення, що підтверджується копією фіскального чека № 9909 від 22.05.2019 та описом вкладенням у цінний лист від 22.05.2019, та яку (вимогу) отримано відповідачем 25.05.2019, у зв`язку з чим цей суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), для стягнення неустойки у розмірі 44 903,28 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і зокрема, частини 2 статті 785 ЦК України, якою передбачається стягнення неустойки, що є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов`язання щодо повернення речі. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки судом апеляційної інстанції не встановлено обставини щодо припинення орендних правовідносин та часу прострочення, у зв`язку з чим висновки цього суду щодо наявності правових підстав для стягнення неустойки не ґрунтуються на вимогах закону.

3.3. Крім того, відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що заборгованість з орендної плати, яка виникла не з його вини, за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року в сумі 22 000,00 грн., вже стягнута за рішенням суду у справі № 911/3780/16, а отже уступка права вимоги за зобов`язанням, по якому існує судове рішення про задоволення вимог первісного кредитора, є підставою для зміни такого кредитора у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а не для повторного стягнення такої заборгованості у новому судовому провадженні, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.

4. Відзиви на касаційну скаргу

4.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.2. Одночасно у відзиві позивачем заявлено клопотання про розгляд касаційної скарги за участі представника позивача.

4.3. Згідно з частиною 4 статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

4.4. За приписами частини 13 статті 8 зазначеного Кодексу розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

4.5. Виходячи із того, що відповідачем оскаржується постанова суду апеляційної інстанції прийнята у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Контраст" відкрито ухвалою суду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

4.6. Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

4.7. Оскільки таких обставин для розгляду касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом встановлено не було, дана справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

4.8. З огляду на імперативні приписи процесуального законодавства у задоволенні клопотання позивача щодо розгляду касаційної скарги ПП "Контраст" за участю представника позивача суд відмовляє.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Як встановленого господарськими судами попередніх інстанцій, 01.06.2011 між ПП "Парадіс Нова" (орендодавець) та ПП "Контраст" (орендар), укладено договір оренди автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування автомобільну заправну станцію, комплекс, нежиле приміщення, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропертровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області (надалі іменується об`єкт). Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Золотоніським виробничим відділком комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 07.09.2010 за № 27241454, реєстраційний номер 1983550, до об`єкту відноситься "А1" приміщення АЗС, цегляне, загальною площею 53,3 м 2 , вбиральня "Б2", бензоколоноки "1" кількість 4 шт. типу "Adast", ємності "2" кількість - 4 шт., свердловина "3", відмостка "4" 1231 м 2 , огорожа "1,2", очисні споруди "5", АГЗП "6", які розташовані на земельній ділянці, що належить державі та перебуває в оренді у ФОП Сібірцева С.В., на підставі договору оренди землі від 27.02.2008.

5.2. Поняття "Об`єкт" у цьому договорі охоплює також будь-які інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та іншу інфраструктуру, що забезпечує можливість використання об`єкту за призначенням, а також 4 підземні резервуари по 25 м 3 загальною ємністю 100 м 3 , колонка газорозподільна Шельф 100 - 1 LPG зав. №1982, установка газорозподільна УГЗП 4,85 м 3 резервуар зав. № (ємності № 25835 та № 25836), касовий апарат mini-500.01 АЗС зав. № ПН 54102423 та інше майно.

5.3. Згідно з п. 1.2. договору оренди адреса об`єкту: 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради, Золотоніського району, Черкаської області.

Об`єкт оренди передається в оренду до 01.06.2013 (п. 2.1. договору оренду в редакції додаткового договору від 31.05.2012 до договору оренди).

5.4. У пункті 4.1. договору оренди сторонами погоджено розмір орендної плати за весь об`єкт у цілому - 2 000,00 грн. за місяць.

5.5. Орендна плата сплачується орендодавцю орендарем щомісячно авансом в готівковому порядку в розмірі, передбаченому пунктом 4.1. цього договору не пізніше 05 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (п. 4.2. договору оренди).

5.6. За умовами пунктів 5.2, 5.3 договору оренди передача об`єкта в оренду оформлюється актом прийому-передачі автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту, об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту.

