Ухвала

від 11.09.2019 по справі 673/1336/19

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/903/2019

673/1336/19

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РУХУ

11.09.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кальнянської сільської ради, Лисогірської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 з Деражнянського районного суду Хмельницької області, на підставі п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшли вищевказані матеріали цивільної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Заярному А.М.

При вирішенні питання про прийняття справи до свого провадження та продовження судового розгляду встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, якою визначено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви, позивачем зазначено не коректні адреси місця проживання (знаходження) відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , адже с. Божиківці Деражнянського району у Вінницькій області відсутнє.

Також, в порушення ч.5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази, додані до позовної заяви належним чином не посвідчені (позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення).

Крім того, довідки додані до позовної заяви в якості доказів з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Лисогірської сільської ради Жмеринського району від 27.05.2019 № 256 не належної якості, такі, які неможливо прочитати.

Згідно положень п.п. 4-5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначає, що після смерті батька ОСОБА_4 вона фактично вступила в управління та володіння усім майном померлого. Проте позивачем не зазначено та не додано доказів на підтвердження яким чином нею здійснювалось розпорядження майном померлого, яке знаходиться в с. Лисогірка Жмеринського району Вінницької області, за умови, що ОСОБА_4 , згідно копії свідоцтва про смерть, помер в с. Кальня Деражнянського району Хмельницької області, тобто за місцем проживання позивача зазначеного в позовній заяві. Позивачем також до позовної заяви не додано доказів її зареєстрованого місця проживання у встановленому законом порядку за даною адресою та на час смерті батька (таким доказом може бути копія паспорту громадянина України).

В позовній заяві позивач зазначає, що обставиною звернення до суду стало те, що нотаріальне переоформлення земельної частки (паю), що залишилось після смерті батька без наявності оригіналу правовстановлюючого документу неможливе, на противагу цьому позивач вказує, що з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вона не зверталась.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно абз. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно, в матеріалах справи відсутні докази, щодо підстав звернення позивача до суду з вищевказаним позовом, адже відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину матеріали не містять, а тому стає незрозумілим якими діями чи бездіяльністю порушені права позивача та відповідно, що слугувало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

В разі надання зазначення ОСОБА_1 доказів, щодо підставності звернення до суду за правилами позовного провадження їй слід звернути увагу, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження відсутності після смерті ОСОБА_4 спадкової справи, або залишеного ним при житті заповіту на випадок своєї смерті, що відображається в Витягах зі спадкових реєстрів на ім`я ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім іншого, як вбачається зі змісту позовної заяви у померлого ОСОБА_4 окрім позивача є діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які залучені до справи в якості відповідачів, проте жодних документів, за якими можливо було б ідентифікувати, або встановити існування даних осіб (паспорт громадянина України) до матеріалів позовної заяви не додано.

Суд, вважає за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також при усуненні недоліків позивачу слід звернути увагу на зазначення в позовній заяві третіх осіб, адже згідно роз`яснень, викладених в п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в спорах про визнання права (власності) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування, належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради. На даний же час розпорядником земельних ділянок являється Держгеокадастр. Отже дані державні органи (Держгеокадастр та Держадмінстрація) мали б бути залучені позивачем до участі у справі в якості третіх осіб.

Згідно вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків заяви в спосіб: подання позовної заяви в новій редакції, яка за формою та змістом відповідатиме вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, у відповідності до кількості сторін у справі, із зазначенням та додаванням доказів, що підтверджують кожну обставину, копії яким мають бути підтверджені на відповідність оригіналу згідно ст. 95 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кальнянської сільської ради, Лисогірської сільської ради про визнання права на земельну чстку (пай) в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Заярний

Ухвала підписана 10.09.2019