5.7. Після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний передати за актом прийому-передачі орендодавцю об`єкт протягом одного дня з моменту закінчення терміну дії цього договору, або у випадку дострокового розірвання цього договору за ініціативою орендаря, або орендодавця, чи за згодою сторін. Об`єкт вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту (п. п. 7.1., 7.3. договору оренди).

5.8. Згідно з пунктом 9.1. договору оренди (в редакції додаткового договору від 31.05.2012 до договору оренди) останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.06.2013, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

5.9. 01.06.2011 сторонами підписано акт прийому-передачі автомобільної заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об`єкт оренди.

5.10. Судами також встановлено, що ПП "Парадіс Нова" у період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року щомісячно виставляло рахунки-фактури на оплату орендної плати в сумі 2 000,00 грн. у зв`язку з продовженням використовувати орендарем орендованого майна. Загальна сума орендної плати за вказаний період становить 22 000,00 грн.

5.11. 25.10.2017 між ОСОБА_1 (продавець) та ПП "Профтрейд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу нежилого приміщення (далі - договір купівлі-продажу), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2055, за умовами якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно: комплекс, нежиле приміщення, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, земельна ділянка б/н, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с/рада Піщанська, (далі "комплекс, нежиле приміщення").

5.12. Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу технічний опис: "А1" АЗС, цегляне, загальною площею 53,3 м 2 , вбиральня - "Б", бензоколонка - "І", ємності - "ІІ", свердловина - "ІІІ", відмостка - "ІV", огорожа - "1, 2", очисні споруди - "V", АГЗП - "VІ". Об`єкт нерухомого майна "комплекс, нежиле приміщення" розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7121588200:11:001:00010, загальною площею 0,4380 га, цільове призначення: для комерційного використання, категорія земель: землі промисловості.

5.13. 25.10.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 22995929 про право власності ПП "Профтрейд" на нежиле приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,438 га під кадастровим номером 7121588200:11:001:00010, та використовується під автозаправну станцію.

5.14. Отже, нерухоме майно - нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с/рада Піщанська, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, яке з червня 2011 року перебуває в користуванні ПП "Контраст" на підставі договору оренди від 01.06.2011, перейшло у власність ПП "Профтрейд" у зв`язку з чим останнім направлено на адресу фактичного користувача АГЗП - ПП "Контраст" декілька письмових вимог (від 08.11.2017 № 10 та від 21.05.2018 № 21) щодо звільнення вказаного нежитлового об`єкта комерційного призначення в установленому законодавством порядку, однак, такі вимоги, як вказує позивач, зі сторони відповідача залишені без належного реагування.

5.15. В той же час, судами встановлено, що позивач виставляв рахунки-фактури на оплату орендної плати за користування автозаправною станцією за період з 25.10.2017 по вересень 2018 року. Загальна сума орендної плати за вказаний період склала 22 451,64 грн.

5.16. Крім цього, 01.10.2018 між ПП "Парадіс Нова" (первісний кредитор) та ПП "Профтрейд" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором оренди заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту від 01.06.2011, який укладений із Приватним підприємством Контраст" (код 13706055; надалі - боржник), а саме: право вимагати від боржника належного виконання зобов`язання по сплаті орендної плати, заборгованість по якій на момент укладення даного договору становить 22 000,00 грн., а новий кредитор приймає це право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

5.17. У пункті 1.2. договору про відступлення визначено, що заборгованість ПП "Контраст" по орендній платі перед ПП "Парадіс Нова" виникла на підставі договору від 01.06.2011 (зі змінами внесеними додатковим договором від 31.05.2012) за період фактичного користування з 30.10.2015 року до 31.08.2016 року.

5.18. Новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 1.3. договору про відступлення).

5.19. Згідно з підпунктом 3.4.1. договору про відступлення новий кредитор має право на стягнення із боржника заборгованості за орендними платежами, яка вказана в пункті 2.1. цього договору.

5.20. За умовами пункту 5.1. договору про відступлення останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку не пізніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором та стягнення обумовленої заборгованості із боржника за основним договором.

5.21. 01.10.2018 між сторонами договору про відступлення підписано акт приймання-передавання документів за договором про відступлення, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв оригінали документів щодо виниклої у боржника - ПП "Контраст" заборгованості за орендними платежами, а саме: договір оренди заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту від 01.06.2011, який укладений ПП "Парадіс Нова" із ПП "Контраст" (код 13706055), додатковий договір від 31.05.2012 та акт приймання-передачі автомобільної заправної станції та обладнання АГЗП від 01.06.2011; первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв бухгалтерські документи стосовно розрахунку заборгованості за орендними платежами, а саме: рахунки на сплату ПП "Контраст" орендних платежів на загальну суму 22 000,00 грн. за період з 30.10.2015 до 31.08.2016, бухгалтерську довідку ПП "Парадіс Нова" про наявну заборгованість ПП "Контраст" за орендними платежами від 01.10.2018 та Акт звірки взаєморозрахунків первісного кредитора і боржника за період з 30.10.2015 до 31.08.2016; з моменту підписання сторонами вказаного акту зобов`язання первісного кредитора щодо передачі новому кредитору документів на право вимоги за зобов`язаннями ПП "Контраст" щодо сплати орендних платежів вважається виконаним (п. п. 1.1., 1.2., 1.4 вказаного акту).

5.22. За таких обставин, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року у розмірі 22 000,00 грн., з 25.10.2017 по вересень 2018 року 22 451,64 грн. орендної плати за час фактичного користування нерухомим майном, та неустойку в сумі 44 903,28 грн. нараховану відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.

6. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків в силу приписів частини 2 статі 11 ЦК України, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами зі статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторони (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 цього Кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно із частинами 1, 2 статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Відповідно до частини 1 статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

7.3. З правового аналізу зазначеної норми слідує, що договір оренди зберігає чинність при переході права власності на майно, передане в оренду, до нового власника цього майна. Новий власник майна автоматично набуває прав та обов`язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто в результаті переходу права власності на орендоване нерухоме майно має місце заміна орендодавця в договорі оренди.

7.4. Як встановлено судами предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення орендної плати за користування майном - автомобільною заправною станції та обладнанням автомобільного газозаправного пункту, що передане ПП "Парадіс Нова" у користування відповідачеві на підставі договору оренди від 01.06.2011, а також неустойки, нарахованої на підставі частини 2 статті 785 ЦК України за користування річчю після припинення договору оренди за весь час прострочення. Позов заявлено новим власником майна - ПП "Профтрейд" на підставі договору купівлі-продажу комплексу нежилого приміщення від 25.10.2017 та договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018.

7.5. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, місцевий господарський суд, з яким в цій частині погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку, що до позивача по договору купівлі-продажу від 25.10.2017 як до нового власника майна перейшло право вимоги орендної плати по договору оренди заправної станції та обладнання автомобільного газозаправного пункту від 01.06.2011, за період з 25.10.2017 по вересень 2018 року, що становить 22 451,64 грн., а також на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018 право вимоги орендних платежів за період з жовтня 2015 року по серпень 2015 року у сумі 22 000,00 грн.

7.6. Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

7.7. Згідно з частиною 2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

7.8. Звертаючись до суду з вимогою про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна після закінчення строку дії договору оренди, позивачем надано суду копії письмових вимог від 08.11.2017 №10 та від 21.05.2018 № 21, в яких він вимагав звільнити спірне приміщення.

7.9. Відмовляючи у стягненні неустойки, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами звернення до відповідача з вимогою про повернення орендованого майна у зв`язку з припиненням договору, оскільки копія фіскального чеку № 9809 від 08.11.2017 не свідчить про направлення на адресу ПП "Контраст" саме вимоги від 08.11.2017 №10, а копія опису вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 22.05.2018, в якому зазначено про відправлення звернення-вимоги (без зазначення реквізитів вимоги, зокрема, від 21.05.2018 № 21) на ім`я АЗС, а не відповідача. Крім того, судом зауважено, що оскільки позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату оренди в період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року, тому фактично погодився на продовження користування відповідачем орендованим майном.

7.10. Апеляційний господарський суд, оцінивши надані позивачем листи-вимоги, чеки та опис вкладення, констатував, що фіскальний чек № 9909 від 22.05.2018 та опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 22.05.2018 на ім`я: АЗС, Черкаська обл., Золотоніський район, с/рада Піщанська, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, свідчать про звернення позивача до відповідача з вимогою про звільнення та повернення орендованого майна після припинення дії договору оренди (без встановлення обставин щодо моменту припинення договору оренди), у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України за весь час прострочення у сумі 44 903,28 грн.

7.11. При цьому надаючи правову оцінку щодо наявності правових підстав для стягнення неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України, судами обох інстанцій не враховано, що правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано положеннями частини 4 статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

7.12. Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

7.13. Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним у тому числі і протягом одного місяця після закінчення цього строку в обов`язковому порядку, оскільки це прямо передбачено наведеною нормою права.

7.14. Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

При цьому зі змісту наведеної норми ЦК вбачається, що виставлення позивачем рахунків на сплату платежів за користування майном, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати кошти за фактичне користування майном. Здійснення платежів також не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

7.15. Наведена правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 03.06.2008 у справі № 2-11/9948-2007.

7.16. Разом з тим, Суд вважає за необхідне зауважити, що зазначена норма не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін договору у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну договору оренди, та її направлення має бути у межах строку, встановленого законом.

7.17. Як вірно встановленого місцевим господарським судом зі змісту наданих суду позивачем звернень-вимог від 08.11.2017 №10 та від 21.05.2018 № 21 не вбачається, що позивач звертається до орендаря за договором оренди від 01.06.2011 щодо його припинення. При цьому звернення позивача щодо припинення договору оренди в межах строку, передбаченого імперативними приписами статтею 764 ЦК України, судами не встановлено, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, початок перебігу якої пов`язано з моментом припинення договору оренди (найму), а судами попередніх інстанцій такого припинення договору виходячи із наведених норм права та правових висновків Верховного Суду України, викладених у наведеній вище постанові від 03.06.2008, не встановлено.

7.18. З огляду на викладене договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені його останньою редакцією (пункти 2.1., 91 договору оренду в редакції додаткового договору від 31.05.2012 до договору оренди), що у розумінні пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України свідчить про договірне користування відповідачем орендованим майном, за яке орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, у зв`язку з чим Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача орендної плати за період з жовтня 2015 року по серпень 2015 року у сумі 22 000,00 грн., з 25.10.2017 по вересень 2018 року у сумі 22 451,64 грн.

7.19. Водночас враховуючи викладене Суд не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки на підставі частини 2 статті 785 ЦК України, та вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати за заявлений останнім період.

7.20. За встановлених обставин слід погодитися із висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для відмови у позові в частині стягнення неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України, але із мотивів, наведених у даній постанові суду касаційної інстанції.

7.21. Посилання у касаційній скарзі, викладені у пункті 3.3. даної постанови Судом відхиляються виходячи з того, що процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

7.22. Заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 ЦК України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.23. Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

7.24. На підставі договору про відступлення права вимоги від 01.10.2018 позивачеві відступлена частина дійсної вимоги за договором оренди, яка не є погашеною на час виникнення даного спору, тому відсутні правові підстави для заміни сторни спірного правовідношення у повному обсязі.

7.25. Касаційний господарський суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

7.26. Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

7.27. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.05.2013 у справі Н.К.М. проти Угорщини , ті, хто діє добросовісно на підставі закону, не повинні бути розчаровані в своїх законних очікуваннях без конкретних і переконливих причин.

7.28. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

7.29. У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, виходячи із встановлених судами обставин справи, захисту підлягають права добросовісного кредитора від недобросовісного боржника, та не вбачається що на боржника може бути покладено обов`язок надмірних, тобто таких, що виходять за межі зобов`язання, платежів, що свідчить про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні до стягнення існуючої заборгованості, право вимоги якої на законних підставах належить позивачеві, та забезпечується право на справедливий суд.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. За приписами пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

8.2. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

8.3. З у рахуванням викладеного Суд вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому не може залишатися без змін і підлягає скасуванню.

8.4. В свою чергу місцевий господарський суд прийняв правильне по суті рішення, у зв`язку з чим Суд не вбачає необхідності втручатися у судове рішення і передавати справу на новий розгляд "заради розгляду", а вважає доцільним рішення місцевого господарського суду залишити в силі з підстав викладених у даній постанові.

9. Розподіл судових витрат

9.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам, викладеним у касаційній скарзі, в сумі 1 770,81 грн.

Керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Контраст" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №911/2671/18 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2019 у справі №911/2671/18 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Профтрейд" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, офіс 203, код ЄДРПОУ 41667984) на користь Приватного підприємства "Контраст" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 1, код ЄДРПОУ 13706055) 1 770,81 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 81 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов